Не ШВЛом єдиним: що має бути у реанімаціях для хворих під час пандемії коронавірусу

Досі не існує специфічного лікування COVID-19.

Але якщо запитати, чого саме не вистачає українським лікарням, то майже всі згадають про апарати штучної вентиляції легень.

Останніми місяцями в світі тільки й мови про апарати ШВЛ, та про те, як гостро вони необхідні.

От халепа, то в цивілізованому світі, де звичайні реанімаційні місця обладнані протокольним медичним обладнанням. Але не в Україні.

Нашим лікарням необхідне базове оснащення реанімацій, якого, на жаль, немає.

Лише ШВЛів недостатньо, аби допомогти людині, яка потрапить до реанімації внаслідок коронавірусу.

Зараз конче необхідно підготувати відділення інтенсивної терапії, у яких здебільшого наявне матеріально-технічне забезпечення не відповідає жодним вимогам.

Не вистачає навіть базових найнеобхідніших елементів. Яких саме, я розповім детально нижче.

Останній місяць мого життя – це якісь "перегони на виживання": зрозуміти чого бракує лікарням у боротьбі з COVID-19, знайти це, а потім знайти на це гроші. І так по колу.

Від цього режиму у мене виникає внутрішнє відчуття "Другого Майдану".

Громадянське суспільство знову взяло на свої плечі обов’язок держави, але цього разу ми оснащуємо не армію, а лікарні.

Сказане мною далі можливо здаватиметься дивним, але я щиро радію тому, що нині відбувається, бо кожна криза – це завжди час можливостей.

Можливість цієї – підняти рівень української медицини.

Адже нині, коли закриті кордони, усім нарешті стало зрозуміло: тільки ми самі можемо себе врятувати, а значить – час виправляти ситуацію і витягувати українську медицину з усім нам відомого місця.

Що роблять зараз в світі?

У Німеччині з початку пандемії збільшили кількість ліжко-місць в реанімаціях з 28 до 40 тисяч. Всі вони забезпечені не лише апаратами ШВЛ, а й іншим необхідним за протоколом лікарень обладнанням.

В США збільшують кількість реанімаційних місць, облаштовуючи польові госпіталі, а також в порту пришвартовано госпітальне судно на тисячу ліжок.

В Україні ситуація поки що не така оптимістична, бо кількість місць у відділеннях інтенсивної терапії, тобто реанімаціях, опорних лікарень, які будуть приймати пацієнтів хворих на COVID-19, дорівнює 1712 – це дані з офіційного переліку лікарень для госпіталізації пацієнтів з вірусом.

Так, це не помилка, у нас кількість місць у реанімаційних відділеннях більш ніж у 20 разів менша за ту, що в Німеччині.

Згідно з офіційними даними ресурсу НСЗУ, стверджується, що ці місця облаштовані 1870 ШВЛами. Начебто все добре.

Але чи правдива ця інформація?

Проблема в тому, що ці дані не відповідають реаліям. У цій цифрі враховані абсолютно всі апарати, включаючи і ті, що не підходять для ведення вірусної пневмонії.

Це і китайське обладнання, що не має необхідних режимів, і те, що доживає свої останні дні, але значиться на балансі лікарні – всі вони також враховуються до списків, які подаються у звітах.

Отже, дійсно, зараз у світі багато розмов про апарати ШВЛ, про те, як країни майже перекуповують їх одна у одної.

На жаль, це питання більш характерне для розвинутих країн світу, де вже реанімаційних місць достатньо та всі вони обладнані протокольним медичним обладнанням.

Українським же лікарням необхідне навіть базове оснащення реанімацій.

Вкрай важливе завдання для України зараз – підготувати відділення інтенсивної терапії.

На превеликий жаль, у більшості українських лікарень вони не те, що не сприяють порятунку хворих на коронавірус, вони взагалі не можуть працювати так, як повинні.

Тому, що наявне матеріально-технічне забезпечення реанімацій не відповідає жодним нормам. Не вистачає базових найнеобхідніших елементів.

Саме обладнання для реанімацій українських лікарень ми у "Твоя опора" і закуповуємо.

Крім того, інженери постачальників обов'язково навчають роботі з цим медичним обладнанням персонал.

Бо, як виявилось, не достатньо поставити медобладнання в лікарні, коли не вистачає лікарів, які знають принципи його роботи.

І от що цікаво.

Я у жодному разі цього не заперечую, що апарат ШВЛ має стояти біля КОЖНОГО ліжко-місця у відділенні реанімації, але всі ми маємо зрозуміти: самих лише ШВЛів недостатньо, аби підтримати людину, яка потрапить у реанімацію внаслідок коронавірусу.

"Табель оснащення відділення інтенсивної терапії в розвинутих країнах Європи приблизно однаковий.

Кожне ліжко-місце пацієнта має бути забезпечене всім необхідним обладнанням, а саме відділення повинно мати якісну базову медичну апаратуру, без якої лікар не може працювати і лікувати пацієнтів.

На жаль, реалії українських лікарень далекі навіть від необхідного мінімуму", – прокоментував мені ситуацію Денис Сурков, доктор медичних наук, завідувач відділенням анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених Дніпропетровської обласної дитячої клінічній лікарні.

Що необхідно пацієнтам в реанімації і про що не знають зазвичай донори та меценати:

1. Функціональне ліжко для інтенсивної терапії із протипролежневим матрацом для пацієнтів на довготривалій вентиляції легень та можливістю переміщувати пацієнта (при пневмонії обов’язково кожні 4 години).

Ліжко має регулюватися за висотою та нахилом.

2. ШВЛ високого класу з інтелектуальним режимом, із керуванням за показниками O2 та CO2, можливістю оцінки рекрутабельності легень, режимами двофазної вентиляції, неінвазивної вентиляції.

3. Монітор пацієнта, реаніматолог повинен бачити як працюють всі органи і системи пацієнта, як організм реагує на лікування.

Монітор має містити в собі: ЕКГ, неінвазивне вимірювання артеріального тиску, вимірювання температури тіла, капнографію чи капномертрію (це єдиний показник, який показує адекватність вентиляції та метаболізм).

4. Дозатор лікувальних речовин – застосовується для введення сильнодіючих речовин, дози яких вимірюються навіть не міліграмами, а мкг\кг\хв.

На одного пацієнта потрібно мінімум три дозатори.

5. Інфузійна помпа – використовується для довготривалої інфузійної терапії пацієнта великого об’єму ліків.

6. Аспіратор – використовують для відсмоктування рідин трахеобронхіального дерева.

Усе це лише для реанімаційного місця пацієнта.

Воно передбачене табелем оснащення палат інтенсивної терапії інфекційних лікарень, який затверджено наказом МОЗ від 13.03.2020 року №665.

Проте для повноцінної роботи лікаря цього, знову ж таки, недостатньо… Потрібні так-звані "засоби групового посилення".

Це обладнання, яке на перший погляд, ніяк не стосується лікування при COVID-19, але воно в рази підвищує шанси на виживання тих пацієнтів, які потрапляють до реанімації.

Отже лікарням необхідні наступні "засоби групового посилення":

1. Апарат УЗД.

Напевно, найбільш неочікуваний прилад у цьому списку, бо мало хто проведе паралелі між ним та боротьбою з COVID-19. Та я поясню, чому без нього лікарям не обійтись.

По-перше, це найбільш доступний засіб контролю динаміки розвитку пневмонії у хворого.

По-друге, це обладнання вкрай необхідне при катетеризації центральних вен у важкохворих з COVID-19, тому що катетер ставиться дуже близько від серця, а використання апарату УЗД зменшує ризики травмування легень та крупних артерій.

Сучасні УЗД сканують легені і динаміку хвороби можна спостерігати щодня, не переміщаючи хворого, який часто буває нетранспортабельним.

Крім того, при коронавірусі часто страждає серце. Наприклад, на фоні гострого міокардиту розвивається кардіоміопатія. Ці та інші ускладнення і допоможе виявити УЗД.

2. Дванадцятиканальний електрокардіограф – апарат, який фіксує порушення серцевого ритму та проблеми з міокардом.

Дуже часто на COVID-19 хворіють люди похилого віку та пацієнти з захворюваннями серця, а також на роботу серця впливають препарати для лікування цього вірусу.

Дуже важливо фіксувати порушення ритму серця, а для цього потрібно мати сучасний апарат, який одномоментно робить всі 12 ЕКГ відведень.

3. Фібробронхоскоп забезпечує контроль стану бронхіального дерева.

У деяких випадках інтубація (підключення пацієнта до ШВЛ) може бути важкою, тому лікарям потрібен бронхоскоп для інтубації трахеї у хворого.

До 10% хворих на COVID-19 з важкою пневмонією потребують трахеостомії, виконаної сучасним методом – це дилатаційна (черезшкірна/безопераційна) трахеостомія, яка без бронхоскопа неможлива.

4. Дефібрилятор.

Препарати, що застосовують у боротьбі з COVID-19, мають серйозну побічну дію, викликають аритмії та інші різноманітні ураження серця, які іноді потребують дефібриляції.

5. Мобільний рентген (палатний).

Він потрібен для контролю динаміки картини пневмонії.

Зменшує ризики зараження медичного персоналу при транспортуванні хворого до стаціонарного рентген-апарату (за умови, якщо хворий транспортабельний).

Закріпімо!

Поки що не існує специфічного лікування COVID-19.

Не існує унікального, потрібного лише для його лікування, обладнання.

Необхідне базове оснащення реанімацій. Усе, що нині ми купуємо для боротьби із коронавірусом, мало б бути у відділеннях інтенсивної терапії давно і за замовчуванням.

Фонд "Твоя опора" разом з донорами надає лікарням апарати штучної вентиляції (ШВЛ), дефібрилятори, фібробронхоскопи, пульсоксиметри та інші.

Дуже важливо те, що коронавірус мине, а обладнання лишиться і буде довгі роки допомагати рятувати українців з інфарктами, інсультами, пневмоніями та іншими хворобами.

Воно озброїть лікарів і підсилить медицину, але лише за умови, що буде якісним.

Наприклад, апарати ШВЛ мають бути високого та експертного класу, отже купувати їх треба у лідерів ринку.

Неякісне обладнання – це гроші на вітер. І мені дуже прикро бачити як благодійники, маючи щире бажання допомогти і важко зібрані кошти, купують щось "на пориві", на хайпі, не мислячи категоріями системності і ефективності.

Це видимість роботи, а не реальні рішення, які потім можуть зіграти проти нас.

На боротьбу з COVID-19 фонд "Твоя опора" разом з різноманітними донорами – звичайними людьми, малим, середнім та великим бізнесом – з початку карантину спрямували уже понад 50 млн грн.

Тож, якщо ви хочете допомагати системно та ефективно, можете скористатися експертизою профільних експертів.

Наприклад, благодійних фондів, які проходять незалежний аудит, давно працюють в медичній галузі, прозоро звітують і так само ведуть свою діяльність.

Найголовніше – обов’язково допомагайте! Без нашої з вами допомоги, на жаль, Україна не впорається!

Валерія Татарчук, засновниця благодійного фонду "Твоя опора", спеціально для УП.Життя

Титульна світлина Mark Halski/flickr.com

Вас також може зацікавити:

Що треба знати про новий коронавірус: поширення, симптоми, заходи в Україні

Що робити, якщо ви запідозрили у себе коронавірус. Алгоритм дій

"Чужих бабусь і дідусів не буває": як допомогти літнім людям під час карантину

Що треба знати про тести на коронавірус: як їх роблять, за яких умов і чи можна зробити самостійно

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.