Сонях з "оком Саурона": що не так з новою айдентикою України

Міністерство культури та інформаційної політики України 15 квітня представило нову айдентику з соняхом. Її розробка була частиною проєкту Ukraine Now and Forever. Зображення створив український митець Данієль Скрипник.

У Мінкульті пояснили, що сонях – це символ процвітання України та єдності. За задумом художника, квітка на малюнку спостерігає, огортає своїм поглядом та фокусує увагу.

Утім, українці відреагували на айдентику неоднозначно. У соціальних мережах ширилась критика та невдоволення.

Вона стосувалась не лише самого зображення, але й одноосібного рішення Мінкульту без культурного діалогу.

• То що не так з айдентикою, яку затвердив Мінкульт?
• Як мала би відбуватися процедура відбору робіт та чи вибиратимуть нову айдентику?

"Українська правда. Життя" спробувала розібратися у питаннях разом з Мінкультом, автором айдентики Данієлем Скрипником та спільнотою дизайнерів Design4Ukraine.

Як і хто розробляв айдентику з соняхом та в чому її символізм

Айдентика проєкту Ukraine Now and Forever візуальним стилем об’єднує культурні заходи за кордоном на підтримку України. Її активно використовували під час промоції подій, об'єднаних гаслом #StandWithUkraine.

Айдентика, яку представив Мінкульт

"Організатори проєкту звернулись до мене з питанням-пропозицією використати сонях. Його показували на марафоні та в соцмережах. Спільно з різними діячами мистецтва, музикантами та митцями ми почали розробляти та трансформувати символ до тієї картинки, яка є зараз.

Айдентика – це фінальна версія тих думок, які були з різних сторін. Тобто я не створив зображення одноосібно, і його прийняли без змін", – пояснив Данієль Скрипник, автор зображення.

Художник пояснив символізм малюнку:

• око – погляд людей з кожної країни світу має бути спрямований до України;
• тризуби – три в основі соняха, бо незалежність протягом трьох десятиліть сформувала нашу волю;
• 25 пелюсток – аналогія до кількості областей України;
• прапор огортає кожного, візуалізує український дух;
• сонях про силу, унікальність та незламність.

"У нас – війна, тому я вважаю, що показувати людям з інших країн щось добре, ніжне, тепле та без негативної емоції, з яскравими насиченими відтінками – нераціонально. Нам потрібна увага", – підкреслює Данієль.

Але митець зазначає, що шум навколо проєкту не викликає у нього негативу – лише цікавість. Художник каже, що працює з цим символом тривалий час. Він використовував його у співпраці з іноземними митцями та музикантами.

Наприклад, у колаборації з Adobe та Бійлі Айліш, завдяки якій малюнок Данієля прикрашав борди в США та навіть на Таймс-сквер.

Борд в самому серці США. Фото з архіву Данієля Скрипника

"Я знаю, як цей символ "працював" до війни. Тому метою було привернути ще більше уваги людей з усього світу, не давати забути, що у нас війна.

Я бачу реакцію іноземної спільности, саме тому Мінкульт теж повірив, що цей символ зможе допомогти на мистецькому фронті", – додав митець.

Як Мінкульт вибирав айдентику

У пресслужбі міністерства "Українській правді. Життя" підтвердили, що сонях став впізнаваним символом під час міжнародного благодійного марафону Save Ukraine #StopWar. Ефір події побачили глядачі по всьому світу, бо його транслювали 30 телеканалів.

У коментарі також зазначили, що фінансування на розробку айдентики у бюджеті не передбачали.

"Якби в проєкт залучили державні кошти, попри військові обставини, необхідно було пройти весь процес підготовки конкурсу.

Професіонали підтвердять, що в кожному проєкті треба вибирати між ціною, строками, якістю. Ми отримали максимум можливого з тієї ситуації", – пояснили ситуацію в держустанові.

Одне з колористичних рішень айдентики

Проте низка питань щодо процедури прийняття рішень лишається відкритою.

Як та чому прийняли рішення оголосити роботу волонтера айдентикою України? Чому саме цю розробку митця оцінили так високо? Чому не замовили через тендер у відомих агенцій? Або – чому не оголосити конкурс на розробку серед інших митців, випереджаючи хвилю хейту та чорного піару.

"Ви ставите абсолютно слушні запитання для ситуацій, в яких ми мали би привілей діяти у визначений спосіб.

Однак, у ситуації стрімкого розгортання військових дій, ми були вимушені залучити ті ресурси, які були під рукою", – відповіли у Мінкульті.

Що не так із затвердженою айдентикою

Відсутність конкурсу та бази експертів

Спільнота професійних дизайнерів Design4Ukraine вже кілька років співпрацює з Міністерством культури і скаржиться на низку проблем, зокрема, на відсутність сталих алгоритмів та процедур.

"Рішення, які стосуються всієї української культури у світі, не можуть прийматись одноосібно, кулуарно, за закритими дверима (базове правило демократичного суспільства) – потрібна відкрита процедура", – пояснює Ярослав Белінський, очільник спільноти.

Він наголошує, що у такому великому проєкті мають бути публічні обговорення та офіційний конкурс, що складатиметься з декількох етапів. Спершу треба зібрати ідеї від громадян, щоб побачити загальну, об’єктивну картину.

"Найкращі агенції та студії можуть взятись за такий проєкт pro bono та зробити без конкурсу у критично короткі строки (якщо це справді потрібно)", – додає керівник Design4Ukraine.

Одне з колористичних рішень айдентики

Проте процедура все одно має бути уніфікована. До обговорень та формування брифу необхідно залучити спеціалістів. Це можуть бути:

• бренд-стратеги,
• креативні та арт-директори,
• копірайтери,
• графічні дизайнери,
• ілюстратори,
• фотографи тощо.

Тоді сформувати завдання для професійних дизайнерів, відібрати експертів та надати час для виконання.

На третьому етапі графічні дизайнери, спеціалісти з реклами, маркетингу та брендингу обирають переможця.

Символізм айдентики, який викликає питання

Ярослав Белінський додає, що проєкт культурної дипломатії не повинен викликати зайвих суперечливих і неоднозначних питань. А метафори, сенси та цінності – бути зрозумілі представникам різних національностей (бажано з першого погляду, без складних роз’яснень на кілька сторінок).

"Меседж має бути чітким і простим, щоб його могла пояснити навіть маленька дитина. Про позицію України, бо ми також воюємо на дипломатичному та культурному фронтах.

Наприклад, був заклик закрити небо над Україною – про це говорив президент, люди постили у соцмережах, малювали картини", – додає голова спільноти дизайнерів Design4Ukraine.

Він додає, що з технічного боку візуальна ідентичність бренду Ukraine Now and Forever має дуже низький рівень виконання.

Один з малюнків Данієля Скрипника

Кількість символів на один квадратний сантиметр завелика – немає фокусу і ясної метафори.

"Що ми бачимо? Око Саурона? Галактичного прибульця з фантастичного сайфаю "День триффідів"? Спотворені тризуби на зів'ялому листі? Чомусь "покоцане" листя соняха? Запозичену обкладинку альбому Pink Floyd?

Загальне рішення мляве, не захоплює увагу, типографія невиразна. З технічної точки зору, такою "айдентикою" буде складно користуватись: непродумана товщина ліній в ілюстрації, використання в малому розмірі, використання в одному кольорі — все це дуже сире і не допрацьоване, тому, пропонувати такий проєкт – безвідповідально", – аналізує роботу Данієля Ярослав.

Для порівняння: обкладинка альбому Pink Floyd

Але є й позитив: митець використав шрифт українського дизайнера Дмитра Растворцева. Він має відкриту ліцензію на використання та не порушує авторських прав.

"Ми намагаємось підняти питання навіть не конкретно цього кейсу, а загальний алгоритм прийняття рішень, затвердження процедур. Адже держава має виводити їх офіційну площину перед затвердженням", – уточнює Ярослав.

Чи зрушила ситуація з мертвої точки?

Після хвилі невдоволення Міністерство культури раптово вирішило продовжити набір робіт для айдентики України. Проте це сталося так само раптово, як і презентація роботи Данієля.

"Навіть якщо зараз ситуація зміниться і мою айдентику скасують – нехай так і буде. Проте замість скандалу давайте робити те, що допоможе перемогти ворога", – наголосив Данієль Скрипник.

Інтеграція айдентики в іншій роботі Данієля Скрпиника

У держустанові зазначали, що кінцевий термін прийому робіт – 22 квітня. Проте жодних рекомендацій, вимог чи брифу не було. Час на виконання складав лише тиждень. За словами Ярослава, це – катастрофічно мало.

Після відкритого листа від представників креативного сектора Мінкульт погодився на відкритий діалог.

Представники міністерства 26 квітня провели зустріч у Zoom із співзасновником креативної агенції Banda Павлом Вржещом, президентом "Havas Village Ukraine" Юрієм Когутяком, співзасновником та головою Асоціації Design4Ukraine Ярославом Белінським, ілюстраторкою та співзасновницею спільноти "Ілюстратор" Ольгою Протасовою.

Спільними зусиллями вони домовились про наступних кроки. Зараз готують перелік експертів та прописують технічне завдання для брифу.

"Чи це воєнний стан у країні так впливає, чи насправді починають відбуватись позитивні тектонічні трансформації в українському суспільстві, але ми дуже тішимось такому розвитку подій", – зазначив Ярослав Белінський.

У Мінкульті пообіцяли повернутись до публічного діалогу після того, як представники креативного сектору нададуть свої рекомендації.

Вікторія Андрєєва, УП.Життя

Вас також може зацікавити:

Ти наче вмираєш і знову народжуєшся: як художниця Анжела Кущик малює війну в Україні

Колекціонери передали картину Марії Примаченко на потреби ЗСУ. Її продадуть на аукціоні

Для потреб України: дизайнери продають зображення Медведчука на NFT-аукціоні. ФОТО

Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.