"Тягинка залишилась лише у нас в музеї": у Києві можна побачити археологію із затопленої росіянами фортеці Тягинь

6 червня російські окупанти підірвали Каховську ГЕС. Одним із найцінніших археологічних об’єктів, які постраждали від затоплення, стала нещодавно досліджена Тягинська фортеця, зведена у XIV-XV століттях. Пам’ятка Національного значення має стосунок до історії України, Литви та Кримського Ханства. До початку повномасштабного вторгнення країни-терористки РФ українські археологи спільно із литовськими волонтерами проводили ґрунтовні дослідження унікальної фортеці, яка пов’язана із ім’ям Великого Литовського князя Вітовта.

Споруда була частиною великої фортифікаційної системи, що простягнулася від Дністра на Заході до Дніпра на Сході і поєднала мережу фортець і митниць на Великому Торговому шляху, контактів культур цивілізацій Європи і Азії.

Експедицію очолила археологиня Світлана Біляєва. Під час розкопок 2021 року – науковці дослідили і музеїфікували унікальні знахідки, які на сьогодні залишились чи не єдиною "живою" пам’яттю про цінний історичний об’єкт.

Через збіг обставин – експонати, які виявили у Тягинській фортеці, не лише врятовані, але й доступні для перегляду на виставці в Києві.

Експозиція "Фортеця Тягинь" представлена в Музеї Археології по вулиці Богдана Хмельницького, 15.

Кореспондентка УП.Життя побувала в музеї і поговорила з директоркою Ларисою Кулаковською про цінні знахідки та історію виставки, завдяки якій частина історичною пам’яті була збережена.

Археологічний музей Інституту археології НАН України розташовується у напівпідвальному приміщенні Національного науково-природничого музею. Його будівля постраждала від вибуху після падіння російської ракети у парку Шевченка, восени 2022.

Кімнати археологічного музею розташовані доволі низько і з іншого боку будівлі – тут скло лишилось цілим, але одразу після вибуху вікна захистили, а цінні експонати колекції евакуювали.

Читайте також: ООН після підриву Каховської ГЕС "відзначає" День російської мови: українці обурені

Потрапити до музею зараз можна тричі на тиждень. Виставка "Фортеця Тягинь" займає одну залу. Більшість експонатів – у вітринах. Ліворуч – яскравий банер із назвою експозиції. Після затоплення Херсонщини зала із експонатами не просто викликає цікавість, але й розчулює.

Виставку "Фортеця Тягинь" оновили у листопаді 2022, до дня звільнення Херсону. Перший її варіант відкрили ще до повномасштабного вторгнення. Частину об’єктів фактично врятували, адже вони знаходились у Херсонському краєзнавчому музеї, який у 2022 був цілковито розграбований.

"Історія нашої виставки специфічна. Вона була відкрита 16 лютого 2022 року. Власне, за тиждень до початку повномасштабного вторгнення. Експонати ми брали у Херсонському краєзнавчому музеї. Під час розкопок, матеріали здаються по місцю розкопок, і потім при нагоді їх можна взяти. Ми взяли їх до кінця минулого року. Перша виставка включала десь 70 експонатів", – розповідає Лариса Кулаковська. Показує опис до першої виставки.

У Музеї Археології триває виставка експонатів з Тягинки. Фото: Ганна Щокань

Читаємо про Тягинь: "Фортеця знаходиться у чудовій рекреаційній зоні Національного Нижньодніпровського природного парку і може стати визначним туристичним об’єктом не лише українського, а і міжнародного туризму, особливо за умов здійснення консервації, реставрації та музеєфікації її об’єктів. Це визначна пам’ятка історії Литви і України, вимагає спільних зусиль вивчення українських та литовських вчених".

Читайте також: Археолог назвав найбільші історичні втрати від підриву Каховської ГЕС

Від опису боляче – зараз фортеця Тягинь затоплена, як і низка інших надцінних історичних об’єктів. Єдиною "живою пам’яттю" про неї зараз залишились експонати, вивезені з Херсонщини Світланою Біляєвою. Розкопки проводили без державного фінансування. Допомагало Литовське земляцтво і литовсько-українське товариство, представництво якого було в Херсоні.

На виставці показують металеві деталі зброї. Фото: Ганна Щокань

"Було кілька наукових проєктів з Литвою для дослідження цієї пам'ятки. Коли велись розкопки в Тягині, туди приїздило багато творчої молоді, художників, дизайнерів – влаштовували дні відкритих дверей, створювали інсталяції. Це заохочувало громаду, пересічного громадянина, щоб відвідати дійство, взяти в ньому участь, якось доторкнутись. І заразом була популяризація історії України – виникав інтерес: що ж тут врешті-решт копається. І вже хтось приїздив додому, щось читав про Тягинь – що не просто село, а село з багатовіковою традицією, історією", – каже Кулаковська.

У Музеї археології можна побачити результати розкопок фортеці Тягинь. Фото: Ганна Щокань

Світлана Біляєва досліджувала фортеці у Білгород-Дністровському, Очакові, співпрацювала з турецькими науковцями. Тягині присвятила кілька експедицій, остання з яких завершилась у 2021.

"Всі експонати, які є – це з її розкопок. І навіть те, що вони не встигли ще опрацювати і передати в музей. Бо після розкопок матеріал потрібно опрацювати – елементарно його треба помити, почистити, зашифрувати, написати, що звідки. А потім для звіту замалювати, зафотографувати і описати. Частину, невеличку, Світлана Біляєва привезла до Києва, щоб опрацювати тут, і потім повернути до Херсону. Частину знайдених об’єктів вивезти не вдалось, бо у 2021 розкопки ще тривали. Були великі плани на 2022 рік", – розповідає Лариса Кулаковська.

В експозиції є елементи давнього посуду. Фото: надані музеєм

Знакова на сьогодні виставка спершу була "звітною" – після розкопок Біляєвої оформили експозицію.

"Ми представляємо результати робіт наших співробітників. І в кінці року, якщо є такі можливості, якщо є якийсь цікавий матеріал і бажання – робимо так звані звітні виставки. Накопали, і що називається, з поля – зразу у вітрину, щоб показати людям, і своїм колегам врешті-решт. Тому що, звичайно, після розкопок лише десь там в кабінеті можна бачити ці колекції. Але коли воно вже все виставлено, інтерпретовано хоча б попередньо, це набагато цікавіше і важливіше", – каже Кулаковська.

Елемент декору у сельджуцькому стилі. Фото: надані музеєм

Виставка викликала цікавість литовців. 16-го лютого 2022 відкриття "Фортеці Тягинь" відвідали посол Литовської Республіки, представники депутатського корпусу, дипломатичного. 24-го виставка закрилася. І почався демонтаж та внутрішня евакуація колекції музею.

Читайте також: "Вода зупинилась у 230 метрах". Херсонський художній музей уникнув підтоплення. ВІДЕО

"Експонати з Тягинки так і лишилися у нас. І вже до кінця року Херсон був окупований, музей був розграбований, частина вивезена, частина невідома де. Так що ці експонати хоча би залишились цілі, неушкоджені, і при першій же нагоді, як тільки закінчиться війна, вони будуть повернуті назад", – розповідає Лариса Кулаковська.

У листопаді виставку відкрили вже в рамках проєкту "Археологія під час війни". Її змінили, ряд об’єктів сховали.

Вситавку відкрили 16 лютого 2022. Фото: Ганна Щокань

"Уже на той момент Тягинка була деокупована. Тоді доповнили експозицію мапою з точкою, де знаходиться це село. Зараз не можу спокійно реагувати на новини, другий день не можу заспокоїтись. Тягинка спершу була під окупацією, її бомбили, нищили все, тепер вона потрапила під затоплення", – каже Лариса Кулаковська. Розповідає про експонати, поділені на кілька секцій: монети, зброя, побутові речі, приладдя для будівництва. Все виглядає сучасно.

У експозиції є унікальне старовинне ядро. Фото: надані музеєм

"Це фортеця, яка була на торговому шляху, тому тут є і польські монети, і турецькі, і литовські елементи. Разом з цим це оборонна споруда – тож тут були залишки зброї – маємо елементи бомбарди, болти від арбалетів, наконечники стріл, кулі, ядра. І звісно, тут люди жили – знайшли побутові речі, характерний для того часу посуд", – розповідає Лариса Кулаковська. Показує на залишки тарілок із розписом, який нагадує роботи сучасних майстрів.

В окремій вітрині – реконструкція сумки з хрестами-накладками та добре збережена булава.

"Ця сумка – суто литовська, характерна для Литви того часу. Поруч булава, яка є атрибутом українських гетьманів. Є дуже багато різних речей – у комплексі дають уявлення про те, що було у нас. Бо, на превеликий жаль, у нас не завжди знають, що було тут, на наших землях. А зараз люди починають більше цікавитися. Знаєте, коли така екстремальна ситуація тоді, коли нам пояснюють, хто ми і що ми", – каже директорка.

Для експозиції зробили реконструкцію старовинної литовської сумки. Фото: надані музеєм

Розмірковуємо, що виставка є найбільшою згадкою про унікальну пам’ятку.

"У нас багато є експонатів з Херсонської області, пам'ятки, які попали теж до затоплення. Але це було в постійній експозиції. Також знахідки є в Музеї історії України. Але воно отак склалося, що Тягинка лишилась по факту тільки у нас", – каже Лариса Кулаковська. Запрошує відвідувачів в музей. Пояснює – працюють лише кілька днів на тиждень, адже фінансування мізерне, а частина співробітників – на війні.

"У нас взагалі багато – 15 людей із Інституту археології воюють – і чоловіки, і жінки, і в таких самих "гарячих" місцях. Взагалі дивлюся, що істориків дуже багато по Україні пішли на фронт. Музей зараз працює три дні на тиждень. Інший час – він мертвий. Коли тут хоч якось приходять люди, щось дивляться – навіть дух інший, все це має значення", – каже директорка. Проводжає до дверей повз цінні експонати.

Фортецю досліджували з початку XX ст.

Кам’яні мури фортеці Тягинь та залишки стін городища були виявлені ще у 1914 році видатним херсонським археологом Гошкевичем. З 2016 р. дослідження фортеці здійснює Південна Середньовічна експедиція Інституту археології Національної Академії Наук України під керівництвом доктора історичних наук, Світлани Біляєвої. У 2020 відкрили кутову багатоярусну вежу, стіни якої прикрашені фризом із сельджуцьким декором (гілка огузо-туркменського племені киник (гиник), яка належить до центральноазійських тюрків. – ред). На першому поверсі науковці виявили дерев’яну конструкцію з залишками бомбарди (старовинна артилерійська зброя XIV-XV ст., подібна до гармати. -– ред.).

У внутрішньому просторі фортеці виявили залишки цитаделі та кам’яних будівель. Всередині збереглися фрагменти віконної пройми та дверей, каміння із декором. Серед інших знахідок: плита з геральдичним знаком, капітель колони з сельджуцьким декором. Вперше серед Північно -Причорноморських артефактів знайдено залізну булаву XV ст.

"Історико-культурне середовище фортеці знаходиться у межах характерної для Півдня України синкретичної культури за присутності артефактів інших культур євразійського простору: татарської, сельджуцької, генуезької, впливів пізнього візантійського етапу, литовської, польської (монети)", – констатували науковці.

Список пам’яток, які постраждали від затоплення Херсонщини після підриву російськими окупантами Каховської ГЕС, можна переглянути тут.