Рада підтримала закон про покарання за знищення культурної спадщини та незаконні розкопки
Верховна рада ухвалила зміни до Кодексу про адміністративні порушення і Кримінального кодексу України про правопорушення, пов'язані з культурними цінностями.
Про це 26 березня повідомила народна депутатка Ірина Геращенко.
За законопроєкт №12310 проголосували 259 депутатів.
Основною задачею змін законодавства є впровадження положень Конвенції Ради Європи про правопорушення, пов’язані з культурними цінностями. Як повідомляє посадовиця, у документі пропонується:
- встановити кримінальну відповідальність за умисне знищення, руйнування чи пошкодження культурних цінностей, які віднесені до обʼєктів культурної спадщини;
- посилити санкції у формі штрафів за незаконне проведення археологічних розкопок.
У пояснювальній записці до документу йдеться, що зміни стосуватимуться також й впровадженням покарання за псування архівних документів, які входять до Національного архівного фонду та інших архівних установ.
Як знищують культурні й історичні пам'ятки
У селі Івківці Ладанської громади на Прилуччині бульдозерами знищили місце масового поховання жертв Голодомору. Там поховано щонайменше 162 людини. Національний музей Голодомору-геноциду наголошує, що цвинтар в Івківцях є одним з понад тисячі місць масового поховання на території України. Він задокументований у геоінформаційній системі "Місця масового поховання жертв Голодомору-геноциду", яка була створена у 2019 році.
Хоча поховання не вважається елементом культурної спадщини, його збереженням опікувалися лише місцеві жителі, без залучення місцевої та регіональної влади. Наразі поліція Чернігівщини розслідує законність проведення робіт на пошкодженій ділянці.
Втім, що стосується саме культурної та історичної спадщини, рішення щодо її збереження ухвалюють постфактум. Так, садибу Зеленських у Києві Міністерство культури і стратегічних комунікацій внесло до Державного реєстру нерухомих пам’яток України лише після декількох хвиль руйнувань власником та низки протестних акцій місцевих активістів.
Від київської садиби Євменія Зеленського другої половини ХІХ століття залишилася частина фасаду, фундамент та вхідні двері до будівлі з каркасом. Тепер залишки будівлі є пам’яткою архітектури, історії місцевого значення відповідно до наказу №265.
Читайте УП.Культура в Telegram i WhatsApp!
