Всіх протестувати неможливо, але країна має зробити свій максимум: представники ВООЗ та ООН в Україні про коронавірус

Всіх протестувати неможливо, але країна має зробити свій максимум: представники ВООЗ та ООН в Україні про коронавірус

Пандемія COVID-19 триває.

Хвороба не оминає зірок та політиків.

У неї немає національностей та кордонів.

Всі рівні.

"Українська правда. Життя" зустрілась з представником ВООЗ в Україні доктором Ярно Хабіхтом та координаторкою ООН в Україні й Гуманітарною Координаторкою Оснат Лубрані для того, щоб обговорити виклики, які стоять перед Україною та світом в контексті пандемії 2020 та те, як ми можемо на них реагувати.

РЕКЛАМА:

***

Оснат Лубрані: Я вдячна "Українській правді" за можливість поговорити з вами. У часи турбулентності, медіа грають визначну роль, якщо надають людям, які хворіють, страждають або налякані правильну інформацію чи пораду.

Це те, що дійсно може врятувати життя.

А також надихнути та дати надію.

Представник Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) доктор Ярно Хабіхт зараз зі мною, щоб відповісти на питання щодо надзвичайної ситуації в медичній сфері.

Я б хотіла зазначити, що ООН в Україні підтримує уряд держави в цій ситуації.

ВООЗ та ООН активно працюють над тим, щоб подолати кризу, спричинену COVID-19 в Україні.

Такий виклик ми переживаємо вперше за всі 75 років існування організації.

Виклик, з яким наразі зустрілася Україна, переживають всі країни світу.

Ми намагаємось якомога швидше зреагувати на соціальні та економічні наслідки.

На всіх етапах цієї боротьби необхідно відстоювати права людини, усвідомлювати потреби найбільш вразливих груп населення, зокрема жінок, літніх людей, внутрішньопереміщених осіб.

Ми на війні з вірусом, який не розуміє географічних та політичних кордонів.

Щоб перемогти цю битву, нам необхідна кооперація, координація та інноваційне мислення на всіх рівнях локальному, національному, регіональному та глобальному.

Оснат Лубрані. Всі фото: ООН в Україні/Володимир Шуваєв

Доктор Ярно, на одному зі своїх прес-брифінгів ви сказали, що не можете назвати медичну систему України слабкою. Проте назвати її сильної теж важко.

Що таке сильна медична система? Як ми швидко можемо зміцнитись в контексті ситуації з новою хворобою.

– Будь-яка система охорони здоров'я наразі має готуватися та бути готовою реагувати вже відсьогодні

Що мається на увазі під реакцією. Це означає, що ми маємо належний епідеміологічний нагляд та можемо лікувати важкі випадки, що ми впевнені, що в лікарні та реанімаційному відділенні є все необхідне.

В той самий час сильна медична система – це система, де лікарі первинної ланки адекватно інформують пацієнтів. Де люди знають, куди звертатися до лікаря та коли.

Наприклад, якщо ви маєте легкі симптоми захворювання, дуже важливо залишатися вдома.

Якщо людина має проблеми з диханням та дуже високу температуру – лікар має отримати від нього виклик та скерувати до лікарні.

Наразі медична система Європи страждає. Занадто багато пацієнтів потрапляють у лікарні одночасно. Лікарні Італії, Франції та Іспанії перенавантажені.

Тому країна має розставляти пріоритети: віддавати перевагу тим, хто переносить захворювання важко, і розуміти, хто може отримати лікування вдома.

Я ще раз хочу наголосити: за останніми даними 81% випадків захворювання переноситься легко.

Отож сьогодні сильна медична система – це коли лікарі готові, а пацієнти знають куди та до кого вони повинні звертатися.

Які уроки Україна може вивчити від інших країн?

– Від країн, які першими пережили спалахи, наприклад, Китаю, ми вивчили важливі уроки.

Доктор Ярно Хабіхт

Перший урок – населення потрібно навчати та обмінюватись інформацією.

Другий урок – розширити можливості епіднагляду. Це важливо для того, щоб виявити нові випадки, уможливити тестування, ізолювати тих, хто цього потребує та забезпечити догляд.

Третій – відстеження контактів. Тобто дізнатись з ким контактував хворий. Такі люди мають дотримуватись самоізоляції, а стан їхнього здоров'я потрібно відстежувати.

Четвертий діяти має і держава, і населення. Ця ситуація впливає на медицину, від неї залежить, коли наші діти підуть в школу, яким буде стан нашого бізнесу.

Тому що те, що раніше було лише проблемою медичного сектору, тепер зачіпає всі сфери життя.

Країни по-різному реагували на цей виклик. Але ключовий урок, який мають вивчити всі: не чекайте. Будьте готові вже зараз.

Генеральний директор ВООЗ доктор Тедрус Адханом Гебрейесус заявив на одному з прес-брифінгів, що агресивне тестування вкрай важливе для подолання епідемії.

Чи робить Україна достатньо тестів?

– Тестування дійсно важливе, щоб зрозуміти модель спалаху та спланувати дії проти нього.

Наразі в Україні вже є випадки зараження всередині країни.

Потрібно усвідомити, що всіх протестувати буде неможливо. Але країна має виконувати свій максимум в залежності від ресурсів, й ми повинні збільшувати масштаби тестування вже зараз.

18 березня ВООЗ надав другий набір тестів на COVID-19, якого має вистачити на 5000 реакцій

Наша мета – це ізоляція та відстеження контактів. Також важливим є тестування медичних працівників, задля безпеки лікарень.

Як організувати тестування вдома? Щоб не наражати інших на ризик?

– Це гарне питання для Міністра охорони здоров'я, оскільки кожна країна пристосовує свій підхід, залежно від можливостей

Я запитаю…

– Запитайте, будь ласка.

Міністерству охорони здоров'я варто визначити алгоритм дій. Це має бути роз'яснено і пацієнтам, і лікарям.

Яким має бути маршрут пацієнта та захист лікарів? Це важливе питання зараз для України. Багато лікарів розгублені.

– Влада має врегулювати систему.

Наразі в Україні основна рекомендація – звертатися та телефонувати сімейному лікарю, який має потім людину скерувати.

Є визначені лікарні, які готові приймати хворих з важкими випадками COVID-19.

Держава має забезпечити лікарів спецзахистом. Це достатня кількість масок, рукавиць, окулярів.

Надійний захист лікарів та медперсоналу – це дотримання інфекційного контролю в практиці. Не лише загальне населення зараз має ретельно мити руки. Правильна інфекційна практика – це те, чому необхідно навчати лікарів та медсестер.

Також важливо усвідомлювати, що навіть у часи пандемії, ми все ще маємо інші хвороби. У людей трапляються інфаркти, інсульти, водії чи пішоходи потрапляють в аварії.

Інтерв'ю в умовах пандемії спеціально було організовано на свіжому повітрі. Між респондентами – приблиизно метр дистанції.

Держава має забезпечити невідкладну медичну допомогу для всіх.

В Європейських країнах наразі пріоритет на важких випадках. Якщо ж є запланована операція, і вона може бути відкладена, ми маємо її відкласти, щоб забезпечити пацієнтів всім необхідним.

З самого початку спалаху заходи, які вживає світ для стримання вірусу, називають безпрецедентними. Чи дійсно це так?

– Насправді, всі заходи можна поділити на дві групи: стримання та пом’якшення наслідків, включаючи ведення важких випадків.

Під стриманням ми розуміємо переривання передачі, включаючи соціальну дистанцію та обмеження пересування населення.

Ці заходи одночасно вживає переважна більшість країн, враховуючи Україну.

Що світ вже знає про новий коронавірус

Це дійсно те, що допомагає нам.

В деяких країнах є вимога стояти в черзі до крамниці на дистанції не менше 1 метра.

Але важливо розуміти, ніхто не хоче, щоб світ зупинився. Це просто нова реальність і вона буде з нами наступні декілька місяців.

– Як довго, на вашу думку, з нами буде ця нова реальність?

Деякі люди вважають, що ми переживемо 3-тижневий карантин і повернемось до звичайного життя. Чи це не занадто оптимістичний сценарій?

– Це залежить від нас. В цьому все питання. Якщо ми реалізуємо всі заходи щодо стримання зараз, то це завершиться швидше. Проте ми будемо у цій ситуації ще кілька наступних місяців.

Але потрібно усвідомлювати, що це нове захворювання, і воно буде з нами роками.

ВООЗ координує розробку вакцини, але доступна вона буде не раніше, ніж через рік.

В часи цієї кризи дуже важливо підтримувати науковців, якщо ми хочемо швидше побачити вакцину чи лікування.

Завдання на березень 2020 року – стримання, лікування, полегшення наслідків не лише для сфери охорони здоров'я, але й економіки.

Пані Оснат, як ви прокоментуєте дії українського уряду? Чи були вони своєчасними та вичерпними?

– Різні країни дуже по-різному реагували на цю ситуацію. Я вважаю, що Україна зреагувала вчасно, але, як пояснив Ярно, зараз є потреба продовжувати забезпечувати підготовку та реагування

Завдання на березень 2020 року – стримання, лікування, полегшення наслідків не лише для сфери охорони здоров'я, але й економіки.

Для реагування на кризи COVID-19 існує як мінімум чотири аспекти: запобігання, стримування, попередження та відновлення. Організація Об'єднаних Націй готова продовжувати співпрацювати з українською владою та надавати підтримку в усіх цих чотирьох аспектах управління загальнодержавною кризою, пов’язаною із COVID-19.

Рішення закрити метро також можна зрозуміти. Проте це спричинило певні проблеми, як, наприклад, переповнені автобуси й ці дії варто скорегувати.

Наразі у влади більше можливості контролювати людей, накладати обмеження.

Як ми можемо захистити права людини? Де межа між захистом та порушенням наших прав?

– Дії, які приймає уряд, виправдані тим, що запобігають поширенню COVID-19, але вони мають залишатись збалансованими між необхідністю піклування про громадське здоров’я та правами людини, й повинні супроводжуватись іншими кроками, які запобігають, лікують та контролюють поширення епідемії

В жодному разі не можна позбавляти права людей на доступ до медичних послуг, їжі, води, держава не має права розлучати сім’ї.

Найбільше занепокоєння в цій ситуації викликає гуманітарний сектор. Ми продовжуємо забезпечувати всім життєво необхідним тих, хто постраждав від конфлікту на сході України, попри всі обмеження сьогодення.

Ця пандемія немає територіальних чи політичних обмежень. Тому на всій території України, в тому числі на непідконтрольних уряду територіях Донецької та Луганської областей, люди мають отримувати правдиву інформацію, можливості для тестування, захист для лікарів. Глобально і ВООЗ, і ООН працюють над цим.

Якщо цього не зробити, це зачепить всю країну.

Доктор Ярно, як ви вважаєте, чи не були наші інвестиції в епідеміологію недостатніми?

– Майже 80% захворювань в Україні – це неінфекційні захворювання. І вони нікуди не дінуться. Люди мають високий тиск, діабет та потребують лікування. І ця сфера потребує інвестицій.

Але зараз ми маємо справу з новим захворюванням. І ми маємо вкладатись в це.

Як ми зможемо секвенувати геном вірусу за тиждень? Активувати мережу референс-лабораторій в усьому світі? Зараз в десятках таких лабораторій люди важко працюють, щоб забезпечити максимальний рівень тестування.

У сферу охорони здоров'я в принципі необхідно інвестувати. Це важливий урок, який ми маємо засвоїти після пандемії.

І Україна, й інші держави зіштовхнулись з великою кількістю дезінформації щодо нового захворювання. Як ми можемо це попередити?

– Зараз не лише багато інформації. Зараз великий попит на інформацію.

Потрібно весь час наголошувати, що інформацію потрібно брати з офіційних джерел. Це сайт Всесвітньої організації охорони здоров'я, Центру громадського здоров'я України тощо.

У сферу охорони здоров'я в принципі необхідно інвестувати. Це важливий урок, який ми маємо засвоїти після пандемії.

ВООЗ зараз працює з усіма можливими соціальними мережами, щоб упевнитись, що населення отримує правдиву інформацію.

Звичайно, не всі є в соціальних мережах. Тому це також час для координації медійників з різних сфер.

Пані Оснат, що таке ефективна комунікація в період епідемії на вашу думку?

– Якщо є правдива інформація щодо ситуації, вона має транслюватись у всіх можливих джерелах. Дуже небезпечно, коли люди вірять у фейки щодо лікування.

ООН зі свого боку активно працює з нашими партнерами на всіх рівнях щоб поширювати корисну інформацію у відповідності до рекомендацій ВООЗ. Знання фактів та усвідомлення громадськістю наслідків пандемії відіграють надзвичайно важливу роль у формуванні відповідальної поведінки людей та підтримці дій держави.

Витягти на світ правильну інформацію та максимально її розповсюдити – це те, що ми намагаємось робити.

Команда УВКБ ООН разом з НГО партнерами БФ "Славянское сердце" та Гуманитарная миссия "Пролиска" розмістили постери з порадами від World Health Organization Ukraine, як поводитися у найбільш поширених ситуаціях, пов'язаних із COVID-19.

Щоб вгамувати паніку потрібно сконцентруватися на фактах та пріоритетах, а також на тому, як ми можемо допомогти родинам в ізоляції та пояснити дітям поточну ситуацію.

***

Як допомогти людям впоратись з тривогою та змінами у житті?

Доктор Ярно Хабіхт: Ця пандемія змінює суспільство. Людям потрібно багато пояснювати.

Що означає залишатися вдома? Як організувати дистанційне навчання?

В першу чергу потрібно усвідомити, що життя не зупиняється.

Це не означає, що ми не можемо вийти на прогулянку в парк, якщо ми здорові.

Ви можете займатись спортом. Просто продовжуйте зберігати дистанцію один метр від людей.

Насолоджуйтесь сонцем, прийшла весна.

Життя продовжується. Але підхід до цього життя має бути іншим.

І це час для координації зусиль всього населення. Варто подумати над такими питаннями: як можуть допомогти соціальні працівники? Сусіди? Як людина, яка вимушена бути вдома 14 днів отримує їжу та ліки?

Оснат Лубрані: Є прекрасні приклади з інших країн, коли сусіди підкладали листівки під двері з посиланням: "Це мій номер телефону, якщо необхідна допомога – звертайтесь. Я можу сходити в крамницю для тебе".

Соціальна дистанція – це ще більший привід об'єднуватись.

Для збільшення натисніть на зображення

Також пандемія показує, що країни не можуть ізолюватися. Ми маємо співпрацювати.

Я кажу як представник ООН, жодна країна не впорається самостійно. В цій ситуації – ми всі разом. Ніхто не в змозі та й не повинен боротися з кризою самостійно.

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш закликав цього тижня все людство діяти спільно: "Ми в цьому разом - і разом це переберемо".

Інші кроки, які ми маємо прийняти – навчитися боротися з панікою, яка може призвести до стигматизації, непотрібних звинувачень, негативних реакцій на події.

Підіть на інформаційну дієту. Я розумію, люди хочуть бути в курсі подій, але перерва в потоці інформації необхідна.

Ярно: І важливо пам'ятати про базові навички. Потрібно гарно спати, якщо ви не на самоізоляції – виходьте на свіже повітря, не забувайте про фізичну активність.

Ми у ВООЗ запустили спеціальну програму, яка допоможе людям тренуватись вдома протягом 20 хвилин.

У мене є порада: візьміть лист паперу та напишіть все, що зазвичай робили до коронавірусу. А потім подумайте, як ви це можете робити по-іншому? Так, щоб зменшити контакти.

Діжіталізація країни була одним з пріоритетів уряду. Отож варто подумати, як це може допомогти Україні протягом спалаху.

Наразі навіть церкви переходять в режим онлайн, щоб уникнути розповсюдження вірусу. Це час для інновацій.

Що нас очікує після?

Оснат: Нас очікує багато роботи. Відновлювати економіку. Допомагати людям, які втратили роботу.

Уряд жодної країни не зможе впоратись з усім самостійно, необхідна й робота населення.

Ми будемо змушені докладати й регіональні, і глобальні зусилля.

Нас очікує багато роботи. Відновлювати економіку. Допомагати людям, які втратили роботу.

Це час для світу робити домашнє завдання.

Зараз потрібно особливо уважно ставитись до незахищених верств населення.

Найбільш вірогідно, що зниження ВВП відбудеться. І рішення України підняти пенсії на цей період, мені здається правильною ідеєю.

Зараз ми повинні зосередитись на стримуванні та попередженні кризи, але ми повинні бути готові до періоду відновлення.

Безпосередньо ООН співпрацює з мережею економістів, які аналізують ситуацію, щоб усвідомити, які заходи необхідно вжити в цій ситуації.

А ще ми маємо сконцентруватись на чомусь позитивному.Нещодавно я говорила з моїм колегою, який зауважив що оскільки сім’ї зараз перебувать вдома разом, це шанс покращити роль батька.

Зараз багато татів проводять більше часу з дітьми вдома. Це позитивна частина ситуації. І ми маємо її висвітлювати. Це те, що варто було б зберегти після.

Ярно: Наразі ми вживаємо заходи необхідні для 2020 року. Ключове питання, як вибратись з цього після. Отож ми маємо приймати дії, які забезпечать зростання економіки і розвиток суспільства.

Оснат: ООН багато інвестує в сталий розвиток. І наразі створюється цікава ситуація: з одного боку бізнес програє, з іншого – люди перестали скуповуватись як божевільні.

А про зміни клімату та невідповідальне споживання ми говорили вже давно.

Сподіваюсь, після цієї ситуації ми винесемо корисні уроки. Змінимо наші звички.

Є думка, що вся ця ситуація можливість переоцінити всю систему охорони здоров'я. Що на вашу думку нам варто переглянути?

Ярно: Головне, що ми усвідомили – світ об'єднаний. Хвороба не знає кордонів.

Тут я хочу додати також про Україну. В той час, як ми реагуємо на спалах хвороби, також важливо продовжувати медичну реформу щоб забезпечити надання більш якісних медичних послуг пізніше.

Оснат: Ми маємо робити більше. Ми повинні упевнитись, що фінансування йде туди, де вони дійсно необхідне. Так, світ переоцінюватиме свої підходи.

Вся Україна схвильована. Ми не знаємо, як довго це буде тривати. Але українці незламні. Вони вже переживали важкі часи й вміють мобілізуватись та об'єднуватись.

Я впевнена, що українці впораються. Зі свого боку, ми обіцяємо підтримку.

Автор: Наталія Бушковська, УП.Життя

Фотограф: ООН в Україні/Володимир Шуваєв

Вас також може зацікавити:

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

Реклама:

Головне сьогодні