Обережно: міни! Як і коли можна безпечно повернутися додому

Повернення додому для багатьох українців може бути небезпечним – основними загрозами залишаються ракетні удари та вибухонебезпечні предмети.

Російські окупанти залишають після себе не лише безлад і ганьбу, але й смертельні "сюрпризи".

Окупанти ховають вибухові пристрої у будинках, маскують їх під побутові предмети і навіть мінують тіла загиблих.

Міни забирають життя українців на Київщині, Харківщині, Сумщині та в інших областях, які атакували вороги.

Кілька людей загинуло внаслідок підриву вантажівок – одна з них підірвалась в Ірпені, інша – у лісі на Бучанщині.

"Українська правда. Життя" дізналася більше про мінну небезпеку та правила повернення у рідний дім в умовах війни.

Розібратися в цій темі нам допомогли:

• колишній військовий та експерт з безпеки Асоціації саперів України Ігор Молодан;
• керівник операцій фонду FSD.Ukraine Микола Дячук;
• заступник голови КМДА Микола Поворозник;
• а також матеріали BezMin.Info та ДСНС.

З цього матеріалу ви дізнаєтеся:

• які смертельні "подарунки" залишають окупанти і як їх оминути;
• що робити, якщо ви побачили вибухонебезпечний предмет;
• як повернутись у дім, де жили російські окупанти;
• як працює дистанційне мінування і чому на заході також небезпечно;
• коли можна повертатися на деокуповані території.

Коли повертатися додому?

Фото: OneWellStudio/Depositphotos

Для безпечного повернення додому потрібно чекати дозволу від місцевих органів влади.

"Звільнені населені пункти перевіряються і розміновуються військовими та рятувальниками ДСНС, швидкість залежить від багатьох факторів. Наявність цивільних може тільки сповільнити їхню роботу", – зауважує керівник операцій FSD.Ukraine Микола Дячук.

У деяких населених пунктах Київської області досі триває розмінування.

Наприклад, в Ірпені роботи майже завершили, але мінна небезпека у приватному секторі залишається.

Надзвичайники постійно знешкоджують вибухонебезпечні предмети на території Харківської, Сумської, Миколаївської, Запорізької, Дніпропетровської, Одеської та інших областей, які систематично обстрілюють окупанти.

Поліція закликає НЕ повертатися у звільнені села Харківщини через випадки підривів.

Що стосується Києва, то до столиці вже повернулося дві третини містян, але правила мінної безпеки залишаються актуальними.

"Практично кожен день маємо повідомлення про те, що є підриви у лісах. Це напевно більше стосується Київської області, але у Києві це Пуща Водиця, лісосмуги, які примикають до міста. Ми просимо киян, щоб вони туди не ходили", – наголошує заступник голови Київської міської держадміністрації Микола Поворозник.

Хоч Київ уже не є прифронтовою зоною, і снаряди не розриваються на околицях міста, небезпека ракетних ударів залишається, додає Поворозник.

Якщо ж фронт буде насуватися в сторону міста, можливо, доведеться виїхати зі столиці.

Заступник голови КМДА наразі не рекомендує повертатися до столиці дітям.

"Сьогодні дорослі повертаються, а діти ще залишаються у безпечних місцях.

Основна причина – ракетні удари", – каже Поворозник.

Усіх, хто перебуває в Києві, Микола Поворозник закликає:

• не пересуватися містом без нагальної потреби;
• уникати місць скупчення людей;
• не ходити в лісосмуги, парки, до водойм;
• не нехтувати сигналами повітряної тривоги;
• повідомляти про підозрілі предмети Службу порятунку, поліцію, ДСНС або телефонувати на гарячі лінії міста, зокрема 1551.

Як повертатись у деокуповані міста?

У будь-які міста не можна ввозити вибухонебезпечні предмети, нелегальну зброю

✅ Перш за все, в умовах війни у будь-які міста не можна ввозити вибухонебезпечні предмети, нелегальну зброю.

✅ Також потрібно мати з собою документи і базові речі з тривожної валізи, щоб спуститись в укриття чи знову швидко виїхати, якщо буде потреба.

Якщо ви перебуваєте у щойно звільненому населеному пункті, або ви опинилися на території, яку ще не розмінували, чи на якій тривають бойові дії – варто дотримуватися кількох правил мінної безпеки.

✅ Насамперед потрібно пересуватися асфальтованими, бетонними, щебенистими дорогами чи бруківкою, де неможливе замінування, пояснює Ігор Молодан.

❌ НЕ можна:

• Виходити до парканів, садів, городів, поки не буде проведене обстеження.
• Торкатися тіл загиблих.
• Заходити в ліси й лісосмуги, на поля.
• Засівати чи перекопувати город.
• Виходити на колишні бойові позиції чи блокпости окупанта.
• Підбирати зброю, торкатися техніки чи підозрілих предметів.
• Заходити у закинуті чи зруйновані будівлі, зокрема дітям.
• Купатися у водоймах, ходити на пляж.
• Відвідувати кладовища.
• Відкривати залишені автомобілі.
• Збирати металолом.

Як розпізнати небезпеку?

Мінування можуть бути там, де є зруйновані автомобілі та будівлі, залишки військової діяльності

Про ймовірне замінування можуть свідчити залишки військової діяльності:

• окопи, траншеї;
• вирви від вибухів, видимі сліди "прильотів";
• пошкодження та руйнування;
• зруйновані автомобілі та будівлі;
• залишки військової техніки;
• інше військове майно.

"Якщо техніка заїжджала у подвір’я, сліди будуть помітні. Ця територія може бути потенційно небезпечна. По периметру цієї техніки могли залишати міни", – розповідає колишній військовий Ігор Молодан.

На які вибухонебезпечні предмети можна натрапити?

Смертельні "сюрпризи" від окупантів можуть бути найрізноманітніші.

Міни (протипіхотні, протитанкові тощо)

Фото: Національна гвардія України

Протитранспортні та протипіхотні міни можуть бути вкопані там, де були позиції військових чи техніка.

Уже є багато випадків мінувань узбіч доріг, підриву сільськогосподарської техніки на полях, пояснює Микола Дячук.

"Є різні типи мін. Одні працюють на натискання. Інші на розрив дроту, на електричний сигнал, на магнітні хвилі (або фото робимо, або дзвонимо кудись). Є такі, які спрацьовують на рух. Тобто людина підходить до датчика, і міна вибухає", – додає Ігор Молодан.

РФ широко застосовує міни нового покоління, що реагують на кроки людини при наближенні.

Міни також можуть бути оснащені безконтактними підривниками, які, наприклад, можуть спрацювати від магнітного поля великого металевого предмета (автомобіль, трактор, човен).

При певному впливі на датчик цілі міна може спрацювати як у воді, так і в ґрунті, пояснює Микола Дячук.

Боєприпаси

Боєприпаси можуть бути техніці, на бойових позиціях, у ящиках або в розсип. Фото: ДСНС

Боєприпаси можуть залишити у техніці, на бойових позиціях, у ящиках або в розсип. Їх можуть залишати і біля домівок.

Крім того, ящики з боєприпасами також можуть бути заміновані.

Пастки або "сюрпризи"

Міни-пастки можуть встановлювати де завгодно, маскуючи їх під побутові предмети. Фото: Микола Дячук

Міни-пастки можуть встановлювати де завгодно, маскуючи їх під різні предмети.

Це можуть бути мобільні телефони, дитячі іграшки, сумки, коробки з гуманітарною допомогою, пачки цигарок, зброя, обкладинка документів тощо.

В оселях, де жили окупанти, можуть бути протизйомні пристрої.

Вони спрацьовують при переміщенні певного предмета чи, наприклад, відкриванні дверцят.

Ракети, снаряди, які не розірвалися

Є ризик натрапити на залишки ракет або снаряди. Фото: ДСНС

На всіх територіях, де відбувалися обстріли, є ризик натрапити на залишки ракет або снаряди, які не вибухнули.

У деяких ракет хвостова частина не призначена для того, щоб детонувати, тому люди можуть недооцінити загрозу вибухонебезпечного предмета.

Дехто припускає, що у них на вулиці чи в будинку опинилася частина двоступінчастої ракети або лише топливний носій, каже Ігор Молодан.

Проте сапери застерігають: цивільна людина не може самостійно визначити, чи здетонує снаряд.

За статистикою, 30-40% снарядів, які випускаються з ракет, не вибухають, наголошує експерт.

"Не потрібно намагатися розібратися, чи то "хвіст" від ракети, чи ракета без "хвоста"…У так званій хвостовій частині можуть бути залишки ракетного пального, які теж є небезпечними при неправильному поводженні.

Наближатися до них категорично заборонено", – додає Микола Дячук.

Розтяжки

Зазвичай розтяжка – це тонкий малопомітний дріт, при зачепленні якого вибуховий пристрій детонує

Зазвичай розтяжка – це тонкий малопомітний дріт, при зачепленні якого вибуховий пристрій детонує.

Розтяжка може бути встановлена у найрізноманітніших місцях, і вона не завжди натягнута.

Вона може висіти чи бути приєднаною до якогось предмета – дверей, вікна, кришки, колеса, гілки, зброї тощо.

Розтяжка у Києві. Фото: Патрульна поліція Києва

Існує міф, що якщо перерізати розтяжку, вона не зможе привести міну чи гранату в дію.

❌ Однак перерізати розтяжку чи торкатися її – категорично заборонено!

По-перше, від перерізання дрота міна чи граната, прикріплена до нього, може здетонувати, пояснює Ігор Молодан.

"По-друге, ми не знаємо, який принцип роботи цього дроту, на розрив він працює чи на замкнену лінію (замикає якийсь електричний розряд). Тому до нього зовсім не треба підходити", – попереджає сапер.

Також зона вздовж дроту може бути замінована протипіхотною міною.

Це пастка: людина підходить, щоб відрізати дріт, і натрапляє на закопану міну.

Російські окупанти також залишають касетні боєприпаси, авіабомби, артилерійські снаряди, патрони, підривачі, саморобну вибухівку тощо.

Читайте також: Ніхто не знає, що чекає на світ після ядерної війни. Краще не перевіряти. Інтерв'ю з істориком з ядерної зброї

Що робити, якщо бачите підозрілий предмет?

Протипіхотна граната, встановлена на розтяжках. Фото: ДСНС

✅ Якщо ви побачили вибухонебезпечний предмет, зупиніться і не панікуйте.

✅ Роздивіться місцевість навколо та оцініть, чи є інші видимі небезпеки поблизу.

✅ Розверніться на 180 градусів на "вкопаних" перехрещених ногах.

✅ Повертайтеся назад по своїх слідах, якщо вони є.

"Якщо ми дійшли до предмета живі, то це не означає, що поряд з нами, між наших ніг, немає протипіхотної міни. Просто пощастило на неї не наступити, але вона може бути між ногами і поряд з ногою", – пояснює Молодан.

✅ Відійдіть на безпечну відстань до 300 метрів.

Якщо відійти на таку відстань неможливо, зайдіть в укриття або за міцну огорожу (бетонний блок, будівля тощо), яка може захистити від уламків.

✅ Запам’ятайте місцерозташування міни.

"Можна навіть намалювати схемку чи помітити цю точку в картах на телефоні. Потрібно проінформувати людей, які проживають поблизу, і при першій можливості надати інформацію спеціалістам.

За можливості, позначте шлях підходу до району перебування міни червоною стрічкою, фарбою тощо", – радить Микола Дячук.

✅ Тільки після того, як ви відійшли від предмета, можна маркувати місцевість.

"Маркування безпечно проводити не менше, ніж за 300 метрів. Тільки звідти вже можна позначати, що в тому напрямку лежить міна, фотографувати і викликати 101", – каже Ігор Молодан.

Інфографіка: BezMin.Info

Щоб повідомити іншим людям про небезпеку, на шляху до небезпечної зони можна повісити пляшку з водою або банку (наприклад, на дерево чи паркан), яскраву ганчірку, стрічку, скотч; викласти каміння, цеглини, схрещені палиці.

Якщо є можливість, можна зробити саморобну табличку з написом "МІНИ", написати попередження на шматку картону, на вказівних знаках тощо.

Відповідно, якщо ви бачите такі предмети, пам’ятайте, що це може сповіщати про небезпеку.

✅ Викликайте піротехніків за номером 101.

Також потрібно повідомити про знахідку поліцію за номером 102, службу екстреної допомоги за номером 112 та українських військових.

Фото: FSD.Ukraine

❌ НЕ можна:

• підходити до предмета;
• торкатися, штовхати, брати його до рук;
• намагатися знешкодити пристрій самостійно;
• користуватися засобами радіозв’язку чи телефонами поруч із предметом;
• підпалювати його або розпалювати багаття поряд.

"Не чіпай, не підходь, дзвони 101 або 112 – це три золоті правила безпечної поведінки з вибухонебезпечним предметом. Навіть не розглядати ніякі інші варіанти. Є багато пасток, про які знають лише мінери та сапери. Тому тільки повідомляти за вказаними номерами", – зауважує Ігор Молодан.

Пам'ятайте: вибухові пристрої можуть бути вміло замасковані.

У фільмах можна побачити, як люди намагаються оминути міни, пересуваючись по слідах на ґрунті.

Однак повторювати кінематографічні лайфхаки не варто.

Для маскування окупанти можуть імітувати сліди від колеса чи взуття на землі.

"Це робота мінерів – приховувати та маскувати міни так, щоб їх не було видно. Можна провести колесом, поставити відбиток.

Якщо міна спрацьовує на три з половиною кілограми та більше, то чобіт вагою 1 кілограм можна поставити на цю міну. Буде здаватися, начебто тут вже хтось пройшов, але ви йдете по цих слідах і підриваєтеся", – пояснює сапер.

Як заходити у дім чи квартиру після окупантів?

У дверях, вікнах чи шафах можуть бути встановлені розтяжки з гранатами

✅ Обов'язково варто дочекатися обстеження житла, якщо ваш дім був під окупацією.

Однак якщо ви таки потрапили у будинок до того, як його оглянули піротехніки, варто бути дуже обережними, коли заходите додому.

✅ Потрібно прочинити двері та подивитися, чи немає підозрілих предметів у щілинах.

✅ Обережно зазирніть до шаф і шухлядок.

У дверях, вікнах чи шафах можуть бути встановлені розтяжки з гранатами.

"Вони не можуть бути в натягнутому вигляді, бо їх треба туди заховати, і ще витягнути руку.

Треба відкривати двері дуже обережно – на відстань, що приблизно дорівнює розміру руки, і дивитися. Якщо щось буде помітно, то одразу ж викликати саперів за номером 101", – каже Ігор Молодан.

❌ Не присвоюйте речі/документи окупантів: усі докази присутності ворога слід залишити правоохоронцям чи військовим.

Замінований погреб у Гостомелі. Фото: "Повернись живим"

✅ Будьте обережні у підвалах і погребах, з мішками, ящиками, банками. Бажано дочекатися повного обстеження будівлі.

✅ Якщо ви побачили, що дім зруйнований чи обгорілий, у дворі є сліди військової техніки, вирва від снаряду, залишки боєприпасів – не підходьте і викликайте рятувальників за номером 101.

Чому не можна чіпати покинуту техніку і брати "трофеї"?

Варто повідомляти про техніку військовим, а не намагатися забрати її самостійно

У соцмережах набули популярності відео українських фермерів, які конфіскують техніку окупантів на тракторах.

Однак такі дії можуть бути дуже небезпечними:

• у покинутій техніці можуть бути встановлені вибухові пристрої;
• коли ви перебуваєте біля техніки, вас можуть помилково прийняти за військового;
• боєприпаси, що не вибухнули, можуть бути як усередині бойової техніки, так і навколо неї.

"Усе може бути заміноване. Можна підняти каску або автомат і підірватися. Ви можете взяти "магазин", почати заряджати або розряджати, а він підривається і відриває руку. Це все небезпека для цивільних", – наголошує Ігор Молодан.

Варто повідомляти про техніку військовим, а не намагатися забрати її самостійно.

Також експерт застерігає цивільних не присвоювати будь-яку зброю чи техніку собі.

"Розбирати, чіпати, перевозити не можна. Треба повідомляти військовим, територіальній обороні. Вони заберуть і обстежать усе. Ця техніка може бути корисною для наших військових і ще воюватиме на нашому боці", – наголошує Ігор Молодан.

Чи існує небезпека там, куди не дійшли окупанти?

Фото: Національна гвардія України

Потенційно небезпечними є всі території, де відбувалися бойові дії, обстріли чи будь-яка військова активність.

"Слід уникати і обходити покинуті позиції, блокпости, адже військові могли банально щось забути чи загубити там. Ймовірність цього низька, але все ж таки існує", – каже Микола Дячук.

Навіть після обстеження і розмінування місцевості ризик залишається – зокрема через те, що окупанти використовують дистанційні системи мінування.

Це працює таким чином: касета містить у своєму корпусі бойові елементи.

Касета може доставлятися в район цілі снарядами артилерії, ракетами, бомбами, розповідає Микола Дячук.

При потраплянні в район цілі касета розкривається і викидає бойові елементи – так звані касетні боєприпаси.

Вони накривають і мінують певну ділянку території.

Читайте також: Хімічна атака: як реагувати, щоб вижити

Інфографіка: BezMin.Info

"Небезпека є будь-де, де велися бойові дії. І можуть бути залишені нерозірвані предмети, бо десь залетіла якась ракета і впала у бойовому положенні.

Вона може не спрацювати відразу, бо вона або дефектна, або довго зберігалася в неналежних умовах", – пояснює Ігор Молодан.

Тому експерти радять не ходити по місцях, де були "прильоти" ракет, навіть у західних областях.

Скільки триватиме розмінування України?

Фото: ДСНС

За статистикою, 1 рік війни – це 8 років розмінування, стверджує Ігор Молодан.

Водночас у ДСНС прогнозують, що для розмінування може знадобитися 5-10 років.

"Я сам з Харківщини, гуляв по лісу і бачив воронки, у яких снаряд не розірвався ще з Другої світової війни. Є ще два приклади: в Івано-Франківській області дві компанії у різний час, у різних місцях підірвалися на снаряді з Другої Світової війни, коли розпалювали багаття.

Це було минулого року на мирній території, в Карпатах – що вже казати про території, де ведуться активні бойові дії", – розповідає сапер.

У вибухових пристроїв немає терміну давності.

Вони можуть здетонувати і за 100 років за певних умов: чи то багаття, чи електричні сигнали.

"Україна до широкомасштабного вторгнення займала 4-те місце в світі по замінуванню території. На першому місці був Афганістан з великим відривом. Але зараз, мені здається, ми підійдемо до другої сходинки", – каже піротехнік.

Куди звертатися по допомогу?

Розмінування проводить тільки ДСНС та військові

Обстеженням територій займається низка організацій, зокрема Асоціація саперів України – єдиний національний оператор.

Однак розмінування проводить тільки ДСНС та військові.

Якщо ви побачили підозрілий предмет, обов’язково телефонуйте за номером 101, а також 102 чи 112.

Також потрібно поінформувати представників влади та Збройних Сил України.

Існують портали, де можна повідомляти про небезпечні знахідки:

• ДСНС

У ДСНС створили онлайн-мапу, де можна переглянути, на якому етапі перебувають роботи з розмінування у різних містах.

На цьому ж сайті можна повідомити про мінування.

• Ukraine CAT-UXO

На сайті Ukraine CAT-UXO можна повідомити про вибухонебезпечні пристрої. Також за допомогою каталогу фото можна дізнатися, який предмет ви побачили.

Олена Барсукова, УП. Життя.

Читайте також: "Русский мир" має специфічний запах": рятувальник про службу в ДСНС під час війни і звільнений Ірпінь