Гнів через страту полонених і радість від ударів по Росії: які настрої панують в українських соцмережах

Анастасія Мосорко — 7 жовтня, 18:47
Гнів через страту полонених і радість від ударів по Росії: які настрої панують в українських соцмережах
Від радості з Дня захисників до тривоги через атаки дронів: які настрої переважають в українців
IgorVetushko/DEPOSITPHOTOS

Найбільш обговорюваною в українських соцмережах подією минулого тижня став День українських захисників і захисниць – його відзначення викликало хвилю позитиву.

Так, під час святкувань 1 жовтня кількість позитивних повідомлень у соцмережах зросла з 27% до 40%. Люди висловлювали гордість за українських воїнів та дякували їм за їхню службу.

Про це повідомила організація CAT-UA, що дослідила, які емоції та теми переважали в українському інформаційному просторі з 28 вересня по 4 жовтня 2024 року.

Однак цей оптимізм був частково затьмарений – росіяни навмисно оприлюднили відео страти українських полонених саме в цей день, що викликало хвилю гніву в соцмережах. Але навіть це не зіпсувало загальної піднесеності: індекс настроїв покращився з -15 до -11.

РЕКЛАМА:

Ще однією важливою темою минулого тижня стало зростання кількості обстрілів із використанням дронів-камікадзе ("шахедів"). У вересні кількість атак стала рекордною за весь час війни, що призвело до значних жертв серед мирного населення. Це також відбилося на обговореннях у соцмережах: українці висловлювали тривогу через постійні атаки, зокрема в регіонах – на Сумщині та Запоріжжі.

Водночас люди раділи новинам про удари українських дронів по території Росії, особливо після повідомлень про знищення нафтобаз у Воронезькій області та Пермському краї. Удар по тилу ворога та ліквідація важливих фігур, як-от керівник російського центру безпілотної авіації Олексій Коломєйцев, стали джерелом радості для користувачів українських соцмереж. Цю інформацію активно поширювали не лише медіа, але й звичайні користувачі.

Окремо в соцмережах обговорювали можливу підтримку України з боку НАТО. Заяви нового Генсека Альянсу про те, що Україна може отримати дозвіл на використання наданої зброї по території Росії, спровокували оптимізм. Цитати із західної преси, зокрема з Financial Times про можливе підвищення статусу заявки України на членство в НАТО, також додали надії.

Проте не обійшлося без тривоги. Багато хто побоюється, що можливе повернення Дональда Трампа до влади в США може негативно позначитися на підтримці України. Коментарі у Facebook висловлюють недовіру до його обіцянок щодо продовження допомоги, адже існують побоювання, що він може "здати" Україну.

Емоції тижня: радість, гнів і тривога

Щодо емоційного фону тижня, настрій українців в соцмережах виглядав так:

  • гнів (25%), викликаний стратами полонених, обстрілами мирних міст і захопленням Вугледару росіянами;
  • тривога (21%), зосереджена навколо боїв на фронті, особливо після втрати Вугледару та наступу на Запорізькому напрямку;
  • радість (20%) від ударів по російських об'єктах та світової підтримки України;
  • сум (12%) через постійні обстріли мирних міст, трагедію в Бабиному Яру та новини про самогубство українського командира після втрат у його підрозділі;
  • гордість (9%) і вдячність (5%) у вітаннях з Днем захисників і захисниць;
  • надія (5%) на позитивні зміни у світовій політиці щодо України, особливо на можливість членства в НАТО;
  • утома (1%) помітна у святкових привітаннях, адже війна триває і виснажує людей.

Як проводили дослідження

Згідно з методологією дослідження, CAT-UA щодня впродовж 28 вересня-4 жовтня за допомогою автоматизованих систем моніторингу вивантажувала повний масив згадувань воєнних термінів – загалом понад 300 тисяч дописів – за 50 ключовими пошуковими словами у мережах Facebook, X, Telegram, YouTube,TikTok, VKontakte та Odnoklassniki (дві останні – заборонені в Україні).

Із цього масиву повідомлень, написаних користувачами з України, щодня випадковим чином виокремлюється 1350 дописів – це приблизно 0,25% від їхньої загальної кількості. Дані обробляються вручну: виокремлюються користувачі з проукраїнською позицією – у середньому 85% від загальної кількості – і визначаються висловлені ними емоції на основі протоколів кодування.

Реклама:

Головне сьогодні