COVID-19: якими препаратами нас будуть лікувати? Аналізуємо українській протокол
Оновлено 23 травня
Міністерство охорони здоров'я затвердило єдиний протокол лікування COVID-19.
Як заявив міністр охорони здоров'я Максим Степанов у відеозверненні, протокол ухвалили за два дні.
Степанов визнає, що "від цього вірусу немає щеплення чи ліків".
Міністерство охорони здоров'я затвердило єдиний протокол лікування COVID-19. |
За його словами, стандарт лікування базується на досвіді країн, які "вже мають ефективні напрацювання у боротьбі з хворобою".
То чим нас будуть лікувати?
І наскільки таке лікування безпечне та ефективне.
Спробуємо розібратися.
ЯКІ ЛІКИ ЗАТВЕРДЖЕНІ У ПРОТОКОЛІ
Є хороші новини.
В протоколі немає ліків з недоведеною ефективністю, як наприклад, "Арбідол", який також закликав закуповувати Максим Степанов на своїй сторінці у Facebook ще до свого призначення.
Ефективність ліків, які є в протоколі – доведена. Тільки проти лікування інших хвороб.
Чим саме нас будуть лікувати:
Гідроксихлорохін (HQ) та хлорохін
Це препарати з групи антималярійних ліків.
Гідроксихлорохін менш токсичний за хлорохін, каже реаніматолог-анестезіолог Андрій Сем’янків.
Його також використовують в лікуванні ревматоїдного артриту та системного червоного вовчака.
Чому цей препарат наразі збираються використовувати саме як спосіб лікування COVID-19?
21 березня 2020 року президент США Дональд Трамп виступив із заявою, що гідроксихлорохін у поєднанні з іншим препаратом – азітроміцином (AZ) може змінити ситуацію з пандемією коронавірусу.
30 березня Адміністрація з контролю ліків та харчових препаратів США (FDA) схвалила гідроксихлорохін та хлорохін для деяких пацієнтів з COVID-19. |
Ця заява створила справжній ажіотаж на ці ліки серед американців, що почало створювати дефіцит для тих, хто їх дійсно потребує.
В Арізоні чоловік навіть помер, після того, як випив очищувач для акваріума, коли побачив в складі цю речовину.
30 березня Адміністрація з контролю ліків та харчових препаратів США (FDA) схвалила гідроксихлорохін та хлорохін для деяких пацієнтів з COVID-19.
Наразі ці ліки є навіть в протоколі Гарвардської медичної школи.
Проте з приміткою, що цей документ лише в процесі розробки й ще треба багато вивчити про ці препарати.
Але що кажуть про цей препарат дослідження?
По суті, нічого.
Заяві Трампа передувало одне французьке дослідження, в якому брало участь 42 інфіковані COVID-19 людини.
Контрольна група з 16 учасників отримувала лікування без гідроксихлорохіна, а 26 отримували гідроксихлорохін.
З цих 26, до кінця випробування дійшло лише 20 пацієнтів.
З них 6 також отримували антибіотик, азитроміцин.
"Під час 6-денного дослідження у пацієнтів брали пробу на наявність чи відсутність вірусу COVID-19 (позитивність до ПЛР-тесту).
На 6-ий день з 16 контрольних пацієнтів лише 2 отримали негативний ПЛР-тест, 14 з 20 пацієнтів, які приймали гідроксихлорохін, мали негативний результат тесту.
Найкращі результати були у тих 6, які приймали й протималярійний засіб, і антибіотик.
Там отримали негативні результати тесту всі 6 пацієнтів.
Висновок був таким, що лікування HQ, але особливо комбінація HQ + AZ є дуже ефективним проти COVID-19", – пояснює дослідження аналітик у сфері охорони здоров'я Анна Бресешер.
Проте з цим дослідженням є проблеми.
[BANNER1]
"Наприклад, під час клінічних випробувань, змінились плани дослідників.
Коли вони реєстрували це дослідження в єдиному реєстрі клінічних випробувань ЄС, то написали, що тестування буде на "1, 4, 7, 16 дні".
Однак, у статті вказані дані для 6-го дня, що відрізняється від плану.
Чому автори не показали результатів 7-го дня? Можливо, вони не є такими переконливими?", – каже вона.
Далі – 6 втрачених пацієнтів.
"Троє з них були переведені до реанімації (ймовірно, їм стало гірше), а 1 помер.
Інші пацієнти страждали від нудоти та припинили лікування або покинули лікарню", – додає Бресешер.
Тобто стан 4-х з 26-и пацієнтів, яких лікували хлорохіном не покращувався взагалі. При цьому доволі дивно їх зовсім виключати з результатів дослідження. Виходить, враховували лише позитивні випадки.
Коли ж інші дослідники перерахували результати з урахуванням тих, кому стало гірше, висновки щодо ефективності хлорохіну одразу стали більш поміркованими".
А ще дослідження не було рандомізованим та порушувало принципи етики.
Більш того, протималярійні препарати токсичні.
[BANNER2]
Американська академія офтальмології попереджає, що високі дози можуть призводити до ретинопатії (враження сітківки ока). Також є ризики порушення серцевого ритму.
Протималярійні препарати при довгому застосуванні можуть вражати зір |
Ці препарати, зокрема хлорохін, вже намагались використовувати проти коронавірусних інфекцій. Наприклад, проти атипової пневмонії у 2002 році. Але результати були лише на експериментах в пробірках, а не на людях.
Також у 2015 році його використовували у боротьби з Еболою. Результати – неефективні.
22 травня у відомому медичному журналі The Lancet опублікували дослідження щодо ефективності протималярійних препаратів для лікування COVID-19, в якому взяли участь 96 000 пацієнтів з 671 лікарні на шести континентах.
Висновок: Смертність пацієнтів в контрольній групі (вони не приймали протималярійні препарати) становила приблизно 9%.
Смертність тих, хто приймав гідроксихлорохін – 18%.
Смертність пацієнтів, які приймали гідроксихлорохін з антибіотиком становила 23,8%.
Проте як показує розслідування британського видання The Guardian ці данні подала сумнівна компанія, чиї співробітники не мають ні наукового досвіду, ні досвіду роботи з даними.
Питання безпеки та ефективності гідроксихлорохіну залишається відкритим.
Лопінавір/ритонавір
Лопінавір/ритонавір – це препарати, які застосовують людям хворим на ВІЛ.
Як стверджує лікар-інтерніст Руслан Буяновський, вже є дослідження, які показують неефективність анти-ретровірусної терапії в лікуванні коронавірусної хвороби.
"До того ж, підвищений попит на ці препарати, може залишити без необхідного лікування хворих на ВІЛ", – додає він.
Тоцилізумаб
Ліки проти ревматоїдного артриту.
У світі триває вже 10 клінічних випробувань цього препарату.
Його вважають потенційно ефективним проти COVID-19 після китайського дослідження.
Але з цим дослідженням знову є проблеми: маленька вибірка – лише 20 пацієнтів, не було контрольної групи.
Ремдезівір
Противірусний препарат. Клінічні дослідження якого, як потенційних ліків проти COVID-19, наразі теж лише тривають.
Що важливо про цей препарат знати:
- В жодній країні світу його не схвалили та не ліцензували як ефективні та безпечні ліки проти коронавірусу.
- Препарат досліджували в пробірках й на тваринах проти MERS та SARS. Якісних досліджень на людях не проводилось.
Фавіпіравір
10 квітня МОЗ вирішив оновити протокол і додати туди противірусний засіб "Фавіпіравір".
"Зміни зроблено на основі нових даних японського, австрійського та інших світових регуляторів за результатами наради українських експертів", – йшлося у повідомлені від МОЗ.
Цей препарат тестували в Китаї на 340 пацієнтах з помірним протіканням хвороби.
Проте за заявою японського міністра охорони здоров'я, цей препарат не показав свою ефективність у тих, хто мав важчі прояви хвороби.
Ефективність цього препарату також не доведена.
***
Отож, по суті ми всі беремо участь в експерименті.
Всесвітня організація охорони здоров'я заявила ще 23 березня, що маленькі, не рандомізовані дослідження, які базуються на спостережені, не можуть дати нам відповіді на ті питання, яких ми потребуємо.
"Small, observational & non-randomized studies will not give us the answers we need. Using untested 💊 without the right evidence could raise false hope & even do more harm than good & cause a shortage of essential 💊 that are needed to treat other diseases"-@DrTedros #COVID19
— World Health Organization (WHO) (@WHO) March 23, 2020
Про обережність закликає і японський науковець Шібо Янг, який працював над розробкою вакцини та ліків проти коронавірусу ще у 2003 році, під час спалаху атипової пневмонії.
"Наразі у реєстрі клінічних досліджень Китаю є перелік з понад 100 схем лікування COVID-19. Більшість із зазначених там препаратів схвалені для лікування інших хвороб.
Це означає, що вони не діють безпосередньо проти коронавірусу людини, та не були протестовані на тваринах саме як метод лікування COVID-19", – каже він.
Ми у свою чергу закликаємо українців не займатись самолікуванням, не шукати ці ліки самостійно, та не забувати, що лікарі мають отримати від вас інформовану згоду, якщо планують лікувати вас вищезгаданими препаратами.
Наталія Бушковська, УП
Вас також може зацікавити:
Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.
А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.