Степанов запевняє, що в Україні всього вистачає для тестування на COVID-19. Це не так
Лабораторіям МОЗ вистачає ПЛР-систем та реагентів для них.
Про це на пресбрифінгу заявив міністр охорони здоров'я Максим Степанов.
"Більш того, в нас це все розраховано з урахуванням збільшення потужностей для наших лабораторій.
Ми постійно знаходимось в процесі докупівлі нового обладнання. Це відбувається в по всій країні.
Ви це можете бачити по статистиці, по цифрах, які ми оголошуємо кожного дня", – заявив він.
Проте чи означає збільшення обсягів тестування – достатньо тестування?
На жаль, ні, каже ексзаступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк.
"Кількість тестів в Україні росте не тому, що в нас є стратегія тестування. А тому, що в нас з'явилося дуже багато інфікованих, яким треба робити тести.
Ось як це працює.
Добра система тестування діє на випередження. Ви проводите багато тестів, якомога більше.
Чим більше проводите, тим менший буде відсоток позитивних результатів. Це називається коефіцієнт виявлення або positivity rate", – пояснював він на своїй сторінці у Facebook ще 14 вересня.
 |
| Максим Степанов |
Він додає, що Німеччина проводить близько 150 000 тестів на день. І виявляє приблизно 1000 нових випадків ковід щодня. Коефіцієнт виявлення складає менше 1%.
"Це зразок потужної, активної системи тестування, яка працює на випередження. Інфекції важко пройти повз неї, а це дозволяє забезпечити вчасну ізоляцію хворих та контактних осіб. А ізоляція зупиняє поширення.
Прийнятним рівнем виявлення для європейської системи тестування вважається не більше 5%. В Україні цей показник сьогодні – 11%. А у окремих областях – понад 20%", – уточнює Ковтонюк.
По суті, попри збільшення тестування, ми все одно не встигаємо за збільшенням випадків, не встигаємо ізольовувати контактних, а значить – стримувати поширення вірусу.
Ще наприкінці серпня МОЗ фіксував значне зростання кількості госпіталізованих хворих на COVID-19 протягом останнього часу: за 24-30 серпня було госпіталізовано 2829 осіб, за 17-23 серпня – 2699, тоді як за 18-24 травня – 749.
Також Ковтонюк наголошує, що ніякої другої хвилі в Україні немає:
 |
| "Ми зараз там, де Іспанія, Італія або Франція були навесні", – стверджує Павло Ковтонюк |
"Україна ввела карантин на випередження (правильно зробила). Тому першої хвилі в нас не було. Як і у Польщі, наприклад. Але карантин відклав цю хвилю на потім. І дав нам час підготуватися до неї.
Польща підготувалася. А ми – ні. Ми вірили, що карантин сам долає вірус.
Після послаблення карантину динаміка поширення вірусу в Україні нагадує рух літака злітною смугою. Це означає, що період карантину ми просто змарнували.
Чи можна було уникнути цієї хвилі взагалі? Так. Польща поки що уникає. Під час карантину вона побудувала сильну систему тестування та відстеження контактів.
Друга хвиля починається у Німеччині. Але система там також підготовлена, і хвиля дуже помірна. Є певне зростання нових випадків, незначне як для країни із населенням у 80 мільйонів.
До того ж це здебільшого нескладні випадки, які добре фіксує потужна система тестування. Госпіталізації маже не зростають, смертність так само".
Вас також може зацікавити:
Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.
А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.