Як підготуватися до ядерної загрози та евакуювати дітей? Інструкція освітнього омбудсмена

Росія погрожує застосувати в Україні ядерну зброю: дехто з політиків каже, що це малоймовірно, однак інструкції з безпеки таки варто дізнатися.

Ядерний вибух може застати у закладі освіти чи дорогою до нього, тому освітянам, школярам чи студентам варто знати правила безпеки.

"УП. Життя" уже пояснювала, як діяти у разі ядерної атаки і які шанси вижити.

А служба освітнього омбудсмена Сергія Горбачова підготувала рекомендації, як закладам освіти підготуватися до ядерної загрози і що робити у разі катастрофи.

"У разі можливої ядерної загрози важливо не розгубитися, чітко знати, як діяти та головне – діяти дуже швидко.

Ми опрацювали й узагальнили міжнародні рекомендації щодо дій у разі ядерної загрози та рекомендації Державної служби України з надзвичайних ситуацій", – пише омбудсмен.

Як освітянам підготуватись до ядерної загрози?

Фото: Bubbers/Depositphotos

✅ Визначити найближче від закладу освіти або по дорозі до закладу освіти та, відповідно, від дому місце для укриття.

Заклади освіти, які працюють очно, вже мають укриття або безпосередньо в закладі, або поруч із закладом. Воно може слугувати й укриттям у разі ядерної загрози.

✅ Водночас варто враховувати, що під час можливої загрози дитина може перебувати далеко від дому чи закладу освіти – десь у дорозі.

Тому батькам важливо проговорити з дитиною, де саме вона може укритися, якщо загроза застала у дорозі, та що необхідно робити.

✅ Омбудсмен радить батькам ознайомитися разом із дитиною з можливими укриттями на випадок ядерної загрози – по маршрутах, якими ходить дитина.

✅ Укриття може бути під землею або всередині великих будівель.

❌ Не можна ховатися на відкритих територіях, у транспорті, мобільних будинках.

✅ Органам управління освіти та керівникам закладів освіти слід розробити чіткий алгоритм дій на випадок можливої ядерної загрози.

Зокрема, потрібно розробити план на різні випадки: якщо учасники освітнього процесу перебувають у закладі освіти, в дорозі до закладу, у шкільному автобусі, на дистанційному навчанні.

✅ Омбудсмен радить проводити тренування працівників та учнів на випадок ядерної загрози.

✅ Педагоги мають подбати про те, щоб діти змогли зв’язатися з батьками у безпечний час.

"Необхідно розробити алгоритм, як у разі вимушеної термінової евакуації внаслідок ядерної загрози після евакуації через безпечний час батькам зв’язатися зі своїми дітьми та дізнатися місце зустрічі, щоб педагогічні працівники передали дітей батькам, коли буде відповідний дозвіл від ДСНС покинути укриття або у разі евакуації", – наголошує омбудсмен.

✅ Для можливої евакуації слід скласти екстрений набір для виживання впродовж мінімум 24 годин (якщо можливо – на 3+ днів).

У "валізці безпеки" має бути:

• бутельована вода та упаковані харчові продукти (вони обов’язково мають бути герметично або, принаймні, щільно запакованими, щоб уникнути зараження);
• ліки для невідкладної допомоги;
• кілька радіоприймачів із батарейним живленням та запасними наборами батарейок для отримання інформації у разі відключення електроенергії;
• ліхтарик і додаткові батареї для необхідних речей.

За можливості варто також покласти:

• мило;
• дезінфекційний засіб для рук із вмістом спирту не менше 60%;
• дезінфекційні серветки та загальні засоби для домашнього прибирання (їх можна використовувати для дезінфекції поверхонь в укритті).

ДСНС радить також мати в рюкзаку:

• верхній одяг (плащ, пальто, накидку) та гумові чоботи;
• запасний одяг та взуття (щоб у разі потрапляння під радіоактивні опади переодягнутися в чистий одяг);
• протигаз, респіратор або ватно-марлеву пов’язку.

"Зрозуміло, що батьки навряд чи зможуть забезпечити дитину протигазом, але радимо мати в рюкзаку респіратор або ватно-марлеву пов’язку. Також розуміємо, що чоботи доволі об’ємні, тому певним виходом можуть бути калоші", – каже омбудсмен.

У Службі освітнього омбудсмена ще до воєнного стану радили забезпечити усіх школярів та класи індивідуальними рюкзаками безпеки. Наповнення цих рюкзаків багато в чому відповідає і наповненню на випадок ядерної загрози.

Деякі заклади освіти вже обладнали укриття або заклади освіти такими рюкзаками/запасами.

Читайте також: Ядерний вибух: алгоритм дій на випадок небезпеки

чЯк закладам освіти евакуюватися у разі ядерної загрози?

❗️ Якщо влада повідомляє про евакуацію, необхідно:

• уточнити час початку евакуації;
• підготувати евакуаційні рюкзаки з предметами першої необхідності, особистими ліками, одягом, мінімальним запасом їжі.

За можливості, це потрібно упакувати в поліетиленові мішки та пакети, щоб мінімізувати ризик зараження речей.

У омбудсмена нагадують загальні правила евакуації для освітян і здобувачів освіти:

• слухати повідомлення органів влади та дотримуватися вказівок;
• евакуація здійснюється за відповідним звуковим сигналом, який, у разі потреби, активує адміністрація або працівник, якому стало відомо про ядерну загрозу;
• нагадайте дітям про головну мету евакуації: їхня безпека та правила евакуації: "Не говори. Не біжи. Не штовхайся. Не повертайся туди, звідки йдеш";
• зачиніть двері та вікна;.
• візьміть з собою шкільний аварійний набір, відро (може бути складним), сумку для швидкої допомоги;
• перевірте безпечність маршруту для евакуації;
• під час евакуації варто об’єднувати два класи: під час переміщення один вчитель очолює колону дітей, а інший – іде ззаду.
• допоможіть дітям з інвалідністю та маленьким дітям;
• евакуація здійснюється до певного визначеного місця (місце для кожного класу визначається під час тренувальних навчань і не змінюється);
• після прибуття на визначене місце, перевірте наявність усіх дітей за списком;
• залишайтеся зі своїм класом і просіть учнів бути усім класом разом, нікуди не розходитися;
• якщо небезпечні умови зникли, здійсніть зворотну евакуацію назад до класів, дотримуючись тих самих правил.

Також варто нагадати дітям такі правила:

❗️ не говори – щоб чути вчителя;

❗️ не біжи – щоб не постраждати;

❗️ не штовхайся – щоб не постраждали інші;

❗️ не повертайся туди, звідки йдеш – щоб залишатися в безпеці.

Що робити, якщо стався ядерний вибух?

Федеральне агентство з надзвичайних ситуацій США рекомендує три простих, але дуже важливих кроки:

• Крок №1: зайти до найближчої будівлі

Якщо ви перебуваєте на вулиці – й сталася ядерна загроза або якщо влада попереджає про неминучу ядерну загрозу – необхідно якнайшвидше пройти в укриття.

Найкраще укриватися в будівлі з цегли або бетону, і перебувати якомога далі від зовнішніх стін, даху та вікон, оскільки радіоактивні матеріали осідають на зовнішній стороні будівлі.

Візьміть з собою підготовлені речі, одягніть протигаз (респіратор, ватно-марлеву пов’язку), верхній одяг (плащ, пальто, накидку), гумові чоботи.

По прибуттю знезаразьте одяг, обробіть відкриті ділянки шкіри водою або спеціальним розчином (можна використовувати марлю чи рушники).

• Крок №2: залишатися всередині укриття

Варто залишатися в укритті не менше 24 годин, якщо місцева влада не надасть інших інструкцій. Не можна повертатися, поки місцева влада не повідомить, що це безпечно.

• Крок №3: бути на зв’язку

Через ядерну катастрофу зв'язку та інтернету може не бути, тому найкраще мати при собі приймач, що працює від батареї, або ручні радіостанції.

"Один або кілька таких приймачів та комплект запасних батарейок необхідно мати в кожному закладі освіти, щоб володіти офіційною інформацією в разі небезпеки та відповідно до неї визначати дії працівників та здобувачів освіти", – радить омбудсмен.

Детальніше про те, як діяти після ядерного удару, можна дізнатися з матеріалу "Ядерний вибух: алгоритм дій на випадок небезпеки", а також на сайті освітнього омбудсмена.

Що робити, якщо детонація застала на вулиці, а поряд немає укриття?

Якщо ситуація можливої загрози виникає під час перебування в закладі освіти – частина закладів мають певні укриття та необхідні евакуаційні запаси.

Водночас така ситуація може трапитися зі здобувачами або працівниками й далеко поза межами закладу.

У такому разі варто:

• сховатися від вибуху за будь-чим, що може захистити;
• лягти обличчям вниз, щоб захистити відкриту шкіру від спеки та летючого сміття;
• під час перебування у транспорті, потрібно безпечно зупинитися та пригнутися всередині;
• під час перебування на вулиці якщо неможливо негайно потрапити всередину, – слід прикрити рот і ніс маскою, тканиною або рушником, щоб зменшити кількість радіоактивного матеріалу для вдихання.

Після того, як ударна хвиля пройде, необхідно якнайшвидше потрапити до найближчого нормального укриття, щоб захиститися від потенційних опадів.

Для пошуку такого укриття буде близько 10 хвилин. Необхідно залишатися всередині до того, як пройдуть опади.

Найвищий рівень радіації на відкритому повітрі від радіоактивних опадів виникає одразу після їх надходження, а з часом зменшується.

Читайте також: Чи потрібно приймати калій йодид дітям у разі ядерної катастрофи? Поради ДСНС

Що робити, якщо потрапили в укриття після радіаційних опадів?

✅ Необхідно зняти верхній шар забрудненого одягу, щоб видалити опади та радіацію з тіла.

✅ Прийняти душ або вимити водою з милом незахищену шкіру, щоб видалити залишки зі шкіри або волосся, які не були покриті.

✅ Якщо вмитися або прийняти душ неможливо, слід скористатися серветкою або чистою вологою тканиною.

❌ Дезінфекційний засіб для рук НЕ захищає від опадів, тому не слід використовувати дезінфекційні серветки для шкіри.

❌ За можливості – НЕ торкатися очей, носа та рота.

✅ Одягнути чистий одяг. Так езактивація зменшить вплив шкідливих радіоактивних матеріалів, й навіть просто знявши верхній шар одягу, можна видалити до 90% радіоактивного матеріалу.

✅ Слід привчити дитину носити з собою шматочок тканини та маленьку пляшку води.

✅ При знезараженні інших людей або домашніх тварин людям, які допомагають здійснювати знезараження, також слід прикривати рот маскою, тканиною або рушником.

Що їсти й пити, якщо буде ядерний удар?

✅ За даними сайту Внутрішньої безпеки США, безпечно вживати упаковані в герметичних контейнерах харчові продукти або продукти, які були всередині будівлі, не зіпсовану їжу з холодильника.

❌ Не можна вживати продукти на відкритому повітрі, адже вони можуть бути забруднені опадами.

✅ Воду слід пити в пляшках або ж уживати запаяні напої, однак вода з бачка унітаза (не чаші) і водонагрівача також безпечна.

Пам’ятайте: кип’ятіння водопровідної води не позбавляє її від радіоактивних матеріалів. Поки не буде результатів тестування води на вміст радіації, лише вода в пляшках не міститиме забруднень і буде найбезпечнішою.

✅ Ліки в герметичній упаковці не містять радіоактивного забруднення, тому їх можна вживати. Ліки, що не запечатані, слід приймати лише тоді, коли герметичні варіанти недоступні.

✅ Слід використовувати вологий рушник або тканину для очищення всіх контейнерів, посуду та поверхні.

✅ Чистячі тканини потрібно запакувати та помістити їх якомога далі від людей і домашніх тварин.

✅ Після – необхідно вимити руки.

Читайте також: Ядерна небезпека: що робити у разі вибуху та чи врятує йод при радіації. ПОДКАСТ