Виповнилося 407 років: 15 цікавих фактів про Києво-Могилянську академію

15 жовтня виповнюється 407 років з дня заснування одного з найвідоміших вищих навчальних закладів України – Києво-Могилянської академії.

Історія цього вишу дуже тісно пов'язана з історією нашої країни. Академія майже ніколи не була осторонь політичних процесів у країні: вона була заснована у часи Гетьманщини, закрита за часів радянської влади і відновлена через рік після здобуття Україною незалежності, 30 років тому.

Студенти та викладачі Могилянки брали участь у двох Майданах та постійно відстоюють свої права і не бояться критикувати міністрів освіти.

До дня народження академії "Українська правда. Життя" разом з викладачами Могилянки Олексієм Гаранем, Тетяною Ярошенко та ректором Сергієм Квітом підготували кілька цікавих фактів з історії навчального закладу.

Академія зараз

Взяв під опіку гетьман Сагайдачний

Києво-Могилянська академія була заснована у 1615-му році на базі Київської братської школи, яка отримала приміщення від волинської шляхтянки Галшки Гулевичівни.

Школа мала підтримку Війська Запорозького і, зокрема, гетьмана Петра Сагайдачного.

Гетьман Сагайдачний з усім козацьким військом вступає до Київського братства і бере під свою опіку школу.

Пізніше Київський митрополит Петро Могила побудував в ній систему освіти за зразком єзуїтських навчальних закладів.

Статус академії навчальний заклад отримав ще за часів Гетьманщини, а пізніше російські царі підтвердили цей статус у відповідних грамотах.

Чимало випускників Могилянки потрапили у підручники з історії

За час існування Києво-Могилянської академії з її стін вийшло багато відомих випускників.

Зокрема, у Могилянці навчалися майже всі майбутні гетьмани України. Зокрема, Іван Виговський, Іван Брюховецький, Петро Дорошенко, Іван Мазепа, Юрій Хмельницький, Іван Скоропадський, автор першої української Конституції Пилип Орлик.

Навчався тут і відомий поет-філософ Григорій Сковорода, пам’ятник якому стоїть біля академії.

Академію стали називати "Могилянською" лише через 55 років

Ніхто за життя Петра Могили не називав академію "Могилянською", ані польські королі, ані московські царі.

Це сталося вже понад 20 років після смерті Петра Могили. Вперше цю назву можна знайти у грамоті короля Польщі Михаїла Корибута Вишневецького (внучатого небожа Петра Могили) у 1670 році:

"Ми нашою королівською владою дозволили, після такого тяжкого руйнування і спустошення, відновити помянуту Києво-Могилянську колегію і в ній школи".

Зазвичай Київську академію називали на честь своїх благодійників. За часів гетьмана Івана Мазепи академію називали Могилянсько-Мазепинською.

Корпус Могилянки зображений на купюрі 500 гривень

Зображення Староакадемічного корпусу є символом вітчизняної освіти і на­уки. Зокрема, його використовує Український науковий інститут Гарвардського університету.

У 2006 році ввели в обіг купюру 500 гривень, на реверсі якої зображений саме Староакадемічний корпус на тлі печатки Києво-Могилянської академії XVIII століття.

Історичне зображення корпусу також наявне як фоновий малюнок на 26-й сторінці біометричного паспорта для виїзду за кордон.

Мазепинський корпус

У Могилянці забороняли викладати українською

Усі вищі науки, починаючи з поетики, у Могилянці викладали латиною.

Руська або українська літературна (книжна) мова з часом завойовувала все більший простір в академії і в суспільстві.

Нею писали твори, вірші, наукові, художні й політичні трактати, літописи, листи, судові акти, гетьманські універсали, укладали проповіді й повчання.

Згодом в академії зростає інтерес до європейських мов. З 1738 р. до навчального курсу вводиться німецька, а з 1753 – французька мова. З середини ХУІІІ ст. вивчається російська мова, а також староєврейська. Остання – з метою поглибленого вивчення християнських першоджерел.

В 1784 викладачам заборонили читати лекції українською мовою.

Поштова листівка початку ХХ ст.

У приміщеннях Могилянки навчали на моряків

Після Жовтневого перевороту 1917 року Київську духовну академію була закрили. Її будівлі передали Дніпровській військовій флотилії.

У 1935 році більшовики зруйнували Богоявленський собор Братського монастиря, який належав академії.

За часів СРСР у будівлях академії на Подолі розміщувалося Київське вище військово-морське політичне училище.

Відродження академії підтримав Леонід Кравчук

Ініціатором відновлення Києво-Могилянської академії став літурознавець і педагог В'ячеслав Брюховецький.

В'ячеслав Брюховецький

14 вересня 1991 року він виступив на форумі української інтелігенції, де брав участь майбутній президент України Леонід Кравчук.

"Треба відновлювати Києво-Могилянську академію, хто за?", – спитав Брюховецький.

Руки підняв весь зал, включаючи Леоніда Кравчука.

І вже 19 вересня вийшло розпорядження Голови Верховної Ради № 1570-ХII "Про відродження Києво-Могилянської академії".

Першу кімнату академії виграли у шахи

Важливо було не лише відродити Могилянку, але й повернути її історичні приміщення на Подолі.

Керівництво військового училища віддавати приміщення не хотіло. Першу кімнату для майбутньої академії В'ячеслав Брюховецький виграв у шахи у тодішнього керівника училища адмірала Олексія Коровіна.

Команда, яка відроджувала академію

Брюховецький ходив до адмірала щодня і просив одну кімнату. Той йому постійно відмовляв. Однак Брюховецький не здавався і продовжував приходити до адмірала з тим же самим проханням.

Одного раз адмірал запросив Брюховецького пообідати. А потім сказав, що він пів години обідає, а пів години грає у шахи.

Брюховецький запропонував Коровіну зіграти партію в шахи на кімнату. Незважаючи на те, що Коровін був майстром спорту з шахів, Брюховецький виграв у нього три партії підряд.

Коровін дав слово офіцера, тому був вимушений віддати Брюховецькому кімнату, з якої і почалося відновлення Могилянки.

Першого абітурієнта "привела" бабусина полуниця

В'ячеслав Брюховецький згадував, як в перші дні роботи академії до нього в кабінет прийшла бабуся.

Старенька спитала, коли академія відновить церкву. Жінка розповіла, що коли була маленькою, вона ходила у ту церкву з мамою. А зараз вона – самотня, бо її чоловіка і синів вбили на війні.

Випуск

Єдине що в неї є – невеликий будиночок на кручах Подолу з городом.

"Я вирощую полуницю. Я принесла кошик полуниці, ви її з’їжте? і у вас буде більше сил це все зробити", – сказала жінка і немов зникла.

Брюховецький не встиг запитати, як її звали. Як старенька заходила і виходила, не бачив навіть охоронець.

Однак принесену нею полуницю викладачі помили і з'їли.

"У той же день у приймальну комісію прийшов перший абітурієнт", – згадував В'ячеслав Брюховецький.

Фуру з підручниками розвантажували викладачі

Навесні 1992 року на подвір’я Могилянки заїхала перша величезна фура з підручниками. Їх зібрала й переслала в Україну закордонна діаспора.

Розвантажувати машину не було кому. До праці стали Брюховецький та три декани.

Могилянка першою запровадила "ЗНО"

В академії діяла власна система тестування і прийому абітурієнтів ще до запровадження зовнішнього незалежного оцінювання.

Абітурієнти здавали тести, які перевірялися комп’ютером для того, щоби забезпечити прозорість і рівність умов вступу для всіх кандидатів. Ця система вступу стала прототипом теперішнього ЗНО.

На голову пам'ятника Григорію Сковороді одягається спеціально виготовлена академічна шапочка

Cтуденти миють Сковороду і торкаються до черепахи

Під час посвяти у студенти Києво-Могилянської академії студенти виголошують клятву. Частиною церемонії є також можливість доторкнутися до університетської черепахи Альми, яку колись давно подарували перші випускники Академії.

Студенти миють пам'ятник Сковороді

Під час церемонії на честь випуску студентів на голову пам'ятника Григорію Сковороді одягається спеціально виготовлена академічна шапочка. Також пам'ятник філософу студенти миють.

А коли студенти Могилянки кажуть: "зустрінемося в Могилі", це означає не побажання смерті собі і товаришу, а просто йдеться про зустріч в академії.

Частиною церемонії є також можливість доторкнутися до університетської черепахи Альми

Колону на Майдан вів почесний ректор

Під час Помаранчевої революції 2004 року Могилянка стала першим українським університетом, який разом із своїм керівництвом відкрито виступив проти фальсифікацій підрахунку голосів під час президентських виборів.

Колектив Академії організував страйк, а колону від університету до Майдану очолював особисто почесний ректор Брюховецький.

16 березня 2010 року Президент НаУКМА Сергій Квіт звернувся до освітянської громадськості із закликом висловитися публічно проти тодішнього міністра освіти і науки Дмитра Табачника. Проти Табачника протестували студенти, а В'ячеслав Брюховецький заявив, що він знищує українську освіту.

В грудні 2010 року Сергій Квіт звернувся з відкритим листом до органів влади, у якому висловився проти проекту реформи системи освіти України, спрямованої на обмеження університетської автономії.

Могилянці у 2013-му році

30 листопада 2013-го після побиття "Беркутом" учасників акції на підтримку інтеграції України до ЄС на Майдані, Квіт закликав студентів зібратися 1 грудня біля Оперного театру.

"Європейський вибір України – це також наш особистий громадянський вибір. Наша акція повинна бути мирною, ненасильницькою та добре організованою. Зараз ми виступаємо учасниками історичних подій. Не будемо чекати ще кількасот років наступної нагоди стати цивілізованою європейською державою!" – написав він.

Згодом могилянці взяли участь в організації руху опору на території Михайлівського Золотоверхого монастиря.

Добилися визнання виборів ректора

У 2022 році у Могилянці відбулися вибори ректора, під час яких у зал для голосування забігли невідомі і викрали скриньку з бюлетенями.

Це стало приводом для невизнання результатів виборів МОН. Міністр освіти Сергій Шкарлет відмовлявся визнати обраного ректора Сергія Квіта.

Протест студентів у 2022-му

Тоді 4 лютого студенти вийшли на протест до Кабміну, під час акції вони вимагали визнати вибори і відправити у відставку Шкарлета, якого звинувачують у плагіаті.

Згодом Квіта призначили ректором, однак Сергій Шкарлет і досі залишається на посаді міністра.

Студенти вимагали визнати вибори і відправити у відставку Шкарлета, якого звинувачують у плагіаті

Гідно зустріли повномасштабну війну

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну колектив Києво-Могилянської академії звернувся до світової академічної спільноти.

Вони закликали колег не мовчати про війну та спільними зусиллями зупинити "кровавий фарс Путіна".

"Це - не війна Путіна проти України, вільної, гордої та гарної країні у серці Європи. Це війна Путіна проти всієї Європі та світу. Тому наше спільне завдання – відстояти демократію, Україну, Європу та світ від агресії євразійської диктатури", – йшлося у зверненні.

Креативні академшапочки

Студенти та випускники Могилянки, як і тисячі інших українців, пішли на фронт, щоб боронити нашу землю від ворога. Випускник Лесик Якимчук змінив викладання в університеті Огайо на тактичну медицину та поїздки на фронт в Україні.

На війні загинули студент Даниїл Євтушенко та випускники Василь Мельничук, Євген Олефіренко, Микола Рачок.

Яна Осадча, УП.Життя

Фото: Києво-Могилянська академія

Читайте також: Могилянці з любов’ю. Випускники вузу про його феномен, дух свободи і гідності