Відновлення досліджень і не одна реформа. Яких змін чекають від Лісового на посаді глави МОН

Минув місяць з моменту призначення Оксена Лісового новим міністром освіти і науки. Попри звинувачення у ймовірному плагіаті в дисертації, частина спільноти науковців та освітян покладають на нього великі надії.

Перші результати діяльності Лісового на тлі залишених у спадок від попередника проблем коментують з обережним оптимізмом, адже висновки ще робити зарано. Зокрема, схвалюють призначення Тетяни Вакуленко очільницею УЦОЯО, Євгена Кудрявця та Дмитра Завгороднього – заступниками міністра, а Максима Ярмистого – держсекретарем МОН.

Водночас науковець Антон Сененко не приховує, що перше враження уже зіпсоване осадом від плагіатних історій і відсутністю результатів перевірки дисертації з боку НАЗЯВО.

З огляду на те, що наразі Лісовий не поспішає обговорювати з журналістами освітні проблеми, "Українська правда. Життя" вирішила запитати науковців та освітян, яких змін вони очікують від нового керівництва МОН.

Що має зробити Лісовий на посаді міністра?

Глава МОН Оксен Лісовий. Фото: Facebook міністра освіти і науки

Розбудувати укриття і осучаснити якість викладання

Оксен Лісовий заявляв, що МОН під його керівництвом акцентуватиме увагу на зміні культури у школі, зокрема, у підходах до освітнього менеджменту та створенні умов для творчої вільної роботи вчителів. Перехід на очне навчання також лунає як пріоритет нового керівництва МОН.

Співзасновниця громадської організації "Смарт Освіта" Іванна Коберник погоджується з фокусом роботи, утім наголошує, що в умовах війни пріоритетом у питанні шкільного навчання дітей має бути безпека, а головною умовою допуску до очного навчання – наявність в школах якісних укриттів на випадок ворожих обстрілів.

"Дуже важливо, щоб їх споруджували з розрахунком на тривале розумне використання: щоб це були не просто підвали, де є лавки на всіх дітей, а щоб простір планувався так, аби ці приміщення навіть після закінчення війни могли стати повноцінною частиною освітнього простору", – наголошує співзасновниця "Смарт Освіти".

На її думку, саме МОН має взяти на себе роль координатора в роботі з донорами – допомагати місцевим владам та міжнародним організаціям не лише знаходити один одного, але й організувати процес будівництва/переоснащення шкільних укриттів таким чином, щоб вони мали повноцінну вентиляцію, санвузли, обладнані місця для навчання.

"В ідеалі – за типовими розробленими проєктами. Це дуже полегшило б повернення дітей до очного навчання", – переконана Коберник.

Також вона підтримала ідею міністра щодо спрощення навчання для дітей, які одночасно вчаться в іноземних та вітчизняних школах, але хочуть отримати українські документи про освіту.

Утім, за словами Коберник, нині педагогам бракує методичних рекомендацій від МОН, як правильно організувати навчання для дітей, які щонайменше протягом останнього року здобували освіту за кордоном, але повернулися в Україну.

Зокрема, йдеться про надолуження знань з так предметів українознавчого циклу – української мови, літератури, історії.

"Необхідні чіткі методичні рекомендації для шкільних вчителів, як їм ефективніше організувати надолуження знань з цих предметів, якщо діти повертатимуться. І ці рекомендації – задача МОН", – наголошує Іванна Коберник.

Необхідно зарахувати результати навчання школярів за кордоном, але є нюанс

Коберник підтримує наміри МОН зараховувати в Україні результати навчання школярів, отримані за кордоном. Утім, як саме це відбуватиметься – нині невідомо. Відповідь на це питання має озвучити МОН.

"Перенесення оцінки не означатиме, що дитина знає українську програму з цього предмету, але означатиме, що дитина вчила його і була атестована за програмою країни перебування. А вже українську програму буде надолужувати. І дитина, і батьки мають бути готові, що це може відобразитися на оцінках. Мені здається, це чесна позиція", – вважає співзасновниця "Смарт Освіти".

У контексті озвученого виклику міністерство також має розробити для вчителів всеосяжну таблицю переведення закордонних оцінок в українську 12-бальну систему, наголошує Коберник.

"Саме МОН має представити "обмінний курс" оцінок, як з валютами це робить Нацбанк. Вчителі чекають чітких критеріїв, і їх має надати міністерство", – вважає Коберник і додає, що перші кроки і заяви міністра Оксена Лісового "вселяють стриманий оптимізм", однак важливіше, якими будуть подальші дії.

МОН має налагодити співпрацю з громадськими ініціативами

Очільниця ГО "Смарт освіта" Галина Титиш очікує, що МОН за нового керівництва налагодить співпрацю з громадськими ініціативами. Це, на її думку, необхідно для:

• конструктивної розмови про те, хто над чим працює і як синхронізуватися, аби вибудувати синергію;
• розуміння того, що варто робити для організації доступу до освіти усім, хто цього потребує.

До слова, міністерство нині намагається робити перші кроки у цьому напрямку. Наприклад, 19 квітня Лісовий підписав Меморандум про співпрацю між МОН та українським представництвом міжнародної неурядової організації "План Інтернешнл", яка забезпечує учнів 5 класів підручникам з української мови, облаштовує укриття у закладах освіти тощо.

Натомість Титиш зауважує, що з ексміністром освіти громадські ініціативи співпрацювати не хотіли.

"Такого не було при попередньому очільнику. Якщо відверто, з МОН Шкарлета багато громадських організацій просто не хотіли мати нічого спільного і працювали у паралельній площині, реалізуючи свої проєкти. Зараз ситуація змінюється, і це вже добрий сигнал", – вважає Титиш.

Відновити реформування освіти

Титиш очікує, що уряд призначить заступником міністра з питань середньої освіти "людину, яка поділяє цінності Нової української школи, прагне реформувати освіту і розуміє, як це робити".

Переглянути кількість шкільних предметів та переформатувати зміст освіти

Співзасновник освітньої платформи Prometheus і випускник Стенфордського університету Іван Примаченко підтримує полеміку, розпочату у суспільстві Лісовим стосовно скорочення шкільних предметів. Вважає, що предметно говорити про це треба, адже кількість предметів впливає на якість засвоєння знань.

"Ситуація дійсно дійшла до абсурду, коли в учнів на тиждень випадає до 20 предметів", – зауважив Примаченко.

Утім, є й ті, хто не погоджуються з відповідною думкою. Наприклад, освітній омбудсмен Сергій Горбачов вважає, що перш за все потрібно дбати не про предмети, а про рівень освіти та якість знань.

Замість того, щоб скорочувати кількість предметів, омбудсмен пропонує переформатувати зміст освіти. Це означає, що багатьом освітянам доведеться рішуче оновлювати свої навички, опановувати нові методики викладання та серйозно перенавчатися.

"Але зробити це все одно доведеться, який би спротив оновленню освіти ми не долали. Бо дітей треба вчити тому, що їм дійсно потрібно у житті. І вчити зацікавлено", – наголошує Горбачов.

Звільнити НАУ від ректора Луцького, а виші – від корупції

Сам Лісовий вважає найбільшою проблемою вищої освіти – формування толерантності громадян до корупції у процесі навчання в університеті, тож тепер від МОН чекають конкретних кроків для "вимирання" цього явища.

Утім, що ще має зробити міністерство?

Звільнити з посад окремих ректорів

Депутатка Київської міської ради Ксенія Семенова вважає, що з посади має піти ректор Національного авіаційного університету – Максим Луцький. Останній – кум ексміністра освіти Дмитра Табачника. Також Луцький відомий "дружбою" з родиною експрезидента-втікача Віктора Януковича. Утім, пунктів у "послужному списку" Луцького більше, ніж два. Семенова наводить й інші аргументи, зокрема:

• організацію корупційних схем, зокрема із землями, прилеглими до університету;
• незаконне звільнення професора Євгена Гаєва, який нібито становив загрозу охоронцю на вході до корпусу;
• незаконно відрахував голову студради, бо той висловлював протест проти Шкарлета на посаді міністра тощо;
• підпадає під закон про люстрацію, але перевірки не проходив.

"Це найпростіший, але найпоказовіший виклик для нового міністра Оксена Лісового", – вважає депутатка.

Перелік ректорів, які мають сумнівну репутацію, не обмежується Луцьким – раніше "УП. Життя" писала, як деяким очільникам університетів вдається залишатися по 20+ років на посадах через лазівку у законі "Про вищу освіту" і чому це згубно впливає на самодостатність академічної спільноти.

До слова, "діри" у законі, закриття яких довгий час блокували у парламенті (і продовжують блокувати) ще за часів Шкарлета – ще один виклик для нового керівництва МОН.

Посприяти лібералізації законодавства

Перший проректор Київської школи економіки Єгор Стадний вважає, що нове керівництво МОН має забезпечити пом’якшення законодавства, аби максимально підтримати заклади, які пропонують якісну вищу освіту.

"Лібералізація означає скасування або пом'якшення різноманітних обмежень у фінансовій, адміністративній та кадровій сфері. Зараз університетам потрібно бути гнучкими та швидко реагувати на виклики, а ці обмеження дуже заважають", – наголошує Стадний.

Повернути студентів в офлайн

Провідний науковий співробітник ІПіЕНД НАНУ України Наталія Кононенко наполягає, що в умовах трирічної дистанційки вкрай важливо оперативно повернути студентів в офлайн.

"Я не впевнена, що це покращить якість освіти, але точно сприятиме формуванню навичок соціалізації молоді", – наголошує Кононенко.

Студенти мають навчатися офлайн, вважає Кононенко. Фото: ЛНУ ім.Івана Франка

Читайте також: Розмова про вади вищої освіти стає цікавою

Дозволити студентам-хлопцям виїжджати на навчання за кордон, але забезпечити верифікацію запрошень

На думку Наталії Кононенко, поколінню 19-20-річних студентів потрібно повернути право вчитися, зокрема у закордонних університетах. Ідею створення "переліку дозволених університетів" для навчання під час війни не в Україні, озвучену першим проректором УКУ Тарасом Добком, науковиця вважає хибною і потенційно корупційною.

"Завдання міністерства – не забороняти навчання хлопців не в Україні, а налагодити процес верифікації запрошень на навчання за кордоном для чоловіків, сприяти академічній мобільності студентів.

Поки українська система вищої освіти буде реформуватися, запропонувати інклюзивний механізм, що буде стимулювати студентів повертатися в Україну після завершення навчання", – наголосила Кононенко.

Забезпечити фінансовою мотивацією студентів і викладачів

Оксен Лісовий визнає, що зарплати в українських педагогів – низькі, і каже, що "розуміння цієї проблеми є".

На думку першого проректора КШЕ, МОН має змінити "правила гри" так, аби кожен – від студента до ректора – отримував гідну винагороду за якісне навчання/роботу.

"Зараз же у нас здебільшого зрівнялівка – ми однаково погано підтримуємо і тих, хто нічого не робить, і тих, хто намагається тримати високий рівень", – вважає Стадний.

Реформувати педагогічну освіту

На думку Івана Примаченка, в Україні також необхідна реформа педосвіти, адже" рівень освіти в Україні залежить від якості знань українського вчителя".

Українська наука потребує фінансування і відновлення досліджень

Новому міністру освіти і науки України у спадок від попередника залишилися всі проблеми науки, які існували до повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022-го, підкреслює Антон Сененко, старший науковий співробітник Інституту фізики НАН України.

Йдеться про:

• недофінансування наукової сфери;
• імітація наукової діяльності та академічна недоброчесність;
• відтік молоді;
• забюрократизованість тощо.

"Справа в тім, що Шкарлет, на моє глибоке переконання, всі 3 роки свого незрозумілого перебування на найвищій науково-освітянській посаді в кращому випадку не робив нічого корисного.

В гіршому – за останній рік міністерство не зробило жодних кроків для збереження наукового потенціалу країни (про примноження я взагалі мовчу). Це не просто згаяний для країни час і стагнація науки. Це погіршення", – наголошує науковець.

В умовах війни з’явилися й нові виклики, каже Сененко – збереження наукового потенціалу та підтримка науковців, які змушені працювати в евакуації; пошук ресурсів для функціонування наукової системи як такої.

На думку науковця, справа не лише у тому, що величезна кількість висококваліфікованих вчених виїхала за межі країни, і "вкорінюється" в закордонних інститутах та університетах завдяки програмам підтримки. Чи не найважливішим фактором для їхнього "неповернення" є внутрішня ситуація:

• мізерні зарплати,
• знищені лабораторії,
• відсутність добре артикульованих перспектив відновлення наукової сфери.

"Є мало надій для тих, хто лишився. І нуль перспектив для тих, хто виїхав", – вважає Сененко.

Зважаючи на окреслений перелік проблем у сфері науки, першими кроками Лісового, на думку науковця, має бути:

• створення чіткої і послідовної позиції щодо відбудови знищених наукових центрів та інститутів;
• системне збільшення фінансування науки відповідно до чинного Закону про наукову та науково-технічну діяльність;
• взаємодія з науковою спільнотою, зокрема, з Науковим комітетом – на майданчику Національної ради з питань розвитку науки і технологій в питаннях фінансування науки,
• аудит наукової системи,
• взаємодія з міжнародними донорами для відбудови наукової сфери тощо.

Водночас, на думку кандидата хімічних наук Юрія Халавки, МОН також має налагодити діалог з Міністерством фінансів та іншими органами для розблокування і спрощення діяльності Національного фонду досліджень України та його грантоотримувачів.

Також наукова спільнота, за словами Халавки, очікує від МОН Лісового:

• підтримки природничої освіти та математики, які є "запорукою обороноздатності та інноваційного розвитку",
• виконання плану розвитку STEM освіти.

Читайте також: Що таке STEAM-освіта і чому вона така популярна

Вирішити проблему академічної недоброчесності

Після звинувачення Лісового у плагіаті у парламентській фракції "Слуга народу" заявили, що хочуть дозволити українським вченим відмовлятись від наукових ступенів. Антон Сененко сприймає процедуру добровільної відмови від ступеня позитивно, утім є нюанс – не слід забувати про фінансовий бік справи.

Науковець наголошує, що всі доплати за "липовий" науковий ступінь мають бути повернуті платникам податків, адже ці гроші є неправомірно отриманими.

Оксен Лісовий. Фото: МОН

Науковиця Світлана Вовк озвучила ще одну проблему, що виникла внаслідок необхідності перевірки роботи новообраного міністра на плагіат. Це – конфлікт інтересів, адже МОН фактично контролює галузь і, зокрема, НАЗЯВО, яке проводить перевірку дисертацій на плагіат.

Як зауважила старша наукова співробітниця Інституту математики НАН України й кандидатка фізико-математичних наук Ірина Єгорченко, в Україні міністру не обов’язково мати науковий ступінь. До слова, керівнику МАН також.

Утім, на думку науковиці, має бути вимога до особистої академічної доброчесності.

"На відміну від багатьох, хто вважає, що в Україні немає людей без академічного плагіату, які здатні бути міністрами, я оптимістка, вірю в українську освіту, і вважаю, що вони є.Не очікую відмов від посади і не пропоную відмовлятись, але наше суспільство має переконатись, що академічний плагіат гарантує руйнування мрій, ілюзій і сподівань на розвиток і реформи", – заявила Єгорченко у коментарі Forbes.

Читайте також: Рада ухвалила за основу закон про освіту дорослих: що він передбачає

Освіта дорослих: МОН має привести у відповідність "попит і пропозицію"

Співзасновник освітньої платформи Prometheus і випускник Стенфордського університету Іван Примаченко виділив три основні напрямки, за які варто взятися МОН, аби забезпечити освіту дорослих:

• фундаментальна реформа державної профтехосвіти, яка нині "надзвичайно слабка і не відповідає потребам ринку";

"Її треба перезапустити і базувати на співпраці з компаніями, які в індустрії потребують цих кадрів", – наголошує експерт.

• суттєва діджиталізація;
• забезпечення рух державних коштів на навчання дорослих професійним навичкам не лише у державних навчальних закладах, але і в приватних.

"Думаю, що це дозволило б значно швидше покращити цей напрямок, а ринку – краще відповісти на запити слухачів", – додав Примаченко.

Також співзасновник Prometheus вважає за потрібне, аби МОН спростило процес підвищення кваліфікації у деяких галузях.

"Наприклад, підвищення кваліфікації держслужбовців ускладнене різними ліцензованими обмеженнями. Якщо зробити тут вільний ринок, як свого часу було зроблено з підвищенням кваліфікації освітян, то це швидко дасть дуже класні результати", – вважає Примаченко.

МОН має забезпечити розвиток профтехів

Міністр освіти і науки Оксен Лісовий заявив, що одним із пріоритетів у роботі МОН за його каденції буде розвиток професійно-технічної освіти, професійних коледжів. Міністр має амбітні плани – до 50% молоді направити у професійну освіту, аби ті "опанували хорошу якісну професію".

Єгор Стадний поділяє амбіції міністра, утім зауважує, що все не так просто. На його думку, у полі зору МОН, регіональної влади, донорів, бізнесу та самих закладів освіти має з'явитися напрямок збільшення довіри до профтеху та його привабливості.

За його словами, деякі люди схильні до думки, що профтех "програє" перед вищою освітою.

"Там (у профтеху – ред.) менші стипендії та не така довга відстрочка. Неприємно чути, але якщо це справді так, то рішення на поверхні – стипендія повинна бути не нижче, а відстрочка могла би діяти і після випуску з профтеху рік чи два", – вважає Стадний.

Перелік вище окреслених проблем у галузі науки та освіти – не вичерпний. Насправді їх набагато більше. І наразі питання, чи вдасться новому керівництву МОН вирішити принаймні частину з них – залишається відкритим.

Діана Кречетова, "Українська правда. Життя"

Фото обкладинки: Міністерство освіти і науки України