"Ставлення змінилось, бюрократія – залишилася". Як працює оновлена система МСЕК і що про неї кажуть пацієнти й лікарі
"Це як партсобраніє – тільки з медичними довідками", – згадує Людмила про свій перший досвід проходження медико-соціальної експертної комісії (МСЕК).
Роками до цієї системи були змушені звертатися десятки тисяч українців, зокрема поранені військові, онкохворі, люди з хронічними захворюваннями та інвалідністю. Саме від рішення МСЕК залежало, чи отримають пацієнти пенсію, соціальні виплати, пільги та засоби реабілітації.
Та впродовж років комісії асоціювався не з підтримкою, а з хабарництвом, чергами, фіктивними довідками і "паперовими митарствами".
"Минулого року мені ставили запитання, які з медициною взагалі не пов’язані: скільки кімнат у квартирі, з ким живу, чи працюю. Це було схоже на допит з минулого століття," – згадує онкопацієнтка Валентина.
У 2024-му після серії гучних скандалів та антикорупційних розслідувань уряд заявив: МСЕК буде реформовано. Стару систему ліквідували – замість неї запустили електронний формат оцінки функціонування людини, який мав би мінімізувати корупційні ризики та повернути людям довіру до системи встановлення інвалідності.
Як просувається реформа за два місяці після впровадження, чи вдається реалізувати заплановані зміни та як про них відгукаються лікарська та пацієнтська спільноти, розбиралася "УП. Життя".
Які проблеми мала вирішити реформа
Ще у 2021 році Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) у своєму дослідженні визначило 10 ключових корупційних ризиків у сфері встановлення інвалідності.
За три роки ситуація не покращилася. Актуалізоване дослідження 2024 року підтвердило, що система залишилася закритою, залежною від людського фактора та сповненою схем. Пригадаймо кілька показових прикладів.
Особистий контакт та корупційна домовленість. Однією з найбільших проблем у дослідженні НАЗК називають безконтрольність процесу встановлення інвалідності. Рішення ухвалювалися в закритому порядку, а це своєю чергою відкривало широкі можливості для зловживань.
У Києві, наприклад, лікарка разом зі спільником-військовослужбовцем вимагали 5 тисяч доларів у пораненого ветерана – за "гарантоване" оформлення групи інвалідності. А на Закарпатті судили лікаря, який надавав фіктивні медичні висновки за тисячу доларів, – не лише для ухилення від мобілізації, а й для отримання соціальних пільг.
Посередництво держпосадовців. Бюрократичні перепони змушували пацієнтів звертатися до "посередників", які за гроші прискорювали процес проходження експертизи.
Так у 2024 році в Запорізькій області правоохоронці викрили злочинну групу, яку очолювала заступниця керівника обласного центру медико-соціальної експертизи. Разом із сином, який підшуковував клієнтів, вона оформлювала фіктивні довідки про інвалідність. Вартість "послуг" сягала від 300 до 3 500 доларів, а під час обшуків у фігурантів вилучили понад мільйон доларів готівкою та психотропні речовини.
Регіональні корупційні мережі. У деяких областях діяли угруповання, які координували роботу МСЕК для отримання неправомірної вигоди. Такі схеми дозволяли "вирішувати питання" незалежно від реального стану здоров'я людини.
У жовтні 2024 року під час обшуків у керівниці Хмельницької МСЕК Тетяни Крупи виявили майже 6 мільйонів доларів готівкою та документи, що підтверджували системну видачу фіктивних довідок. А в Чернівецькій області громадський активіст публічно заявив про масштабну схему, за якою через фіктивні діагнози чиновники та медики заробляли мільйони.
Маніпуляції з документами військовозобов’язаних. Лише у 2024 році було скасовано понад 4000 висновків про інвалідність, які були оформлені незаконно, переважно для ухилення від військової служби.
Штучне затягування процедур. Пацієнти стикалися з вимогами надати додаткові документи або з багаторазовими повторними оглядами, що змушувало їх платити хабарі за "прискорення" процесу.
Як реформа обіцяє вирішити проблеми
Щоб зруйнувати корупційні зв’язки та зробити систему прозорішою, реформа МСЕК передбачає:
- нову модель експертизи: оцінювання проводитимуть експертні команди на базі кластерних медичних закладів;.
- екстериторіальний принцип: пацієнти зможуть обирати будь-яку експертну команду незалежно від місця проживання;
- скорочення корупційних контактів: склад команди змінюватиметься для кожного випадку, а оцінювання можна буде проходити дистанційно;
- електронний документообіг: усі медичні документи будуть інтегровані в єдину електронну систему;
- фіксація процесу: пацієнти отримають право на відео- та аудіозапис процедури оцінювання.
- посилення відповідальності: члени експертних команд нестимуть персональну відповідальність, а за грубі порушення їх виключатимуть із системи.
- чіткі строки ухвалення рішень.
Менше черг, більше цифровізації? Як працює система після реформи
Оновлений процес оцінювання працездатності передбачає низку змін у підходах до встановлення інвалідності. Відтепер людина не прив’язана до конкретної комісії за місцем проживання і може звернутися до будь-якого кластерного медичного закладу, де працює мультидисциплінарна команда фахівців.
Перший крок у проходженні оцінювання повсякденного функціонування (ОПФ) – це звернення до лікаря. Це може бути профільний спеціаліст, який займається основним захворюванням пацієнта, голова військово-лікарської комісії (для військовослужбовців), сімейний лікар чи терапевт. Лікар проводить первинний огляд, аналізує наявні медичні документи і, якщо є потреба в проведенні оцінювання, формує електронне направлення.
Документи для оцінювання можуть бути подані у двох форматах:
- у паперовій формі, після чого вони скануються у закладі охорони здоров’я;
- одразу в електронному вигляді.
Чи не головне нововведення після реформи декларує, що усі медичні документи будуть зберігатися в єдиній електронній системі. Це означає, що пацієнту не потрібно буде носити паперові документи між різними медичними установами.
Сформоване направлення має перевірити адміністратор медичного закладу. Він звіряє правильність заповнення документів і відповідність вимогам. У разі наявності помилок чи відсутності необхідних даних документи можуть бути повернені пацієнту для доопрацювання з чітким поясненням причин, що займає до 5 робочих днів.
Після оформлення направлення пацієнт має право самостійно обрати медичний заклад для проходження оцінювання – незалежно від місця своєї реєстрації. Крім того, він може вибрати найбільш зручний для себе формат проходження процедури:
- очна форма – особисте відвідування медичного закладу;
- заочна форма – проведення оцінювання без фізичної присутності;
- дистанційна форма – онлайн-формат;
- виїзна форма – оцінювання за місцем перебування пацієнта.
Система автоматично формує електронну чергу справ, які готуються до розгляду, та визначає експертну команду на основі профілю діагнозу пацієнта. До моменту розгляду ані лікарі, ані пацієнт не знають одне одного.
Процес оцінювання працездатності здійснюється за участю мультидисциплінарної команди. До її складу можуть входити лікарі різних спеціальностей, а також соціальні працівники, які допомагають визначити, як хвороба чи травма впливає на здатність пацієнта працювати і жити повноцінно.
У день оцінювання лікарі отримують доступ до справи пацієнта. Перед початком розгляду кожен спеціаліст має підтвердити відсутність конфлікту інтересів. Якщо лікар виявляє, що має особистий або професійний зв’язок із пацієнтом, він зобов’язаний заявити про це, після чого його замінюють.
Оцінювання проводиться колегіально, і кожен спеціаліст висловлює думку щодо діагнозу, ступеня працездатності та необхідних реабілітаційних заходів. Після обговорення формується підсумковий висновок.
Якщо ж команда вважає, що потрібно додаткове обстеження, пацієнта можуть направити на нього.Таке направлення можливе лише один раз, щоб уникнути затягування процесу. Виключення можливе лише у разі виявлення нових діагнозів або функціональних порушень, які не були зафіксовані у первинних документах.
Пацієнт має право на відео- та аудіозапис процедури оцінювання. Записи можна буде використовувати для перевірки у разі виникнення будь-яких суперечок чи звернень до суду.
Після проходження експертизи пацієнт отримає результат, який внесуть до єдиної електронної системи. Експертна команда має завершити розгляд справи не пізніше ніж за 30 календарних днів після прийняття лікарнею електронного направлення.
Якщо пацієнту встановлюється інвалідність, експертна команда формує не тільки відповідне рішення, але й рекомендації щодо подальшої реабілітації.
Інформація про рішення експертної команди автоматично передається в Міністерство соціальної політики для призначення пенсії, соціальних виплат або інших заходів підтримки. Якщо пацієнт є військовослужбовцем, інформація додатково надсилається до ТЦК та СП.
У разі, якщо пацієнт виявить, що рішення ухвалено з порушеннями або неналежно, він має право оскаржити його і вимагати персональної відповідальності членів експертної команди. У разі серйозних порушень члени команди можуть бути виключені з системи.
Після ухвалення рішення пацієнт отримує офіційний статус особи з інвалідністю, якщо цього вимагає його стан здоров’я. Усі документи, що підтверджують цей статус, також зберігаються в електронній формі.
Про що звітує МОЗ
За перші 2,5 місяця роботи нової системи МОЗ відзвітувало про створення 1440 експертних команд, до складу яких увійшли 6638 фахівців.
До оцінювання пацієнтів за цей час залучили понад 294 заклади охорони здоров’я з експертними командами, в яких працює 857 адміністратори.
При цьому 71 тисячі лікуючих лікарів працюють в електронній системі.
У 2025 році за перші 2,5 місяця роботи нової системи вже ухвалено рішення для понад 90 тисяч людей.
Як працює нова система на практиці: досвід пацієнтів
На папері реформа виглядає як зважений і логічний крок до прозорої та сучасної системи оцінювання працездатності. Аби зрозуміти, як на практиці вдалося зробити цей перехід, "УП. Життя" поспілкувалася з тими, хто вже пройшов процедуру оцінювання працездатності в новій системі: пацієнтами з різних регіонів, ветеранами, людьми з хронічними хворобами.
Їхні історії допомагають виокремити ключові переваги та проблеми, з якими стикаються українці після запуску реформи.
"Лікарі ще губляться в новій системі"
Дмитро мав уже певний досвід проходження процедури встановлення інвалідності, адже отримав свою першу групу ще у 2022 році. Але кожного разу він стикався з новими нюансами та змінами.
"Не було чіткого розуміння послідовності дій. Кожного року щось змінюється, і доводиться вчитися наново", – розповідає він.
Збір документів на поновлення інвалідності Дмитро розпочав ще у серпні 2024 року. Після госпіталізації в листопаді він отримав виписку, яку мав передати сімейному лікарю для направлення на МСЕК. Але цей етап затягнувся: "Сімейний лікар подивився на мене і сказав, що я навряд чи встигну до кінця року. І він мав рацію – останнього лікаря я пройшов уже 1 січня".
Згідно з новими правилами, реєстрацію документів мав здійснювати профільний лікар. Але й тут виникли труднощі.
"Перший офтальмолог сказав, що документи мають бути у форматі pdf і на цифровому носії. Інший лікар узагалі не знав, як із цим працювати. Каже: "Я цим ще ніколи не займався, краще знайдіть когось іншого", – згадує чоловік.
Врешті Дмитро домовився, що допоможе лікарю завантажити файли, але часу на прийомі не вистачило, тож довелося зустрічатися після робочого дня.
"Зрештою документи завантажила моя дружина. Ми навіть не були впевнені, що все зробили правильно", – розповідає він.
Процес збору та оформлення документів зайняв у Дмитра понад п’ять місяців. Але після подачі все рухалося швидко – уже через три тижні він отримав запрошення на комісію.
Сама оцінка функціональності пройшла досить комфортно, зазначає чоловік: "Було три людини: одна вносила інформацію в ПК, друга зі мною спілкувалася, ще одна просто спостерігала. Сподобалося, що лікарі були молоді, уважні, ставили конкретні питання про мої функціональні обмеження в побуті та роботі".
Плюсом для Дмитра стало й те, що комісія переглянула не лише останні медичні виписки, а й документи за кілька років: "Раніше просто глянули б на найсвіжішу довідку – і все. А тут справді розбиралися".
Позитивним змінам у системі Дмитро радий: "Класно, що тепер не потрібно носити стоси паперів – усе зберігається в електронному вигляді".
Також він відзначив чітку організацію прийому: "Колись усіх запрошували на один і той самий час, і можна було просидіти в черзі кілька годин. А тепер у тебе конкретний час – і комісія вкладається в нього. Крім того, висновок про інвалідність видають одразу ж на місці".
Однак не все було ідеально.
"Лікарі ще губляться в новій системі, не завжди розуміють, які документи потрібно додавати. А саме оформлення особистої справи в електронному вигляді займає 30-45 хвилин – це неможливо зробити в межах звичайного прийому, на який виділяють 15-20 хвилин", – зазначає чоловік.
Дмитро вважає, що загалом реформа МСЕК – це крок уперед, але система ще потребує доопрацювання.
"Хотілося б отримувати більш детальні консультації щодо висновків. Бо рекомендації щодо реабілітації все ще занадто загальні – навіть центр зайнятості не завжди розуміє, що мені можна запропонувати з моїми обмеженнями", – говорить Дмитро.
"Ставлення змінилось, бюрократія – залишилася"
Валентина вдруге проходила медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), цього разу – після реформи. Мала з чим порівнювати.
Комісія відбулася в Київському клінічному онкологічному центрі на Верховинній, 69. Будівлю змінили, склад лікарів оновили, додали спеціалістів. Процедура почалася з реєстрації: в окремому кабінеті записали дані, перевірили паспорт.
"Минулого року на цьому етапі ставили питання, які з медициною взагалі не повʼязані: "Скільки кімнат у квартирі?", "Скільки людей з вами проживає?", "Чи працюєте?" З'ясовували життєві обставини. Навіщо? Неясно. Радянщина", – говорить жінка.
Цього разу таких питань не було. Лише формальності, після яких за п’ять хвилин Валентину запросили на саму комісію.
"Лікарі були дуже чемні, уважні, ставили питання по суті хвороби. Сумнівів у них не було: діагноз – онкологія, множинні метастази в хребті. Дали 2 групу на три роки з припискою про обмеження до праці. Стало легше проходити комісію, бо ставлення людяніше. Навіть поради дали", – розповідає пацієнтка.
З лікарського огляду вона вийшла з гарним настроєм. Проте, як зʼясувалося, це був лише початок.
Наступного дня Валентина вирушила отримувати пенсійне посвідчення. Але виявилося, що вона не зареєстрована в базі.
"Приїхали! Чому? Почали з’ясовувати. Виявилося, що з медзакладу документи передали в Херсонську військову адміністрацію. І тільки коли вони розглянуть і внесуть у базу, я зможу замовити посвідчення. Це означає, що пільги затримуватимуться.
Я їжджу за гроші, хоча повинна безкоштовно. А ще витрачаю час – раз прийшла, потім ще раз і ще… А вдома особлива дитина, треба знайти, з ким залишити", – розповідає жінка.
Вона резюмує, що процедура огляду змінилася, ставлення покращилося, але система все ще має проблеми.
"Я швидко пройшла комісію швидко, отримала рішення без перешкод. А от оформлення прав і пільг з документами, наданими медзакладом – це вже зовсім інша історія", – зазначає жінка.
"Це як ребрендинг: упаковка нова, а наповнення те саме"
Людмила пройшла нову комісію МСЕК в січні цього року. Загальні враження неоднозначні – жінка зауважила як покращення, так і погіршення.
Вона відзначає, що нова комісія МСЕК була значно менш стресовою порівняно з попереднім досвідом.
"Цього разу все пройшло чітко і по графіку, лікарі були ввічливими та професіональними. У порівнянні з попереднім досвідом, де комісія нагадувала партсобраніє, нова команда виявилася набагато лояльнішою", – розповідає вона.
Людмила зіткнулася з проблемами на етапі обробки документів. Після проходження комісії вона отримала документи, які містили помилки.
"Мені переписували документи на вимогу, бо деякі пункти були неправильно сформульовані", – зазначає вона.
Збій у реєстрах, помилки в обробці даних, повторні походи та переписування документів – це все ще важливі аспекти, які, на її думку, реформа поки що не вирішила.
"Це все ще нова система, яка не працює, як треба. Всі ці реєстри, які були введені цього року, – вони не зовсім налаштовані. Всі чекають, що вони будуть працювати інакше, але зараз це ще один виклик для всіх", – пояснює Людмила.
Попри проблеми жінка наголошує на важливому позитивному моменті – змінах у ставленні до пацієнтів. Вона висловлює вдячність за професіоналізм і чуйність працівників експертних команд.
"Відчувається, що люди починають змінюватися. І це, на мою думку, дуже важливо", – підсумовує Людмила.
"Система змінилася, але, здається, нам забули пояснити, як з нею працювати"
7 січня 2025 року Ігор уперше проходив медико-соціальну експертну комісію (МСЕК) у Харківській обласній лікарні. Взаємодія з реформованою структурою залишила по собі неоднозначні враження. З одного боку, сам огляд вдалося пройти дуже оперативно, з іншого – дочекатися остаточного рішення виявилося складніше, ніж очікувалося.
"У кабінеті під час проходження комісії було четверо лікарів. Вони запитали, чи є в мене протез, попросили показати місце поранення. Все минуло швидко. Потім сказали, що рішення ухвалене, але є проблема – через інтернет-збій вони не можуть одразу видати документи. Пообіцяли зателефонувати до п’ятниці", – розповідає Ігор.
Чоловік чекав на дзвінок, але з лікарні ніхто не телефонував. У п’ятницю він сам спробував додзвонитися за номером, з якого його запрошували на комісію.
"Жінка на тому кінці дроту звучала розгублено. Було зрозуміло: їй дзвонять усі, хто проходив МСЕК, і вона просто не знає, що їм відповісти. Я попросив хоча б якусь конкретику, але нічого не отримав", – розповідає Ігор.
Зрештою у вівторок наступного тижня Ігор особисто приїхав до лікарні. Жінка у кабінеті, де приймали документи, почала шукати його папери, але не знайшла. Потім прийшла ще одна співробітниця, і вони разом продовжили пошуки.
"Через пів години документи нарешті знайшлись. Або, скоріше за все, їх просто виписали заново", – припускає Ігор.
Висновок експертної команди був необхідний Ігорю для оформлення пенсії та пільг. Для цього потрібно було змінити статус з УБД (учасника бойових дій) на особу з інвалідністю внаслідок війни. Для цього у ЦНАПі вимагали у чоловіка додатковий витяг з рішення, який мала надати лікарня.
"Я знову зателефонував у лікарню. Жінка у приймальні вже відповідала роздратовано: "Я не ваша особиста контактна особа!". Я пояснив, що інших контактів у мене просто немає, а їхати ще раз 100 км – це не варіант. Вона пообіцяла вислати витяг електронною поштою. Але нічого так і не надійшло", – розповідає чоловік.
Ігор резюмує: хоч сам процес проходження комісії був швидким, організаційні проблеми залишили неприємний осад.
"Військкомат не знає, що робити з новими документами. У ЦНАПі вимагають якісь витяги, хоча раніше вони не були потрібні. Навіть лікарі не до кінця розуміють, як усе працює. Раніше був зелений папірець – і всім було зрозуміло. Тепер система змінилася, але, здається, забули пояснити, як із нею працювати", – наголошує Ігор.
"Зібрав документи, подав, але отримав рішення з третьої спроби"
Сергій вперше проходив експертне оцінювання повсякденного функціонування особи вже після старту реформи МСЕК. "Раніше моє здоровʼя не вимагало таких процедур. Проте після поранення на фронті я мусив відвідати моє перше й поки єдине засідання експертної команди", – розповідає чоловік.
Процесу подачі документів здався йому доволі зрозумілим – жодних затримок не виникло.
"Ми подали необхідні документи, і військова частина дуже швидко відреагувала. Мене відпустили на три дні, щоб я зміг пройти лікарів", – розповідає чоловік.
Оскільки Сергій мав проблеми зі слухом та неврологічні порушення, він звернувся до спеціалістів у профільній лікарні та Інституті неврології в Харкові – і все пройшло без проблем.
"За три виділені мені дні я встиг відвідати нарколога, невролога, хірурга та отоларинголога", – зазначає чоловік.
Документи він подав у 20-х числах листопада. Засідання комісії призначили на 7 січня. Огляд зайняв всього пів години.
"Мене оглянули чотири лікарі, запитали про протези та місце поранення, і після цього сказали: "Все гаразд, можете йти". Я одразу запитав, що означає "йти" і коли буде рішення, і мені відповіли, що зателефонують пізніше", – розповідає він.
Сергій пояснив експертній команді, що його відпустили з військової служби, і йому потрібно офіційне підтвердження, щоб не виникли проблеми при поверненні. Тому його попросили зачекати у медзакладі.
"Я чекав ще дві години, і потім до мене вийшла керівниця комісії. Вона сказала, що мені нададуть тимчасовий документ. У результаті мені видали копію рішення, де була вказана моя третя група інвалідності на рік", – зазначає він.
Однак в документі не було реєстраційного номера та печатки медзакладу, що викликало у Сергія сумніви щодо юридичної сили рішення.
"Я запитав, коли я отримаю повноцінний документ, і мені відповіли, що це займе кілька днів", – додає він.
Але дні минали, а документ не надходив. Через дев’ять днів, не отримавши жодних новин, Сергій сам зателефонував до лікарні.
"Я подзвонив і запитав, чому документи не готові. Мені відповіли, що вони їх не надсилають – за паперами потрібно приходити особисто. Я пояснив, що перебуваю за 350 км від лікарні, і тоді вони запропонували, щоб хтось із моїх родичів приїхав", – говорить чоловік.
Тоді дружина Сергія поїхала до лікарні, де їй повідомили, що документ вже підписаний і вона може його забрати.
"Вона подзвонила мені й сказала, що, мабуть, все гаразд. Я пояснив, що копія ще не була офіційною, бо не мала всіх необхідних реквізитів", – каже Сергій.
Він попросив дружину все ж "вибити" у медзакладі повноцінний документ – і це ще більше затягнуло процес. У лікарні жінці сказали, що копія вже є, і більше до неї нічого не видають.
"Зрештою, я звернувся до приймальні головного лікаря й запитав, чому мене дезінформували та обіцяли те, чого не збиралися робити. У відповідь почув: "Такого бути не може, ми нікому нічого на руки не видаємо, всі документи є в електронній базі, але доступ до них мають лише лікарі та СБУ", – додає Сергій.
Він зазначає, що цей документ був критично важливий для подачі рапортів на разову виплату через інвалідність та на демобілізацію. У низці випадків система вимагала нотаріально завірені копії документів, що ще більше ускладнювало процес.
Зрештою Сергій був змушений надіслати дружині свою копію документів, щоб вона змогла знову поїхати до лікарні та забрати вже оформлену версію з усіма печатками та номером.
"Це зайняло ще кілька днів, і я нарешті отримав документ з усіма реквізитами", – пояснює він.
"Лікарі повинні швидше вчитися працювати з новою системою"
Ще одна жінка поділилася з "УП. Життя" своєю історією проходження оцінювання експертними командами. Свій пакет документів вона почала збирати ще до Нового року, сподіваючись пройти оцінювання за старою системою, адже було незрозуміло, як швидко запрацює нова.
Для кожного захворювання передбачений свій перелік документів, і у випадку цукрового діабету 1 типу, на який занедужала пацієнтка, їх потрібно зібрати чимало.
"Потрібні були виписки зі стаціонару за міжкомісійний період, консультації вузьких спеціалістів третинних структур: нефролога, невролога, судинного хірурга, офтальмолога, кабінету діабетичної стопи – для підтвердження ускладнень, а також свіжі результати аналізів", – розказала жінка.
Вона зазначає, що раніше доводилося дублювати консультації лікарів різних рівнів, що ускладнювало процес. Для прикладу, потрібно було двічі проходити невролога: один раз у третинній структурі, щоб отримати консультативний висновок, а другий – у вторинній, щоб поставити печатку у додатку до направлення на МСЕК. Зараз це дублювання прибрали.
На думку пацієнтки, якщо не враховувати виписку зі стаціонару, решту документів можна зібрати за 1-2 тижні, але потрібно записуватись на консультації заздалегідь.
Жінка зазначає, що за її спостереженнями, ще не всі лікарі готові працювати за новими правилами.
"Наприклад, ендокринологиня як профільний спеціаліст відмовилась подавати мої документи, тому оформленням займалась моя сімейна лікарка, яка пішла мені назустріч", – розповідає жінка.
Вона вважає, що деякі лікарі неохоче розбираються в системі, хоча це їхній прямий обов'язок.
"Наприклад, травматолог моєму знайомому сказав: "МСЕКи взагалі-то скасували, а що там замість них, я не знаю, можу дати свій висновок, а далі шукайте, хто вам оформлюватиме документи". Але ж саме він як лікуючий лікар знає, як довго пацієнт буде непрацездатним, які засоби реабілітації йому потрібні", – говорить жінка.
Коли вона нарешті подала свої документи, її запросили на комісію за кілька днів до призначеної дати.
"Мені подзвонили, чітко сказали місце, час та пояснили, як знайти потрібний кабінет. Було видно, що лікарі в експертних командах самі трохи переживають, звіряються з наказами, пояснюють свої дії. Всі були доброзичливі, працювали швидко, не було черг, як у МСЕКах", – розповідає вона.
Також пацієнтку під час комісії запитали, чи потрібні їй додаткові засоби реабілітації, наприклад, широке взуття або спеціальні устілки.
"Документи пропонували забрати через тиждень, якщо я не поспішаю, але могли оформити й одразу. За дві години я забрала витяг та рекомендації з реабілітації", – розповідає жінка.
Вона підкреслює, що цифрова система подачі документів – досить зручна.
"Добре, що документи можна оформлювати поступово, редагувати, не носити їх особисто. Але ж більшість документів все ще у паперовому вигляді – витрачається час на сканування, прикріплення, перейменування файлів", – аналізує жінка.
Вона зазначає, що є й певні труднощі з формулюванням діагнозів.
"Лікарі часто просто ставлять код з МКХ (загальноприйнята класифікація для кодування медичних захворювань – ред.), який не дає повної картини. Наприклад, "гіпертонічна хвороба з ускладненнями" – і все. Але ж треба вказати стадію, ступінь, ризики, конкретні ускладнення. А ще у супутніх діагнозах навіть немає графи для приміток, через що втрачається частина важливої інформації", – додає жінка.
На її думку, систему варто інтегрувати в електронну систему охорони здоровʼя, щоб автоматично підтягувались дані про діагнози, лікарняні листки та аналізи.
"І ще було б добре, якби комісія сама подавала документи у соцстрах або Пенсійний фонд. Бо що далі робити з цими паперами – пацієнти не знають. Куди їх везти, як отримати пенсійне посвідчення? Чому б не зробити структуру, яка б одразу це оформлювала або хоча б давала чіткі інструкції з адресами і телефонами?" – пропонує жінка.
Також вона звернула увагу, що пацієнти не відчувають великої різниці від цифрової подачі документів: "Вони не мають доступу до системи, багато хто навіть не має електронної пошти, щоб отримувати висновки. Тому їм усе одно потрібні паперові документи".
Водночас вона зазначає, що лікарям ще доведеться пристосуватися до нової системи.
"Особливо це важливо для військовослужбовців, які повертаються з пораненнями. Вони не можуть дозволити собі місяцями збирати документи і стояти в чергах. Тому лікарям треба швидше вчитися працювати з електронною системою – пацієнти цього потребують", – зазначає жінка.
Що кажуть про реформу лікарі
Зростання навантаження та організаційний хаос
Після впровадження реформи МСЕК лікарі відчули значне збільшення робочого навантаження. Спочатку медикам доводилося працювати з паперовими справами, які вони отримали у спадок від розформованих МСЕКів – це, за їхніми словами, займало дуже багато часу.
"Ми отримали 76 великих папок, які довелося переглядати та вносити до системи", – згадує завідувачка приймального відділення Наталія Корнійчук.
За її словами, з часом система стає зручнішою завдяки оновленням. Зараз процес передачі витягів у Пенсійний фонд значно спростили, але шлях до цього був нелегким.
Лікар-онколог Андрій Гардашніков зазначає, що через нові завдання і вимоги його робоче навантаження збільшилося – через це інколи важко поєднувати роботу в експертних командах з основною лікарською роботою.
"У мене стало менше часу на роботу. Десь від двох годин на добу п'ять днів на тиждень я беру участь у засіданнях експертної команди. Крім того, масово звертаються пацієнти для направлення на ОПФО (оцінювання повсякденного функціонування особи), які раніше оформлювали сімейні лікарі. Навантаження на лікарів значно зросло, а час на лікувальну діяльність суттєво скоротився", – зазначає він.
Як наголошує ендокринологиня Тетяна Кошель, яка працює в експертній комісії, раніше в обов'язки лікаря не входило експертне оцінювання відсотка втрати працездатності, призначення груп інвалідності пацієнтам чи продовження лікарняного після 120 днів.
"Це нове для нас, але ми навчаємось і працюємо. Навчання триває і досі. І досі вносяться зміни до постанови з урахуванням побажань лікарів", – розповіла медикиня.
Недостатня підготовка та поспішне впровадження реформи
Для медичних працівників процес заміни МСЕКів на експертні команди став не лише організаційним викликом, а й суттєвою зміною в їхній професійній діяльності.
Завідувачка приймального відділення Наталія Корнійчук зазначає, що "реформа була певним шоком, і ніхто не очікував, що так швидко можна буде розформувати такі структури, які працювали десятиліттями, з налагодженими колективами та документацією".
За її словами, у медзакладі всі очікували, що реформа може бути відстрочена, але в грудні стало зрозуміло, що змін не уникнути. Тоді медичні працівники мали швидко адаптуватися до нових умов.
"Процес навчання лікарів організували дуже слабко. Вебінари більше нагадували презентації реформи, ніж реальну підготовку до нових умов роботи. Час у лікарів відбирали, а корисної інформації було небагато. Врятувало лише те, що Постанова КМУ від 15.11.2024 №1338 виявилася якісно прописаною, тому вивчаючи її та інші документи МОЗ, вдалося адаптуватися. Але загалом реформа вимагала кращої підготовки", – вважає лікар-онколог Андрій Гардашніков.
З іншого боку, ендокринологиня Тетяна Кошель зазначає, що хоч навчання було складним, підтримка з боку Міністерства охорони здоров'я була постійною і ефективною.
"Міністерство на зв'язку 24/7, на всі наші питання відповідають навіть у вихідні. Нам допомагають, консультують", – запевняє лікарка.
Які плюси реформи бачать медики
"Я боявся, що реформа паралізує лікувальний процес. У день першого засідання експертної команди я був переконаний, що нас чекає катастрофа. Але система, хоч і не ідеальна, виявилася працездатною", – говорить онколог Андрій Гардашніков.
За його спостереженнями, пацієнти зазначають, що до них ставляться значно краще. Зникли принизливі моменти, які траплялися раніше на МСЕК. Впровадження електронної системи спростило процеси для пацієнтів. Важливим покращенням стало можливе заочне ухвалення рішень для важкохворих. Також нарешті з’явилася чітка система оскарження рішень, що забезпечує більшу справедливість, зазначає Гардашніков.
"Пацієнти кажуть, що вони більш задоволені новими комісіями. Розгляд справ став швидшим – у нас, якщо модеруємо справу, розгляд відбувається протягом двох тижнів. Раніше пацієнт міг чекати місяць чи два, поки розглянуть його справу. Це суттєве покращення для пацієнтів", – підтверджує ендокринологиня Тетяна Кошель.
