Найбільший виклик – уповільнення українізації. Мовний омбудсмен розповів про завдання на 2025 рік
Мовний омбудсмен Тарас Кремінь розповів про нагальні завдання у сфері мовної політики на наступний рік. Найбільшим викликом, за його словами, є уповільнення процесів українізації.
Зокрема, через зменшення частки людей, які вважають українську мову рідною, йдеться на сайті омбудсмена.
"На жаль, цього року почали проявлятися ознаки уповільнення українізації. Російський ворог продовжує протидіяти українській ідентичності, окуповуючи соціальні мережі, телеграм-канали, на півдні та сході – медіапростір, пробиваючи шлях до свідомості молодих українців", – зазначив Кремінь.
За його словами, однією з ключових ознак цього є скорочення частки учасників освітнього процесу, які вважають українську мову рідною: учні – на 17%, батьки – на 11%, вчителі – на 8%.
Також проблемами є зменшення показників використання української мови в освітньому середовищі, зросійщення інтернет-простору та соціальних мереж.
"Показово, що лише 37% учнів спілкуються з друзями українською мовою, а 39% – вдома. Крім того, на 10% зменшилася кількість учнів, які надають перевагу українській мові в інтернеті", – розповів мовний омбудсмен.
Серед нагальних завдань державної мовної політики Тарас Кремінь назвав:
- забезпечити виконання Державної цільової національно-культурної програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року;
- завершити імплементацію Закону про мову: перекласти й опублікувати державною мовою міжнародні договори України, які не оприлюднювалися нею; розробити та затвердити українську правничу та медичну термінологію, а також інші стандарти; розробити та затвердити порядок проведення мовної експертизи;
- встановити однозначність у питанні офіційного перекладу Європейської хартії регіональних мов або мов меншин;
- впровадити в нормотворчу діяльність правопис, затверджений у 2019 році;
- створити необхідні нормативно-правові та інституційні умови для вивчення української мови за кордоном, а також для державної сертифікації перевірки та підтвердження рівня володіння української як іноземної;
- посилити кадрове та організаційне забезпечення діяльності Національної комісії зі стандартів державної мови;
- створити у структурі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України окремий підрозділ, до компетенції входитиме питання формування та реалізації державної мовної політики.
Нагадаємо, цьогоріч частка дописів державною мовою у соцмережах українців вперше перевищила 50%.
