Чому лабрадори часто голодні й товсті? Вчені знайшли розгадку в генах
Собаки часто просять у своїх господарів смаколики. І, схоже, лабрадори – одні з найголодніших чотирилапих!
Дослідники з’ясували, чому ця порода схильна до повноти – і річ зовсім не у силі волі.
Вчені раніше виявили мутацію в гені під назвою POMC (проопіомеланокортин), що схиляє собак до ожиріння, пише The Guardian.
Мутований варіант трапляється приблизно у чверті лабрадор-ретриверів і у двох третин прямошерстих ретриверів (але у перших він має сильніший вплив).
Нині дослідники пояснили ще одну генетичну закономірність: собаки з мутацією не лише більш голодні між годуванням, але й спалюють менше калорій у стані спокою.
"Ці собаки мають подвійну проблему", – каже очільниця дослідження Елеонора Раффан з Кембриджського університету.
Команда описала висновки у журналі Science Advances 6 березня.
Дослідження проходило у два етапи, до яких залучали собак з мутацією в гені POMC та без. У першому етапі взяли участь 36 дорослих лабрадорів.
Собак годували сніданком, а за три години показували прозору коробку, де лежала сосиска. Тваринам дозволяли підійти до коробки – і вони намагалися витягнути смаколик через маленькі отвори у кришці.
Виявилося, що собаки з мутацією POMC витрачали набагато менше часу на відпочинок або дослідження кімнати, натомість більше часу намагалися дістати ласий шматочок.
"Собаки з мутацією були набагато більше зосереджені на сосисці", – каже Елеонора.
До наступного етапу випробування залучили 24 лабрадорів. Цей етап показав, що одразу після годування всі собаки були однаково ситими та їхні "гедоністичні реакції" на годування не відрізнялись (собаки з мутацією гена не раділи їжі більше за інших).
Після нічного голодування собакам кожні 20 хвилин пропонували вологий корм. Незалежно від генетики, вони добровільно споживали однакову кількість їжі – загалом близько 2 кг.
Хоча собаки без мутацій POMC значно частіше зригували їжу. Вчені пояснили це тим, що у собак-учасників дослідження "генетично обумовлена різниця в толерантності до великих порцій їжі".
Команда також проаналізувала, скільки калорій спалювали собаки у стані спокою. Перевіряли струнких і здорових собак у віці від 2 до 7 років.
Результати показали, що собаки з двома копіями мутації спалювали приблизно на 25% менше калорій, ніж собаки без них.
"Це пояснює зв'язок між особливо активним пошуком їжі, викликаним голодом, та ожирінням, що спостерігається при цій мутації", – йдеться у дослідженні.
Отже, лабрадорам з мутацією для здорового життя може бути достатньо менших порцій, ніж у їхніх родичів без зміненого гена.
Окрім схильності до повноти, мутація POMC призводить до зниження артеріального тиску у лабрадорів.
Проте у собак-учасників дослідження більшість показників були в межах норми незалежно від генотипу. Науковці кажуть, що це було очікувано, адже більшість із них мали здорову вагу або лише трошки зайвої.
Дослідження допомогло краще зрозуміти, як сильно гени можуть впливати на харчову поведінку. Однак дослідники запевняють: мутація в гені, яка змушує гладшати, – не вирок для лабрадорів.
"Ми знаємо, що є багато власників, які дуже ретельно доглядають за своїми собаками, і їм вдається тримати їх у здоровій вазі, докладаючи багато зусиль", – каже Раффан.
Нагадаємо, раніше ветеринари пояснювали, як правильно годувати собак і який раціон обрати.