Краш-тест на COVID-19, який Україна не пройшла

Юристка Тетяна з Києва відчула перші симптоми ГРВІ, а через два дні – повна клінічна картина коронавірусної хвороби, включно з втратою нюху.

Вона вирішила діяти за алгоритмом, запропонованим МОЗ, – сімейний лікар, ПЛР-тест.

На запитання про ПЛР-тест лікарка повідомила, що може записати Тетяну та її родину на тестування на 24 вересня – через 17 днів (!!!) після підтвердження симптомів, схожих на "ковід". Ну і тиждень чекати на результати.

За три тижні пацієнтка мала або видужати, або померти...

І таких історій – про тести на COVID-19 – безліч.

Квест – як зробити безкоштовний ПЛР-тест

Одна з найбільш розповсюджених скарг українців, які надходять на гарячі лінії, – неможливість отримати направлення на безкоштовний тест. І це при тому, що на лабораторні центри було виділено 650 млн грн.

У теорії до переліку громадян, яким тести на COVID-19 мають робити безкоштовно, входять:

• люди з ознаками коронавірусної хвороби;
• люди, що контактували з хворою особою, у якої вже підтвердили діагноз COVID-19;
• медичні працівники, які працюють з хворими на COVID-19 (тестуються раз на 14 днів);
• працівники Нацполіції і Нацгвардії (тестуються один раз на 30 днів).

На практиці ж…

По-перше, сімейні лікарі не поспішають направляти мобільні бригади для забору зразків.

По-друге, у лабораторних центрах через величезне навантаження діє пріоритетність забору та обробки зразків: спочатку госпіталізовані (ті, що чекають по 5-7 днів без діагнозу), важкохворі та "контактні" випадки.

По-третє, центральні лабораторії не витримують навантаження, бо не забезпечені в достатній кількості ані обладнанням, ані людськими ресурсами.

Що робили в міністерствах охорони здоров’я усіх цивілізованих країн світу з квітня-травня, знаючи про другу хвилю епідемії восени?

Готували лікарні, закуповували нове обладнання, надавали роз’яснення щодо алгоритму дій лікарям усіх ланок, відкривали нові лабораторії, розробляли стратегію.

Що майже п’ять місяців – від дня ухвалення 7 травня закону щодо проведення обов’язкового масового тестування населення і медиків на коронавірус – робило МОЗ України?

Мабуть, нічого, раз напередодні навчального року "раптом" з’ясувалося, що у лабораторії Херсона відсутні автоматичні станції пробопідготовки і люди працюють вручну; у лабораторії Запоріжжя – вже два місяці чекають на погодження змін у штатному розписі, а майже в усіх регіонах бракує розхідних матеріалів, реагентів тощо.

Центральні лабораторії України нагадують сухий лимон, який вже раз пропустили через соковитискач, але з них намагаються витиснути ще.

Щоб продемонструвати свою спроможність МОЗ встановило "норми" для лабцентрів – тестування тисячі зразків на добу, у містах-мільйонниках – 2000.

Та попри це майже в кожному регіоні на результат тесту люди чекають понад тиждень, про що свідчить кількість непротестованих зразків.

Станом на 20 вересня: Харківська обл. – 2554, Одеська – 1695, Черкаська – 2500 (а в будні лишалося до 4500 непротестованих зразків).

З такими темпами хтось із пацієнтів може не дочекатися результату.

Для збільшення натисніть на таблицю

Україна за вказівкою МОЗ тягнеться до 30000 ПЛР-тестів на добу.

Але, по-перше, якщо взяти показники за весь минулий тиждень, то "підтягнути" потрібно ще десь 5 тисяч тестів на добу.

А, по-друге, це надзвичайно низький рівень тестування і Україна досі плентається у хвості серед країн Європи, нижче нас – лише Ліхтенштейн і Албанія.

Чому важливо проводити масове тестування?

Як тільки Франція побачила, що країну накриває друга епідеміологічна хвиля і стрімко зростає кількість випадків інфікувань за добу, їхній уряд запровадив масове тестування на коронавірус.

Тиждень тому обсяги майже досягли мільйона. Причому проводиться тестування для усіх охочих безкоштовно та без направлення лікаря.

У Страсбурзі також можна безкоштовно і без направлення пройти тестування на коронавірус. Йдеться про так зване "вечірнє або нічне тестування", яке проводиться по п'ятницях і суботах у період з 18-ї до 24-ї години.

Німеччина проводить близько 150000 тестів на день. І виявляє приблизно 1000 нових випадків хвороби щодня.

[BANNER1]

Нарощують об’єми й інші країни Європи.

Зокрема, МОЗ Польщі представили осінню стратегію протидії COVID-19, що передбачає перехід від загальнонаціональних до регіональних методів, а також планується розширити мережу місць для тестування на COVID-19, створити три рівні шпиталів для інфікованих, ввести в дію електронну систему інформування про можливе зараження, посилити захист груп ризику тощо.

Що дає тотальне тестування населення?

У тій же Франції широке тестування навіть безсимптомних громадян частково пояснює значно меншу кількість летальних випадків відносно до кількості виявлених: +11 померлих за добу (станом 20 вересня).

Зменшення смертності відбулося також завдяки кращому розумінню природи вірусу та лікуванню хворих середніх та тяжких форм коронавірусу.

Для збільшення натисніть на таблицю

Позитивність тестів (відсоток виявлених випадків від протестованих) у Франції складає 5,4%.

Прийнятним рівнем виявлення для європейської системи тестування вважається не більше 5%. В Україні цей показник на сьогодні – 11%.

Тотальне тестування значно спрощує життя медиків і дозволяє в результаті раніше виявити хворих, тобто вчасно надати кваліфіковану допомогу та зменшити кількість летальних випадків.

Післямова

За даними експертів, наразі в Україні приблизно вдвічі більше хворих, ніж щоденно декларує МОЗ.

Ситуація могла б бути кращою, якби профільне міністерство було зацікавлене зупинити епідемію, а не "закатувати в асфальт" мільярди гривень з Фонду боротьби із COVID-19.

Якби МОЗ співпрацювало з волонтерами, які ще в березні пропонували допомогу з метою розвантажити лабораторії.

Якби реалізували той план заходів, який мали втілити ще під час першої хвилі:

• широкомасштабне тестування населення;
• перевірка осіб, які повертаються в Україну, 14-денна обсервація;
• виявлення осіб, які контактували з хворими на COVID-19;
• підготовка лікарень першої, другої, третьої хвилі – оснащення необхідним обладнанням, забезпечення лікарів спецодягом і т.д.;
• контроль за дотриманням населення карантинних норм в приміщеннях і в громадському транспорті;
• адекватна комунікація з місцевою владою, бо наразі процес інформування вже був провалений під час запровадження епідеміологічного зонування, під час підготовки до навчального процесу. Попереду ще один тест на комунікацію – забезпезпечення БЕЗПЕЧНИХ для громадян місцевих виборів.

[BANNER2]

"За короткий час нашій команді в МОЗ вдалося реанімувати систему епідеміологічної служби", – так оцінює свою роботу міністр охорони здоров'я Максим Степанов.

Об'єктивно, станом на сьогодні Максим Степанов №1 лише у списку партії "Слуга Народу" в Обласну раду.

Бо поки Україна лишається в Європі серед країн-аутсайдерів за кількома ключовими показниками боротьби із COVID-19, Максим Степанов у жодному списку не може бути першим.

Ольга Стефанишина, народна депутатка від фракції "Голос", заступниця міністра охорони здоров’я з питань євроінтеграції (2018-червень 2019 рр.), спеціально для УП.Життя

Титульне фото SomeMeans/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

Як відрізнити COVID-19 від інших схожих хвороб

МОЗ думає над тим, щоб приватні лабораторії тестували на COVID-19 за держкошт

45% відсотків українців вважають, що влада оптимально бореться з COVID-19

Степанов запевняє, що в Україні всього вистачає для тестування на COVID-19. Це не так

Що робити, якщо з'явилися симптоми COVID-19. Алгоритм дій від НСЗУ

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.