Як підняти зарплати лікарям, медреформа у 2020 році та конфлікт у МОЗ: інтерв'ю міністерки Зоряни Скалецької

У Міністерстві охорони здоров’я думають над тим, як змусити центри сімейної медицини підняти зарплати лікарів. І чи потрібно це робити за допомогою "ручного" управління.

Кошти в регіони даватимуть непропорційно, а відповідно до того, де є, а де ще немає інфраструктури, яку визначив уряд.

На підготовку до другого етапу реформи в лікарнях є ще півроку.

Вже наприкінці жовтня 2019 року суспільству покажуть гарантований пакет медичних послуг, які держава платитиме за наше лікування.

Про ці та інші речі, а також конфлікт у МОЗ, "Українській правді.Життя" у великому інтерв’ю розповіла нова міністерка МОЗ Зоряна Скалецька.

Ми більше місяця намагалися отримати її інтерв’ю. За півтори години не встигли поставити й половини важливих запитань. Сподіваємось, це не єдине наше інтерв’ю з міністром.

Якщо у вас є запитання, залишайте їх у коментарях, і ми спробуємо поставити їх міністерці уже найближчим часом.

Зоряна Скалецька: "Робота будь-кого в міністерстві та продовження роботи може базуватись лише на ефективності"

Про зарплати сімейних лікарів і конкуренцію між ними

– На першій пресконференції ви сказали, що будете розбиратися з ситуацією, коли один лікар отримує 5, другий – 25 тисяч гривень. Що ви мали на увазі?

– Асоціація сімейних лікарів сказала, що у нас з цим дійсно є проблема.

Після реформи первинки, коштами, які приходять за деклараціями, головний лікар має розпоряджатися для управління закладом.

Там, де прийняли колективні договори, мають прописану в договорі зарплату.

Але цей інструмент з’явився як реакція на те, що в лікарнях в головного лікаря опинилося багато грошей, але жодного регулювання, як він має їх роздавати так, щоб це було в інтересах працівників.

Працівники багато де почали ініціювати ці колективні договори, в тому числі для прописання своїх зарплат.

Є заклади, де це зробили, і там максимально гарантована зарплата в збільшених розмірах. Є де прийняли договір, але працівники не вникали і головний лікар вирішив: "О, дуже зручно".

З дуже регульованої бюджетної установи, яка отримувала всі вказівки аж з міністерства, ми в один момент віддали значні кошти в заклад.

Ми довіряємо керівнику закладу, що він хороший управлінець і максимально ефективно використає ресурси. Але розуміємо, що стількох фахових управлінців у нас немає.

Це перехідний період, бо є заклади, де хороші управлінці, і заклади, де місцевій владі, можливо, треба їх замінити, провівши новий конкурс.

Нашого впливу там по вертикалі влади немає. Але можемо вести про це розмову: якщо управлінці не будуть належно управляти своїми кадрами, якщо в сусідньому центрі ПМСД більша зарплата, а тут менша за ту саму роботу, це можлива втрата кадрів.

Якщо кадри почнуть тікати, це не тому, що МОЗ замало грошей перерахував, а, можливо, є питання до управлінця.

Ще дискутуємо з експертами, чи є сенс зробити якесь втручання зі сторони держави на якийсь період у формуванні зарплати в таких закладах.

Мене турбує, що є несправедлива ситуація щодо лікарів, бо це впливає на пацієнтів.

Чи це вплине в довгостроковій перспективі на пацієнтів? Може так, може ні.

Хочу зрозуміти більш коректну позицію з точки зору права і далекоглядного управління. Ми віддали на поталу добросовісності та професійності керівників закладів не тільки зарплату лікарів, але й їхню мотивацію, отже, результативність якісної первинки.

Первинка – це найперше побудова довірливих стосунків лікаря з пацієнтом.

Ми попросили займатися цим кількісно, наскільки наша інтервенція управлінська скількох охопить. Може, не так багато і треба провести розмови з конкретними владами і не приймати управлінських рішень. Якщо характер більш системний…

Мені важливо, щоб реформа первинки мала максимальний ефект: збільшення контактів і звернень до лікаря первинки. Коли людина не приходить з хворобою, а питає: що робити, щоб я не захворів?

Якщо хтось, зловживаючи своєю владою, виплачує зарплату меншу, а хоче заміну вікон... Це річ недопустима.

– Якщо говоримо про первинку, то в тому числі і про конкуренцію кращих закладів за кращих лікарів. Наскільки доречним є ручне регулювання цієї історії?

– Це аргумент, який мене зупиняє вносити щось вже зараз.

Але це правильно тоді, коли в нас є вибір. У великих містах вибір можливий.

Коли ти маєш вибір, але не маєш з чого вибрати – це право не реалізовується. А коли це містечко з 4-15 лікарями і всі розібрані…

– Лікарі можуть ставати ФОПами. Ми бачимо таку тенденцію.

– Це теж довга історія, коли лікар захоче стати ФОПом і прийти в це містечко: "Я заходжу в містечко ФОПом і хочу конкурувати з цією амбулаторією".

[BANNER1]

Можливо, варто думати про створення умов, щоб з’являлась більше конкуренція. Коли лікарі інших спеціальностей з тих чи інших причин себе не знайшли і перепрофільовуються та створюють конкуренцію.

Тут треба хоча б 15-річну довгострокову стратегію кадрову.

З міжнародними партнерами я кажу: давайте збирати найкращих фахівців і поговоримо. У всьому світі є проблема з кадрами.

– Розкажіть ваше бачення збільшення конкуренції серед сімейних лікарів?

– Через збільшення лікарів, які хочуть працювати на первинці.

Приваблювати їх має місцева влада. Маленьке містечко на 20 тисяч людей. Там часто, крім кількох магазинів і двох кафе… Людина пішла на роботу, прийшла додому і сіла вдома.

Якщо хочемо, щоб туди приїхав лікар, молодий, який захоче з кимось там потусить, з друзями, що він там буде робити? Може приїхати на 2 роки набити досвіду і поїхати, але це не формат сімейного лікаря.

Сімейний лікар напрацьовує свою пацієнтську базу і працює потім з ними роками.

– Якою ви бачите співпрацю з місцевою владою в цьому плані? Ви МОЗ і не маєте впливу на місцеву владу.

– В Кабміні напрацьовуються умови забезпеченості громадян до тих чи інших послуг в країні. Буде певна вимога до всіх, найперше до місцевої влади. Там, 7-кілометровий доступ до лікаря, 15-хвилинний до аптеки, наприклад.

Якщо це буде написано, місцева влада буде зобов’язана ті чи інші речі робити.

Якщо буде написано, що мають забезпечити доступ до лікаря, а місцева влада не дбатиме, щоб у них лікар був, це до неї буде питання.

– А якщо вони цього не будуть робити?

– Розподіл коштів фонду регіонального розвитку буде іти тільки згідно цих потреб, а не кому що захотілось.

Вони захочуть розвиватись, а їм скажуть: "Так, але в тебе тут не вирішено, і тут". Це один з фінансових стимулів.

Мало хто досі розуміє, хто за що відповідає. За що відповідає головний лікар, місцева влада, голова обласної адміністрації чи департамент охорони здоров’я?

Коли ви приїдете в регіони і спитаєте, хто за що відповідає, мало хто скаже. Коли розмита відповідальність, ніхто нічого не робить.

– Зафіксую: оці покращення, про які ви говорите, в тому числі по сімейній медицині, будуть не з коштів місцевих бюджетів, а з фонду регіонального розвитку?

– Можуть в тому числі. Якщо в місцевої влади буде певний стандарт забезпечення доступними послугами і десь не буде забезпечено, то на те, де не забезпечено, вони можуть претендувати.

Якщо в них все буде добре і вони скажуть: "А нам ще треба кінотеатр", то їм скажуть: "Почекайте, інші регіони ще не мають доступу до школи, лікаря первинки… Ми їм роздамо, і якщо лишиться…."

– Це буде непропорційний розподіл коштів?

– Пропорційний відносно потреб населення, непропорційний по регіонах пороздавати. Він більш корисний.

У своїх надходженнях місцева влада різна. Вона не розуміє, що вона як власник може залучати інвесторів.

Ми беремо польську модель, там так було зроблено. Вона багато в чому була схожою.

Зоряна Скалецька: "Коли людину призначили міністром, яка за два місяці до того не готувалася, і треба було з понеділка розуміти, що треба якісь документи підписати, потрібно з кимось якось радитися. Допомогу таку мені надали"

Про підготовку до реформи 2020 року

– 2020 рік. Лишається два місяці. Чого нам чекати і наскільки ми готові до реформи вторинки?

– Згідно проекту Держбюджету реформа вторинки буде розпочата 1 квітня 2020-го року. У нас є не два місяці, а ще плюс три.

Необхідні законодавчі зміни для продовження спрощеної автономізації (медзакладів – УП). Законопроект готовий до реєстрації і подання.

Друге питання: наші партнери аналізували спроможність закладів, наскільки вони готові до контрактування. В багатьох ще є питання забезпеченості комп’ютерами.

Є питання, наскільки місцева влада готується до цього. 5 місяців достатньо, якщо поставити задачі.

Наскільки мені відомо, регіони в основному поінформовані. Є ті, що саботують, але це не така велика кількість, як була на початку. Робота має вестися. Ми пообіцяли методологічну підтримку. Потрібно багато підзаконних актів прийняти, є питання, по яких експерти ще дискутують.

Люди чують про якісь цифри по контрактуванню вторинки і "Ууу, там все неправильно зроблено", і з погляду власного бачення починають оцінювати. Якщо відкриємо максимально цей процес, з прикладами, як ми це рахуємо, буде менше людей, які сумніватимуться.

Рішення компромісні, щоб з одного боку покрити максимальну кількість населення, а з другого – вкластися в ті ресурси, які є. Треба одночасно забезпечити усім населення, і ще бути в процесі реформування. Це як жити в квартирі, де йде ремонт.

– Як ви плануєте зробити так, щоб автономізувати всі заклади до 1 квітня?

– Щодо комунальних закладів, то це наша робота з місцевою владою, місцевими депутатами та головами обласних державних адміністарцій, переконування.

В нас є хороші приклади, як це робили, і ними треба ділитися.

Вчора спілкувалася з керівником департаменту охорони здоров’я Харкова. Він сказав, що в області все нормально, крім 2 закладів. З ними треба провести розмову, вплоть до того, щоб може хтось з міністерства приїхав і пояснив.

Вся проблема з реформою – там, де вона не пішла, де не було підтримки головних лікарів чи місцевої влади – в тому, що вони не вірять, що буде краще.

Вони не довіряють рішенням "зверху". Тому вирішують не роботи нічого.

Якщо дати їм більше інформації, взяти конкретний заклад, показати йому приклади, як робили інші, то з’являється впевненість, що їхні рішення не виходять за межі повноважень.

Зоряна Скалецька: "Я несу відповідальність за рішення, які приймає міністерство для громадян"

– Якщо ви побачите, що всі не встигають змінитись до 1 квітня, що ви будете робити?

– Думаю, це питання на зараз.

У нас є губернатори, є необхідність з ними максимально працювати.

Завжди є місцева влада. Якщо субвенція закінчиться 1 квітня, далі забезпечувати свої заклади має вона.

Якщо місцева влада не дала своїм комунальним закладам можливості отримувати гроші за новим розподілом державних коштів, значить, це її відповідальність – повністю утримувати цей заклад.

– За законом про державні фінансові гарантії субвенції не буде вже з 1 січня 2020 року.

– Вносяться зміни до Держбюджету. Вони готові.

– Тобто буде субвенція ще у 2020 році на 3 місяці?

– Так. Це за підтримки Міністерства фінансів.

– Лікарі вторинки/третинки (вузькі фахівці – УП) часто питають про підвищення зарплати уже з 1 січня 2020 року. Їм її чекати чи ні?

– Ситуація з фінансуванням міняється 1 квітня.

Тут буде та сама історія, що на первинці. Є заклади де хороші зарплати і є де майже такі ж, як раніше, при тій самій кількості пацієнтів.

Це залежить від того, хто є головним лікарем. Якщо його рішення управлінськи правильні, якщо він розуміє, як треба заохочувати лікарів лишатися, розвиватися, краще обслуговувати пацієнтів, в тому числі це буде через зарплату.

Сьогодні зайшов один документ, він у проекті, про наш певний вплив на регулювання зарплат.

В бюджетній установі, лікарні, найбільш жорсткий наш вплив на формування зарплат. Коли ми передаємо їх на самооуправління, там більше має значення позиція керівника і власника. Чи власник переймається, чи правильно керівник керує.

Це ще одна річ, яка в межах реформи має бути належно комунікована: хто за що відповідає.

Показують мені фотографію: "Подивіться, які жахливі палати". Кажу: "Це комунальний заклад, його власник – місцева влада. Є головний лікар". Це має бути подання керівника до власника, що заклад у неналежному стані.

З нашої сторони є лише питання дотримання законодавчих нормативів і можливість функціонувати закладу в сенсі видачі ліцензії, наприклад.

Ніхто ж цього не знає, і виглядає, що МОЗ нічого не робить, не прислав гроші чи ще щось.

Запускається з 1 квітня інша модель. Коли заклад, власник (місцева влада) вирішують питання енергоефективності (як палити котельню, щоб вікна відкривати в палатах, чи ні); питання прибирання та ремонтів, щоб були максимально ефективними.

Наприклад, щоб не було поріжків між палатою і коридором, щоб медсестра не мусила переїхати цей поріжок.

Є багато нюансів, дрібних для управлінця, але сукупних, щоб лікар працював і йому подобалось місце роботи, щоб були створені умови праці.

В заклади, які матимуть значну кількість пацієнтів, буде багато коштів приходити по контрактуванню.

Зоряна Скалецька: "В медзаклади, які матимуть значну кількість пацієнтів, буде багато коштів приходити по контрактуванню"

– Фіксуємо: з 1 січня підвищення зарплат не буде, бо вторинка запускається з першого квітня.

– В межах субвенції хіба в межах індексації, не більше.

– Коли буде затверджений гарантований пакет медичних послуг?

– Це питання розрахунків, які робить НСЗУ. Базуючись на розрахунках, можна говорити про гарантований пакет.

Формули розрахунків мають бути затверджені нормативними актами. Наскільки мені відомо, це вже на фіналізованій стадії, вичитуємо, перепогоджуємо.

– Коли буде затверджений?

– Враховуючи бюрократичні процедури, до кінця листопада теоретично.

– Що буде з послугами, які не увійдуть у гарантований пакет?

– Наскільки мені відомо, розширений перелік охоплює все. Там є планове та хірургічне втручання, пологи, паліативна допомога, екстрена.

У вас є інформація, що щось не увійде?

– Мова йшла про те, що основні увійдуть, а деякі ні.

– Не чула, що щось не увійде.

[BANNER2]

– Ви казали, що важливим є розуміння, як формується тариф. Коли це буде оприлюднено?

– Проекти документів мають пройти громадське обговорення.

Це одне з перших – відкриття самих проектів. Після цього потрібна буде швидше комунікаційна робота, переведення на людську мову.

– Тобто гарантований пакет буде на громадському обговоренні в кінці жовтня?

– Тижнів через три. Мені показували список, який треба прийняти. Я кажу: "Дайте мені документи почитати".

Вислали на пошту, буду дивитися.

– Ви читали перехідні книги, підготовлені попередньою командою міністерства?

– Так. Їх було дві. Були різні.

Взяла більшу, вона була дуже дивна. Виявилось, там плани заходів, бюджет… Вона викликала в нас дивну реакцію, для чого це зробили.

А потім ми побачили іншу перехідну книгу на 67 сторінок. Вона була більш змістовна і зручніша.

– Ви користуєтеся цією перехідною книгою?

– Більшість даних, які були внесені, були зрозумілі та знані до того. Вони швидше для зорієнтування були, що ми правильно розуміємо стан справ.

Зоряна Скалецька: "Є медзаклади де хороші зарплати і є де майже такі ж, як раніше, при тій самій кількості пацієнтів"

– Уточню по закладах, які у власності МОЗ України. Є 4 великі…

– Їх більше, ніж 4.

– Ну, 4 найбільш цікаві: ОХМАТДИТ, Інститут раку, Інститут кардіології та кардіохірургії і Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії.

Чому вони досі не автономізовані? Потрібно ж просто прийняти постанову уряду.

– З ними ведеться розмова, чи вони готові. Кожен приносить своє бачення, як вони хотіли б до цього прийти.

Ми говорили "Покажіть ваше бачення, як ви хочете автономізацію, щоб ви були дійсно ефективними". Щоб ми не зробили всім вам однакову модель, а вам треба інакше, бо у вас більше науки чи чогось іншого.

Зараз ми виходимо на нову зустріч, щоб прийняти рішення. Вони повинні йти, повинні подати приклад, тому що насправді це можна зробити.

– Коли вони будуть автономізовані? Цього року?

– Я думаю, що це було б дуже добре.

– Ви казали про якість сімейних лікарів. Яким ви бачите цей контроль якості, хто його буде проводити і як?

– Ми говоримо не стільки про якість сімейних лікарів, скільки про якість первинної допомоги, оскільки в неї входять організаційні рішення керівництва, діяльність лікаря, допоміжного персоналу і так далі.

Ці критерії експертами напрацьовані, мене дуже втішило, і я готова їх допрацьовувати і запускати. Але не готова їх озвучити.

Про повноваження радників та заступників

– Ви писали, що несете персональну відповідальність перед народом України, президентом і урядом.

Це стосується ваших радників і заступників? Ви несете за них відповідальність?

– Я несу відповідальність за рішення, які приймає міністерство для громадян. Питання налагодження внутрішньої роботи в міністерстві, налагодження роботи команди, решта – питання технічні.

Зоряна Скалецька: "Якщо місцева влада не дала своїм комунальним закладам можливості отримувати гроші за новим розподілом державних коштів, значить, це її відповідальність – повністю утримувати цей заклад"

– Ви як міністр несете політичну відповідальність за вислови своїх заступників і радників?

Ваш заступник Михайло Загрійчук говорить: "Найперше, що ми зробимо – повернемо головних спеціалістів".

Ви будете повертати головних спеціалістів?

– Ні, звичайно. Можливо, він не зрозумів те, що ми обговорювали.

Щоб в Україні була більша довіра до рішень, які приймаються МОЗ, ми повинні перейти до європейського формату. Коли кожен експерт має писати декларацію відсутності конфлікту інтересів з фармою, з бізнесом і проходити як по НАЗК. Тільки після цього експерт має мати можливість право давати формування тих чи інших пропозицій.

Ми про це говорили як певна пропозиція до законодавчих ініціатив. Це прозора історія.

– Тобто коли ваші заступники, які є посадовими особами, виходять з заявами, ми не можемо їх сприймати як офіційну позицію міністерства?

– Люди, які прийшли, не були досвідченими держслужбовцями, і можуть зробити якісь певні помилки. Ця ситуація – точно непорозуміння.

Я на пресконференції казала, що розподіл (хто за що з заступників відповідає – УП) зроблю пізніше, коли подивлюся, хто що робить. А до того вони діють за дорученнями.

Якщо в Михайла було доручення працювати, наприклад, по трансплантології, то по всіх інших темах він не мав доручення, отже, його позиція є власною і не стосується його як посадової особи.

[BANNER3]

– Як нам розуміти, де є офіційна позиція міністерства, а де це чиєсь уявлення про щось?

– З’явиться доопрацьований розподіл.

– Ваша радниця Голубовська хоче включити в номенклатуру закупівель дорогий препарат проти гепатиту С. І вона задекларувала дохід від фірми, яка його виробляє.

– Давайте відмежовувати, що вона хоче, і хто це рішення буде приймати.

Я просила допомогу по порядку реагування на епідспалахи чи попередження на епідспалахи, все решта – її якась позиція, котра не є частиною моїх доручень..

– Вона приходила до працівникі МОЗ, є відповідний аудіозапис, ви зреагували як міністр?

– Я швидше роблю висновки про те, чи є допустимим мати цей формат радників, котрий насправді сприймається мною по-іншому, ніж працівниками МОЗу.

Швидше за все, буде прийняте певне управлінське рішення про те, що треба, можливо, взагалі використовувати цей інститут в інший спосіб.

Зоряна Скалецька: "В нас є хороші приклади реформ і ними треба ділитися"

Про скандал у МОЗ

– 23 вересня відбулася розмова вашого заступника Михайла Загрійчука з директоратами МОЗ, на якій він запропонував керівнику директорату медослуг Оксані Сухоруковій звільнитися за власним бажанням, інакше він знайде причину. Це зафіксовано на аудіозаписі.

Оксану вибрано за конкурсом, але ваш заступник говорить такі речі.

Після цього виникає конфлікт, працівники виходять у публічний простір із зверненням до прем’єр-міністра.

Ви обіцяєте, що невідкладно зустрінетеся з ними після повернення в Україну, але невідкладної зустрічі не відбувається.

– Не відбулася. Цю ситуацію ми обговорювали з прем’єром, в нас була розмова на вихідних, він каже, що було публічне звернення, давайте я вже теж в цей процес буду включений.

Є державні службовці, держсекретар, певна державна процедура. Якщо щось відбулося, є відповідна доповідна. Я тоді на неї реагую.

Якщо це все виливається в публічний простір, а в межах міністерства двері є, телефон є, а мені ніхто не пише, то це історія не до кінця коректна зі всіх сторін.

Я не підтримую нічого того, що там було сказано, оскільки є доручення не займатися певним сегментом, а працювати тільки по одній темі, то явно воно виходило поза межі цього доручення.

Є державні службовці і вони виконують свої функції, є відповідна вертикаль, куди вони мають реагувати. Прошу по ній реагувати. Не у пості у фейсбуці. У нас було домовлено, що ми переходимо в конструктив.

– Ви таки зустрілися з директоратами? Перша зустріч, про яку було публічно відомо, була аж 2 жовтня з усім колективом міністерства.

– Була проведена трудова зустріч з колективом. Це не було питання вирішення тієї ситуації.

Ту ситуацію ми вирішували разом з прем’єром, там було працівників 5-6 і ми проговорили, що давайте так: є питання, є некоректна поведінка – інформуємо міністра в належний спосіб, щоб міністр теж могла якось реагувати.

Ця ситуація – місяць налаштування роботи, пошуку відповідних процедур, думаю, вона вже більш-менш впорядковується, і ці питання будуть зняті.

Є робота директоратів, були зустрічі, кожен з них готує своє бачення по окремих блоках, як ми далі рухаємося, у нас є нагальні питання і зустрічі по певних темах.

Все налаштовується, команда формується, і дивимося на те, щоб всі працівники МОЗу, котрі в директоратах, максимально ефективно включилися в роботу.

[BANNER4]

– Чи мали ви розмову з Михайлом Загрійчуком після того?

– Вибачався. Сказав, що він зрозумів, що сказав не то і більше так не буде.

– Після того на публічній зустрічі він казав, що не може змиритися з тим, що керівником медичного директорату є людина, яка не має вищої медичної освіти. І поки він тут, він краще піде, ніж буде з цим миритися.

Тобто це вже було після цих вибачень?

– Скоріш за все, так.

– І?

– Будемо приймати кадрові рішення.

– Коли? Є питання не лише про Загрійчука чи Голубовську. Це питання про те, що працівники МОЗ були налякані.

Можливо, ви бачили фото, де людина в спортивному костюмі ходила коридорами міністерства, просила документи по Янчуку, наприклад. Казали працівники директоратів, що це людина від Інни Солодкої.

– Я розмовляла про цю історію з ними: що він робив? Які протиправні дії вчинені? Якщо такі є, значить, мають бути вжиті необхідні заходи, як-от викликання поліції.

Коли почали з’ясовувати, з’ясувалося, що там швидше була розмова, а на те, що документ показати чи не показати.

Ніяких погроз більше не було.

– Ви зреагували на цю ситуацію? Працівники були налякані. Поясніть, хто така Інна Солодка, чому вона опинилася в міністерстві та чому ви хотіли, щоб вона стала в.о держсекретаря?

– Це юрист з досвідом, вона була запропонована як фахівець, котра може налаштувати юридичну оцінку ситуації з документами, наприклад. Нічого більше.

– Вона була переведена зі служби, про яку сам прем’єр казав, що вона дуже корумпована. Вам її запропонували чи ви її запросили?

– Її запропонували як людину, котра добре розбирається в правових процедурах, так само, як і більшість замів, це була розмова з Михайлом Радуцьким.

Коли людину призначили міністром, яка за два місяці до того не готувалася, і треба було з понеділка розуміти, що треба якісь документи підписати, потрібно з кимось якось радитися. Допомогу таку мені надали.

Зоряна Скалецька: "Згідно проекту Держбюджету реформа вторинки буде розпочата 1 квітня 2020-го року"

– Ви задоволені Інною Солодкою? Ви хотіли, щоб вона стала в.о. держсекретаря, звільнивши при цьому Артема Янчука, який із 9 жовтня пішов у декретну відпустку?

– Ви хочете з’ясувати правову позицію по декретній відпустці?

Була потреба за півтора місяці співпраці з державним секретарем зрозуміти, що треба поміняти.

Було багато прохань налаштувати роботу міністерства, котрі не виконувалися.

І це зараз питання не в тому, щоб поставити Інну Солодку, а в тому, що мені потрібно було.

Ми 8 числа подаєм документи на звільнення, а 9 числа раптом з’ясовується, що дуже сильно треба піти в декретну відпустку.

При цьому, згідно із законодавством, людина йде у відпустку, пишучи заяву на керівництво. Людина сама себе у відпустку відправити не може.

В даному випадку було питання, перенесене на Кабмін на суботу. Це вже було в порядку денному.

– В середу з’являється інформація, що Інна Солодка призначена в.о, Артем Янчук звільнений. Через півгодини після того, як ця інформація з’являється на сайті уряду, вона зникає із сайту…

– Мене не було в Україні в той день, я була в Ліоні. От як трапляється. Поїхала – щось сталося.

Думаю, це просто налаштування нашої роботи. Вляжеться все максимально швидко. Ми оголосили конкурс.

– Ірина Литовченко за законом...

– Давайте не будемо давати оцінку ще цьому наказу. Давайте так: в нас оголошений конкурс, і про це мова, а не про Інну і хто буде там в цей період.

– Янчук пішов до суду. Теоретично суд може просто заблокувати конкурс і Інна залишиться в.о. на невизначений термін. Супрун теж була в.о. три роки.

– Може Артем тоді не буде допомагати Інні бути так довго в.о.?

– Він пішов до суду захищати своє право.

– Я не кажу, що він не має цього права.

– Чого ви подали саме Інну?

– Тому що вона і так цим всім займалася.

Я не кажу, що вона єдина. Просто кажу, що всіма документами займалася вона.

Так було логічно на цей період конкурсу.

– Чому не можна було лишити Іру Литовченко?

– 8 числа були подані документи повністю пакетом.

Все, що потім відбувалося вже питання. Є процедура: готується пакет документів, подається 8 числа. 9 числа воно переноситься на суботу.

Після цього відбуваються певні дії, котрі не відповідають належно встановленій процедурі, не впливають на можливість оголосити конкурс і отримати того державного секретаря, на якого можна буде покласти діяльність налагодження всього міністерства.

Були намагання налаштувати роботу – не вийшло. В нас є система електронного документообігу, ніби звучить прогресивно. Але при цьому документи зависають, не доходять, а частина не проходить всю процедуру. Треба бігати, шукати їх по міністерству.

Неможливо так працювати, коли в нас є гострі питання по забезпеченню дітей ліками або доступністю.

Зоряна Скалецька: "Розподіл коштів фонду регіонального розвитку буде іти тільки згідно цих потреб, а не кому що захотілось"

– Конфлікт вичерпаний з директоратами чи ні?

– Я вважаю, що на сьогодні маємо всі умови, щоб держслужба виконувала свої функцію, а міністерство – свою. Для мене це швидше питання емоційне.

Звонить Іра і каже: "Прийшов хтось і погрожує". Кажу: відтворіть, що він каже. Виявилось, що все, що він сказав, як мені відтворила працівник кадрової служби, що нібито він сказав в присутності інших осіб, щоб йому показали особову справу, яку йому не мали показувати.

– Невідома людина приходить в МОЗ і вимагає документи, які не має бачити…

– Але вона не показувала!

– Чудово! Але він їх вимагав.

– Мені була подана інформація, що тут погрожували. Я запитала, в чому була погроза.

– Ким був цей чоловік?

– Наскільки я зрозуміла, це був чоловік, який допомагав з'ясовувати питання юридичного характеру.

– Тобто це був колишній працівник Інни Солодкої по Держгеокадастру?

– Не знаю.

– Він не має стосунку до Інни Солодкої?

– Він допомагав з паперами. Де він працював чи працює – я не маю інформації.

– Від кого він приходив? Від імені кого?

– Наскільки мені відомо, це була його ініціатива. Ніхто не давав такої вказівки. Але в міністерстві не має відбуватись жодних таких речей. Щоб хтось заходив чи ходив невідомо куди.

– Давайте завершимо розмову з директоратами. Ви у Facebook писали навіть трішки погрозливо, що неефективні працівники – на вихід, що працівники нібито злякались аудиту МОЗ.

Ви справді так вважаєте? Що вони вийшли публічно, бо злякались аудиту в МОЗ?

– Я намагаюся зрозуміти. Можливо, це одна з причин. Але цей аудит навіть не починався...

Я розуміла, що є міністерство, в якому є працівники, які виконують поставлені задачі і не переводять це все в публічно-емоційний контекст. Для мене це було неочікувано.

Скільки ми маємо держслужбовців та міністерств? Ми бачимо такі речі? Ні.

– Чи залишаться працювати працівники директоратів, в тому числі Ірина Литовченко та Оксана Сухорукова, які підписували відкрите звернення до прем'єра?

– Робота будь-кого в міністерстві та продовження роботи може базуватись лише на ефективності, їхній командній роботі та результатах роботи.

Ви запитали, чи буду я робити репресії за політичну, публічну активність деяких держслужбовців. За публічну активність – ні.

– Якщо працівники мають іншу позицію, вони мають піти?

– Яку позицію?

– Умовно, вони мають інше бачення, то буде конструктивна розмова, чи вони мають піти?

– Це має бути рішення, прийняте держслужбовцем. Стратегія міністерства затверджена в межах уряду і політики парламента та президента.

Якщо держслужбовцю не подобається стратегія міністерства, вибрана урядом і парламентом, то це його вибір, чи може він надалі працювати, але точно не мій.

Ірина Андрейців, Наталя Бушковська, УП

Фото та відео Ельдара Сарахмана

Вас також може зацікавити:

Чи скасують напрацювання команди Супрун і що буде з медреформою: перші відповіді нового міністра Скалецької

"Уляна Супрун пішла не тому, що погана": Михайло Радуцький про аудит медицини та медичне страхування

Михайло Радуцький: "Якщо в нас буде війна з МОЗ – це програш президента і мені краще піти"

Як щось піде не так, I’ll be back: велике інтерв'ю Уляни Супрун

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на нашій сторінці у Facebook.