Дитина стресує, неспокійна, гіперактивна? Можливо, це проблеми із сенсорною обробкою інформації
Багато дітей мають інтенсивну реакцію на певні звуки або консистенцію їжі. Вони не можуть терпіти певний одяг, або дратуються, коли хтось до них торкається.
Але це не означає, що дитина розбещена, груба чи гіперактивна. Натомість у неї можуть бути проблеми з обробкою сенсорної інформації – її мозку складно засвоїти та зрозуміти отриману інформацію, пояснює The Conversation.
Нервова система обробляє інформацію від восьми органів чуття – п’яти основних (дотику, смаку, нюху, зору, звуку), а також трьох інших, які відіграють важливу роль у русі та усвідомленні нашого оточення та тіла:
- вестибулярного (відчуття руху голови в просторі);
- пропріоцепційного (відчуття рух тіла, дії та положення);
- інтероцепції (сигнали зсередини тіла, як-от голод, спрага або втома).
Мозок дитини має обробляти та фільтрувати інформацію, щоб вирішити, що потребує уваги. Цей процес називається сенсорна модуляція, під час якого мозок регулює ступінь, інтенсивність і реакції на постійний потік даних.
Тому діти з розладом сенсорної модуляції (SMD) можуть проявляти поведінку, яка не відповідає інтенсивності та характеру отриманого сенсорного стимулу. Цю поведінку можна розділити на три типи:
Гіперреактивність – реакції, які є більш інтенсивними або тривалішими, ніж зазвичай. Наприклад, діти, яким важко чистити зуби, тому що вони вважають зубну щітку неприємним подразником.
Знижена чуйність – реакції менш інтенсивні або повільніші, ніж очікувалося, або взагалі відсутні. Наприклад, діти вимазують обличчя та руки під час їжі, навіть не усвідомлюючи цього.
Пошук відчуттів або інтенсивне бажання певного типу сенсорної стимуляції. Діти при тому можуть проявляти підвищену активність, щоб задовільнити це бажання. Проявлятися це може як постійне гризіння шкіри на губах чи пальцях, одягу або інших предметів.
У мозку дитини при цьому відбувається значний хаос. Його можна порівняти з ситуацією, коли машина потрапляє в затор і всі навколо сигналять.
Однак наявність одного чи кількох симптомів не означає, що у дитини діагностують розлад сенсорної модуляції.
Його використовують лише тоді, коли малеча має труднощі у побуті в кількох сферах. За результатами досліджень, найчастіше це стосується щоденної рутини (одягання, догляду, їжі, пиття), ігор, навчання та участі в суспільстві.
Вчені також з'ясували, що сенсорна обробка інформації пов’язана з соціальною залученістю, пізнанням, темпераментом і участю. Однак вони наголошують, що не всі діти з інтенсивною потребою в русі є гіперактивними. А короткий запал у дитини не означає, що вони розпещені.
Фахівці додають контрольний список симптомів порушення сенсорної обробки інформації, але за потреби також радять звертатися до фахівців.
