"Шлунковий грип" чи "хвороба зимового блювання": що треба знати про норовірус
Норовірусна інфекція, яку часто називають "шлунковим грипом", – дуже заразне захворювання. Втім, це не грип, адже хвороба зумовлена не вірусом грипу, а іншим збудником.
За даними Центру громадського здоров’я, у січні цього року в Україні зареєстровано три спалахи норовірусної інфекції: два в Рівненській області й один – у Київській. Загалом під час цих спалахів норовірус уразив 42 особи, із них 32 дітей.
У лютому виник ще один спалах норовірусної інфекції у Київській області, під час якого захворіли 6 дітей.
"УП. Життя" використала джерела CDC, Cleveland Clinic, щоб розповісти про те, що таке норовірусна інфекція, які її симптоми, шляхи поширення та профілактика.
Що таке норовірус і які симптоми ураження
Норовіруси належать до родини Caliciviridae. Вони уражають травну систему і спричиняють запалення шлунка та кишківника (гастроентерит).
Вперше спалах норовірусної інфекції стався в 1968 році у Норволку, штат Огайо (США). Саме тому перший штам норовірусу назвали вірусом Норволка.
Спалахи цієї інфекції здебільшого виникають у холодну пору року.
Найпоширеніші симптоми норовірусної інфекції, які з’являються вже через 12-48 годин після зараження:
- діарея;
- блювання;
- біль і спазми у шлунку;
- підвищення температури тіла;
- головний біль;
- ломота у м’язах.
На тлі частого блювання та діареї може розвинутися зневоднення організму. Його ознаками є:
- зменшення сечовипускання;
- сухість у роті й горлі;
- відчуття запаморочення при вставанні;
- сонливість або метушливість;
- невелика кількість сліз під час плачу чи їх відсутність.
За даними Центрів контролю та профілактики захворювань США (CDC), людина може захворіти на норовірусну хворобу багато разів упродовж життя, адже існує багато типів норовірусів. Інфікування одним типом норовірусу не захищає від інших типів. Саме тому під час спалахів норовірусу заражаються багато людей різного віку.
Як поширюється норовірус
Найчастіші шляхи зараження норовірусом:
- прямий контакт із хворим, зокрема під час догляду за ним, у разі спільного використання посуду тощо;
- вживання їжі або рідини, заражених норовірусом;
- контакт із забрудненими предметами або поверхнями на тлі недостатньої гігієни рук (доторкання до рота і носа немитими руками);
- вдихання повітря, що містить частинки вірусу, зокрема під час тривалого перебування в тісних приміщеннях із великим скупченням людей.
Важливо: людина, яка перехворіла на норовірусну інфекцію, може бути заразною протягом 2 тижнів і більше після зникнення симптомів.
Як запобігти зараженню норовірусом
Щоб вберегтися від інфікування норовірусом, необхідно дотримуватися таких правил:
- ретельно і часто мити руки з милом;
- мити фрукти й овочі перед вживанням;
- піддавати продукти термічній обробці, особливо морепродукти;
- ретельно очищувати кухонне начиння, дошки для обробки продуктів та робочі поверхні.
У CDC наголошують, що спиртові дезінфектори для рук слабкі проти норовірусу. Ці засоби можна використовувати лише як доповнення до ретельного миття.
Також варто пам'ятати, що норовірус стійкий до нагрівання до 60 градусів і заморожування. Він гине тільки від хлоровмісних дезінфекційних засобів високої концентрації та під час кип’ятіння.
Як діагностують норовірус
Для діагностики норовірусної інфекції використовують:
- імуноферментний аналіз (ІФА);
- полімеразну ланцюгову реакцію (ПЛР);
- аналізи блювотних і калових мас;
- аналізи крові та сечі.
Ці методи спрямовані на виявлення РНК вірусу (генетичного матеріалу) або антигену.
Як лікують норовірусну інфекцію
Специфічних ліків проти норовірусної інфекції немає. Антибіотики не призначають, адже їхня дія спрямована на бактерії, а не віруси.
Здебільшого стан хворих на норовірусну інфекцію покращується протягом 1-3 днів без лікування.
Тяжкий перебіг можливий у маленьких дітей, людей похилого віку, вагітних жінок, осіб з ослабленим імунітетом або супутніми захворюваннями.
Хворі повинні пити багато рідини, щоб запобігти зневодненню, і своєчасно реагувати, якщо зневоднення уникнути не вдалося. У разі легкого зневоднення лікар призначає препарати для поповнення втрат рідини в організмі. Здебільшого ці препарати приймають перорально.
Якщо зневоднення сильне, можлива госпіталізація з подальшим внутрішньовенним введенням рідини. Не можна зволікати зі зверненням по медичну допомогу, якщо є підозра на тяжке зневоднення.
До лікаря необхідно звернутися також у разі сильного блювання, кривавих випорожнень, гострого болю в животі.
