У МОЗ назвали критерії направлення для проведення оцінювання повсякденного функціонування особи
З 1 січня 2025 року МСЕК замінять експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування людини у кластерних і надкластерних лікарнях.
Процес оцінювання здійснюватиметься на підставі визначених критеріїв із використанням нової електронної системи.
Які діагнози вимагають негайного направлення на оцінювання повсякденного функціонування людини, що є підставою та загалом, як відбуватиметься цей процес – детальніше пояснили у Міністерстві охорони здоров’я.
Підстави для направлення на оцінювання повсякденного функціонування особи
Наразі виокремили 5 таких підстав:
- Настання строку повторного огляду. Раніше їх встановлювали МСЕК. З нового року цим займатимуться експертні команди;
- Стійкий або необоротний характер захворювання.
"Якщо захворювання триває понад 12 місяців або характеризується тривалим перебігом із мінімальними шансами на покращення, то людина потребує системної медичної та соціальної підтримки.
Проведення оцінювання у таких випадках дозволяє об’єктивно визначити потреби та можливості для адаптації у повсякденному житті", – зазначили у МОЗ.
- Тривала непрацездатність. Зокрема йдеться про безперервну тимчасову непрацездатність, коли людина лікується протягом 120 календарних днів та перервану непрацездатність (наприклад, якщо людина на короткий термін поверталася до роботи). У такому випадку направлення здійснюється не пізніше ніж через 150 календарних днів від початку першого періоду непрацездатності;
- Туберкульоз.
"Для людей із цим захворюванням безперервність непрацездатності не є обов’язковою. Направлення на оцінювання здійснюється через 10 місяців із дня настання непрацездатності, що враховує тривалий характер лікування та необхідність додаткового медичного та соціального супроводу", – пояснили у відомстві.
- Невідкладно, за наявності певних діагнозів або проведених серйозних медичних втручань. У цьому випадку очікування 120 днів непрацездатності є недоцільним, направлення на оцінювання повсякденного функціонування надається відразу.
Про які серйозні медичні втручання йдеться?
До найсерйозніших втручань, які значно впливають на функціонування людини, належать:
- ампутації кінцівок різних рівнів;
- трансплантація нирок, серця, легенів, печінки, підшлункової залози;
- артродез великих суглобів (операція, яку проводять для закріплення суглоба у постійному фіксованому положенні – ред.);
- видалення органів через травми чи патології.
Повний перелік діагнозів, станів та медичних втручань, які є підставою для направлення, визначає постанова Кабінету Міністрів України № 1338.
Як працює процедура направлення на оцінювання повсякденного функціонування особи?
У МОЗ кажуть, ця процедура складається з трьох етапів.
Перший етап. Лікуючий лікар вносить дані та медичні документи до е-системи та формує направлення. Також туди вносять документи, які підтверджують інвалідність. Тепер їх подаватимуть у нових форматах – pdf, або png, або jpg.
Далі лікар формує направлення та передає його до обраної разом з людиною лікарні, у якій працюють експертні команди. МОЗ уже визначило перелік медзакладів, де вони працюватимуть.
Другий етап. Отримане в е-системі направлення перевіряють на коректність формування і чи є у ньому необхідні документи. Робить це адміністратор медзакладу. Він приймає направлення на розгляд або повертає на доопрацювання лікуючому лікарю та залишає коментарі.
"У разі прийняття – експертна команда у визначений системою відповідно до розкладу час отримає доступ до документів. До складу команди входять фахівці, які аналізують інформацію та визначають ступінь функціональних обмежень", – зауважили у міністерстві.
Третій етап. Після аналізу отриманих даних експертна команда ухвалює рішення про ступінь функціональних обмежень людини. У висновку мають бути рекомендації щодо подальших дій, зокрема реабілітація, встановлення інвалідності, її причини і час настання, а також потребу в інших формах соціальної підтримки.
Раніше ми розповідали, хто зможе пройти оцінювання повсякденного функціонування заочно чи на виїзді.
