"Вчителям доведеться затягнути паски": бюджет освіти-2023 скоротився на 20%
У державному бюджеті України на 2023 рік на освіту виділили 122,12 млрд гривень, на 20% менше, ніж минулого року.
Скоротили практично усі програми розвитку, йдеться про ремонти, будівництво та закупівлю обладнання, розповіла "Українській правді. Життя" народна депутатка України Інна Совсун.
За її словами, освітня субвенція, яка спрямовується на зарплати шкільних вчителів, наступного року буде меншою на 19%, і так само на 19% скоротяться видатки на вищу освіту.
Також на 40% скорочено бюджетну програму, з якої фінансували підручники.
 |
| Фото: Wavebreakmedia/Depositphotos |
Не заплановано коштів і на Нову українську школу, однак, як повідомив голова комітету ВР із питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, народні депутати ухвалили правку про використання залишків освітньої субвенції для фінансування НУШ та відновлення освіти на деокупованих територіях.
Водночас, як зазначає Інна Совсун, деякі статті видатків залишилися на рівні цього року або навіть зросли.
"Ми з колегами-депутатами з освітнього комітету вибороли збільшення фінансування УЦОЯО порівняно з проектом бюджету, що його подав уряд. Сподіваюся, що завдяки цьому вступна кампанія наступного року буде добре організованою та прозорою", – каже депутатка.
Окрім того, парламентарі додали коштів на антарктичну станцію "Академік Вернадський", її профінансують майже на 260 млн.
Також, з’явилися 2 нові субвенції: 1,5 млрд – на облаштування сховищ у школах, і 1 млрд – на шкільні автобуси (оскільки дуже багато шкільного транспорту відправили на потреби армії).
"У підсумку – освітній бюджет майже не зазнав змін порівняно з тим, що запропонував уряд – додали 555 млн гривень", – каже Інна Совсун.
Додані кошти перерозподілять наступним чином:
- 50 млн на професійно-технічну освіту;
- 20 млн на Фонд Президента з підтримки освіти, науки та спорту;
- 30 млн на Малу академію наук;
- 150 млн на розвиток державної дистанційної освіти;
- 90 млн на Національний фонд досліджень;
- 215 млн на проведення ЗНО для Українського центру оцінювання якості освіти.
Інна Совсун каже, що наступного року освітянам доведеться затягнути паски.
"Імовірно, кінцева зарплата вчителів та викладачів стане меншою – за рахунок скорочення доплат та премій. Зважаючи на дуже різну фінансову спроможність громад та різну ефективність освітньої мережі, можна чекати, що у деяких містах та селах ситуація з коштами на освіту буде зовсім критичною", – каже народна депутатка.
Утім, вона припускає, що уряд вирішуватиме проблему з виплатами освітянам за рахунок резерву субвенції та коштів від іноземних партнерів, як це було у другій половині 2022 року, коли зарплати вчителів дофінансовували коштами Світового банку.
Народна депутатка Наталія Піпа також не дуже задоволена освітнім бюджетом, вона каже, що фінансування галузі у 2023 році нагадує "підбиту пташку".
Зокрема, народна депутатка наполягала додати 10 млрд грн на зарплати для вчителів, однак на це буде виділено лише 87 млрд грн, тобто менше ніж у 2022 році.
Окрім того, парламентарі не підтримали виділення 200 млн грн на обладнання кабінетів з предмета "Захист України".
Депутатка також зазначає, що на проведення зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) додали 215 млн грн, як раз тоді, коли "керівником УЦОЯО призначили Цируліка, людину Шкарлета і Луцького".
Нагадаємо, раніше Кабінет міністрів призначив Едуарда Цируліка директором Українського центру оцінювання якості освіти, що організовує ЗНО. Народна депутатка Інна Совсун називає Цируліка "людиною Луцького", ректора Національного авіаційного університету, який є екснардепом від "Партії регіонів" і кумом Дмитра Табачника – ексголови МОН часів колишнього перзидента-втікача Віктора Януковича.
Читайте також: "Ми не можемо відбудувати радянську систему освіти, заплативши таку ціну". Як школи Чернігова повертаються до життя після бомбардувань