З якими проблемами стикаються українські школи за кордоном – розповідає освітній омбудсмен

У школах країн Європейського Союзу станом на 7 березня 2023-го навчаються понад 760 тисяч українських учнів-переселенців.

Через навантаження не всі діти можуть паралельно навчатися в українських школах навіть у дистанційному форматі.

Одним із найпоширеніших шляхів доступу до вітчизняної освіти за кордоном є українські школи, у яких навчається частина переміщених дітей, вважає освітній омбудсмен Сергій Горбачов.

Утім, за даними омбудсмена, можливості більшості цих шкіл наразі не дозволяють охопити широке коло учнів.

Сергій Горбачов

Сергій Горбачов окреслив кілька проблем, з якими стикаються українські школи за кордоном.

Одною з найголовніших проблем є те, що українські школи, створені за кордоном, наразі офіційно не визнаються нашою державою.

"Національне освітнє законодавство не містить норм про механізм заснування українських шкіл за кордоном", – каже Сергій Горбачов.

За його словами, створені за кордоном українські школи, зокрема суботні та недільні – це переважно ініціативи небайдужих фундацій, культурних чи громадських організацій громад українців за кордоном, які засновані відповідно до законодавства країни, у якій вони перебувають.

Тому більшість із цих шкіл не можуть видавати учням українські документи про освіту. Робити це можуть лише ті заклади, які уклали договір із Міжнародною українською школою (МУШ) або іншою українською школою в Україні.

"Розвиток, спроможність цих шкіл і можливість навчання у них, тим паче довготривалого, не будуть можливими без системної державної підтримки таких шкіл з боку України. Для того, щоб визнати українські школи, потрібно внести до українського законодавства відповідні зміни", – вважає освітній омбудсмен.

Окрім того, українські школи за кордоном не отримують державної підтримки з боку України, зокрема фінансової.

Перешкодою для створення об’єктивного механізму фінансування українських шкіл за кордоном, на думку Горбачова, є відсутність правильного обліку кількості учнів.

За його даними, частина шкіл за кордоном створювалися вже під час повномасштабної війни, а деякі спершу створювалися як короткострокові проєкти, щоб допомогти переселенцям закінчити минулий навчальний рік.

Наприклад, у Варшавській українській школі, яка відкрилася у квітні 2022 року, розпочали навчання 270 учнів, а під час проведення набору на вільні місця в новому навчальному році було отримано 1600 заявок.

Взяти усіх охочих до школи не змогли через обмеженість розмірів приміщення, тому зараховували до школи насамперед тих, хто зовсім втратив можливість навчатися в українській системі освіти.

У деяких країнах приміщення для створення українських шкіл надають посольства або місцеві органи влади чи директори закордонних шкіл. Зокрема, у Польщі директори польських шкіл дозволяли до кінця навчального року використовувати приміщення своїх класів для навчання українських учнів у другу зміну.

Ще одна проблема полягає і в тому, що педагоги, які виїхали за кордон, та працюють в українських школах, не визнаються Україною. Таким педагогічним працівникам не зараховується стаж. Для того, щоб офіційно працевлаштуватися, у деяких країнах вчителі зобов’язані пройти процедуру визнання їхньої кваліфікації. Десь це необхідно навіть для роботи з українськими дітьми.

"Відповідно вчителі не можуть отримувати офіційну заробітну плату, адже не працевлаштовані через офіційну систему працевлаштування. Тому частина педагогів працюють в українських школах за кордоном на волонтерських засадах, але така робота не може тривати довго", – каже Сергій Горбачов.

Окрім того, українські школи за кордоном зосереджені переважно у великих містах країн. Деякі школи здійснюють викладання за українськими навчальними програмами, затвердженими МОН. Деякі – розробляють свої власні. Освітньому омбудсмену навіть відомі випадки, коли в українських школах за кордоном викладають російською мовою. Наприклад, у Молдові. За словами Горбачова, це зумовлено, зокрема й браком українських педагогічних працівників, так і позицією самих педагогів.

Також повідомляється про нестачу українських підручників у таких школах. А деякі школи надавали дітям підручники російською мовою.

Сергій Горбачов пропонує створити робочу групу у складі представників МОН, посольств, консульств, українських шкіл за кордоном, освітнього омбудсмена тощо для напрацювання змін до законодавства щодо заснування та державної підтримки українських шкіл за кордоном.

Читайте також: Чим відрізняються школи за кордоном – опитування освітнього омбудсмена