Залишитися в Україні чи навчатися за кордоном? Як планують своє майбутнє випускники-2023

Залишитися в Україні чи навчатися за кордоном? Як планують своє майбутнє випускники-2023

Навчальний рік закінчився, а отже попереду – канікули. Утім, не для випускників, які вирішили вступати у виші.

Попереду на них чекає національний мультипредметний тест. Його можна скласти як в Україні, так і за кордоном – він доступний у 24 країнах світу.

До повномасштабного вторгнення Росії кількість охочих складати зовнішнє незалежне оцінювання, аби мати можливість вступити до вишів, зростала.

У 2020 році на іспити зареєструвалося майже 380 тисяч учнів, а у 2021-му – рекордні 389 тисяч.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії кількість зареєстрованих абітурієнтів знизилася майже на половину.

У 2022 році – 197 тисяч, цьогоріч – менше ніж 285 тисяч учнів.

"Українська правда. Життя" поспілкувалася з п’ятьма випускниками в Україні, аби дізнатися, як вони бачать своє майбутнє та як на це вплинула війна з Росією.

Дар’я: "Обрала історію, бо хочу бути національно свідомою"

Селфі з однокласниками. Фото: Дар'я Філоненко

17-річна Дар’я Філоненко останній навчальний рік у школі провела вдома. Дівчина – випускниця школи в смт Таїрове на Одещині.

Розповідає, що онлайн-навчання почалося у 10 класі, коли захворіла на коронавірус й не встигла одужати, як Росія почала повномасштабне вторгнення, й в закладі запровадили "дистанційку".

"З жовтня почалися відключення електроенергії, й стало дуже важко вчитися. Світло вмикали на 2 години, протягом яких треба встигнути зробити все, зокрема, домашні завдання", – розповідає Даша.

З вибором майбутньої професії Даша вагається й досі, але вступати до українського вишу планує. Окрім обов’язкових предметів – математики та української мови, – дівчина складатиме НМТ з історії України.

"Я розумію, що якось зможу скласти ці предмети. Третім предметом обрала історію, бо хочу бути національно свідомою. Ці знання допоможуть мені зрозуміти, чому в нас війна й хто така Росія", – каже випускниця.

Даша з другом Богданом. Фото: Дар'я Філоненко

Читайте також: У МОН розповіли, скільки абітурієнтів обрали історію України третім предметом на НМТ

З огляду на війну Даша думає про кар’єру психологині, щоб допомагати українцям реабілітуватися та впоратися з емоціями. На думку дівчини, ця професія буде актуальною.

"Я для себе її серйозно розглядаю, втім, мені здається, що я не зможу.. Психолог має вміти вислухати пацієнта й оцінити ситуацію, а я, як мені здається, зможу тільки плакати поруч із ним через його горе", – мовить дівчина.

Більше впевненості у своїх силах дівчина бачить в галузі журналістики.

"По-перше, журналістика має багато напрямків: новинна, гастрономічна, тревел тощо. По-друге, журналіст – це професія, яка навчить тебе критично мислити, правильно говорити, ставити запитання, вміти аналізувати ситуацію. Це чудові навички", – розмірковує Даша.

Пріоритетним вишем для дівчини є Одеський національний університет імені Мечникова. Також, Даша не проти переїхати на навчання до Львова або Києва.

Читайте також: Яку спеціальність обрати випускникам: перспективні галузі і професії майбутнього для відновлення України

Ольга: "Університет близько – це головний критерій"

У цьому році 16-річна киянка Ольга Коник закінчила Спеціалізовану школу №71.

"Хотілося нормально походити в школу у свій останній 11 клас", – каже випускниця й пояснює, що це було неможливим, адже укриття в закладі не розраховане на всіх учнів.

Тому навчання було по графіку: місяць – дистанційно, 2 тижні – заняття офлайн.

"Вдома на дистанційні стаєш лінивою, важко сконцентруватися. Мотивує лише НМТ", – згадує свій 11 клас Оля.

Знімок на пам'ять. Фото: Ольга Коник

Читайте також: У персональних кабінетах вступників з’явилися запрошення на НМТ

Чітких планів на майбутнє дівчина не будує. Зізнається, що думала про своєрідний gap year – рік перерви після закінчення школи – аби помандрувати світом.

Однак ближче до літа вирішила вступати до університету.

"Я дуже вдячна, що в сучасному світі у нас дуже багато безплатних ресурсів, вебінарів та корисної інформації, які допомагають підготуватися до тестування", – каже випускниця.

До повномасштабного вторгнення Оля замислювалася про кар’єру акторки. Нині ж схиляється до навчання на факультеті англійської філології в одному з київських вишів.

"Я ще розглядаю факультет культурології або соціології. Втім пріоритетом є філологія, бо університет близько до дому. Це головний критерій, на жаль – все одно навчання дистанційне", – мовить дівчина.

Оля додає, що хоче отримати диплом бакалавра на факультеті, який буде подобатися, а коли прийде час магістратури – остаточно обрати майбутню професію.

Назарій: "Хочу відвідати кожну область України"

Майбутній студент Назарій Барчук

Останні 4 роки навчання 17-річний Назарій Барчук провів у Технічному ліцеї Києва.

Через повномасштабне вторгнення дистанційно хлопець навчався кілька місяців наприкінці 10 класу, а весь 11 клас заняття в ліцеї відбувалися в авдиторіях.

"Через те, що вимикали світло або коли під час повітряної тривоги ми спускалися в бомбосховище й навчальний процес переривався, я думаю, багато інформації та, можливо, якихось знань нам не встигли надати", – ділиться хлопець.

Утім, своїм середнім балом атестата – дев’яткою – випускник задоволений.

Особливу увагу Назарій приділяє математиці й мовам: українській та англійській.

"З вчителями намагаюся більше структурувати свої знання, також маю заняття з репетиторами й ходжу на курси", – каже майбутній студент.

Пів року тому хлопець був готовий поєднати своє майбутнє або з менеджментом, або з юриспруденцією. Утім, зробити вибір на користь однієї з галузь він не може й досі.

Читайте також: Вступна кампанія-2023: 10 кроків для вступу до університету

Саме тому в новому навчальному році Назар планує доєднатися до Української академії лідерства (УАЛ) – це 10-місячна освітня програма для випускників шкіл віком від 16 до 20 років.

"Про УАЛ мені розповіла подруга. Я вирішив познайомитися з ними ближче й пішов в табір від академії, де виграв грант на навчання", – розповідає Назарій.

У рамках навчання випускники переїжджають з рідних місць в інші регіони, де проживають, харчуються й навчаються у спеціальних кампусах.

Назарій ділиться, що до повномасштабного вторгнення багато подорожував Україною та Європою, тому до переїзду готовий.

"Я хочу відвідати, для початку кожну область України, а потім вже, мабуть, найбільші обласні центри – це така мрія, до якої я починаю йти й сподіваюся вона здійсниться", – додає хлопець.

Богдан: "Якби не війна, я би вступав в Україні"

Богдан Даніш в компанії друзів-випускників кілька років тому

Останній рік у форматі онлайн-навчання минув у 16-рчного Богдана Даніша з Таїровської школи на Одещині.

Хлопець розповідає, що "домашнє" навчання минуло досить швидко й легко.

"Не було тем, з якими було важко зрозуміти – я сам міг все розібрати. Інколи звертався до інтернет-матеріалів, там точно все можна знайти.

Навчання минуло без усіляких труднощів. Мабуть, хотілося просто в школу ходити, щоб бачитися з однолітками й разом проводити час", – каже випускник.

До тестування хлопець почав готуватися ще у вересні. Тоді не було відомо чи буде ЗНО, чи НМТ, тому крім основних – математики, української та англійської – Богдан також готувався до географії.

Нині, коли попереду НМТ, більшість часу хлопець приділяє мовам, відвідує заняття з репетиторами.

Читайте також: "Майбутнє України очима української молоді". Історії українських підлітків, які не відмовилися від планів через війну

З вибором майбутньої професії хлопець не забарився. У шкільні роки він закінчив комп’ютерну академію й планував вступити у Київський політехнічний інститут ім. Сікорського, щоб стати айтівцем.

На заваді планам стало повномасштабне вторгнення Росії.

"З наступного навчального року я поїду в Чехію на мовні курси чеської, рік поживу у Празі, а потім поступлю там на технічний факультет на спеціальність комп’ютерних технологій.

Якби не війна, я би вступав в Україні, в Києві, як я завжди хотів в Шевченка чи КПІ, на бюджет. Якби не вийшло на бюджет, то десь в Одесі", – ділиться Богдан.

Про чеський проєкт для українських випускників хлопець дізнався з соцмереж. Каже, одразу подумав, що "ліпше пропозиції вже не буде".

"Якщо зараз поступати в Україні, то не зрозуміло, яке буде навчання онлайн чи офлайн. Авжеж, хочеться очне навчання в закладі", – додає випускник.

Читайте також: Виїхати (не)можливо: як студентам потрапити за кордон на навчання

Єлизавета: "тепер є світло і зв’язок, але немає школи"

11-класниця Єлизавета Колесник – із Сумщини, села Вири. Останній рік у Вирівському ліцеї, де вона навчається, минув у форматі дистанційки.

"Раніше часто вимикали світло, був поганий зв’язок, зносили уроки через обстріли тощо. Зараз все нормально зі світлом і зі зв’язком, але тепер немає школи – 24 березня в неї поцілили російські дрони й зруйнували її", – каже дівчина.

Зруйнована школа. Фото: Єлизавета Колесник

Читайте також: У Харкові випускники 11 класу станцювали вальс перед руїнами своєї школи. ВІДЕО

Своє домашнє навчання Ліза згадує з усмішкою. Каже, що особливо важко далася вища математика.

"З інтегралами я довго намагалася розібратися, в мережі навіть знайшла спеціальні відеорозбори на цю тему", – розповідає випускниця й додає, що перевіркою такого "самостійного" навчання стане НМТ з математики.

Читайте також: Як рік великої війни вплинув на онлайн-навчання українців – інсайти та цифри

Ліза каже, що в різні періоди бачила себе стоматологом та стюардесою. Нині надає перевагу психології. Ця галузь, на думку дівчини, набирає популярності в Україні.

"Я сама ніколи не відвідувала психологів, але мені здається, що українцям доволі важко зараз, й через війну ця професія буде потрібна багатьом людям", – каже дівчина.

На тлі подій зі Спартаком Субботою Ліза жартома підкреслює, що планує саме вступити в університет на спеціальність психології.

Серед пріоритетних вишів – Сумський державний університет та кілька закладів у Києві.

Анастасія Поя, "Українська правда. Життя"

Читайте також: "Поріг у 10% – це санітарний мінімум": що не так з оцінюванням НМТ-2023

Реклама:

Головне сьогодні