В Ізраїлі знайшли гробницю з останками жінки, закованої у металеві ланцюги для самокатування
Поблизу Єрусалима (Ізраїль) археологи виявили гробницю з останками людини, скованої важкими металевими ланцюгами для релігійного самокатування.
Через поширеність цієї практики серед чоловіків науковці вважали, що рештки належать монаху-аскету. Однак вчені встановили, що останки в похованні V століття належали жінці.
Про це йдеться в дослідженні, опублікованому в Journal of Archaeological Science: Reports, пише Arkeonews.
У 1998 році в Східному Єрусалимі археологи знайшли залишки візантійського монастиря, датованого 350-650 роками нашої ери. Він мав стратегічне розташування вздовж маршруту християнського паломництва до Єрусалиму, куди йшли віряни з усіх куточків Римської імперії.
Схожі монастирі були не лише духовними святилищами – там також надавали притулок стомленим паломникам.
Під час розкопок у монастирі виявили декілька поховань V століття. В одному з них були погано збережені останки людини в ланцюгах – такі зазвичай носили монахи-аскети, щоб стримувати рухи тіла.
У скелета, який, як припускали, належав чоловіку, на шиї, руках і ногах були численні важкі металеві кільця. Діаметр елементів конструкцій сягав десяти сантиметрів, а загалом вона важила кілька десятків кілограмів.
Останки збереглися в дуже фрагментарному стані, а деякі збережені кістки при контакті розсипалися. Однак науковцям вдалося провести ретельне дослідження тіла.
Аналіз трьох збережених шийних хребців та одного зуба дозволив визначити, що поховання належало дорослій людині, яка померла у віці від 30 до 60 років.
Пептидне дослідження зуба показало, що останки, ймовірно, належали жінці. Цей висновок кидає виклик попереднім уявленням про аскетизм і порушує питання про екстремальні релігійні практики жінок у візантійську епоху.
За словами дослідників, історичні записи свідчать, що жінки в Римській імперії почали практикувати аскетизм ще в IV столітті нашої ери. Зокрема, християнська свята Меланія Старша та її онука Меланія Римлянка вдавалися до самообмеження для досягнення духовних цілей.
Однак це поховання є особливо значущим, оскільки це – перший археологічний доказ того, що жінки, як і чоловіки, застосовували важкі ланцюги для самокатування.
Раніше науковці встановили, що останки, які протягом десятиліть вважали кістками сестри Клеопатри, насправді належать хлопчику з Сардинії чи Італії.
