Відтягуєте дедлайни до останнього? Вчені попереджають про ризик втратити репутацію серед колег
Вчені виявили, що керівники часто сприймають роботу, виконану із запізненням, як менш якісну, порівняно з такою ж роботою, зданою вчасно.
Про це йдеться у дослідженні, опублікованому в журналі Organizational Behavior and Human Decision Processes, пише The Guardian.
Вчені зʼясували, що навіть якщо ви вирішили використати весь доступний час для додаткових правок і вдосконалень, це може не оцінити керівництво, якщо робота буде здана з порушенням дедлайну.
"Попередні дослідження вивчали, як дедлайни впливають на працівників. Ми ж захотіли з'ясувати, як на інших людей впливає те, чи встигають працівники здати завдання вчасно", – пояснив дослідник з Університету Торонто Сем Магліо.
Участь у дослідженні взяли тисячі працівників з США та Великої Британії: менеджери, керівники, HR-фахівці й інші, чиє завдання – оцінювати чужу роботу. Їм пропонували оцінити якість різних завдань, як-от рекламні матеріали, мистецькі роботи, бізнес-пропозиції, презентації продуктів, фотографії та новинні статті. Але перед цим їм повідомляли, що робота була здана або зарано, або вчасно, або із запізненням.
Роботу, здану із запізненням, незмінно вважали менш якісною, навіть якщо за змістом вона була такою ж, як робота, здана вчасно.
Пропущений дедлайн викликав у керівників відчуття, що працівник менш відповідальний. Більше того, вони зазначали, що, найімовірніше, не хотіли б більше доручати завдання цій людині.
"Кожен оцінював ту ж саму роботу, але тільки через знання, коли її подали, змінювався погляд на її якість", – пояснив Магліо.
Дослідження також показало, що завчасна здача роботи не приносить додаткової оцінки.
Крім того, не мало значення, наскільки сильно робота запізнилася — на день чи на тиждень; усі затримки сприймалися однаково негативно, навіть якщо працівник попереджав менеджера заздалегідь.
Раніше психологи вже описували явище під назвою "планувальна омана", що відображає схильність хибно оцінювати, скільки часу і зусиль потрібно для виконання завдання.
Останнє дослідження вказує на те, що саме невміння реалістично оцінювати час виконання задачі викликає найбільший осуд. Але якщо затримка виникла через зовнішні причини, на які працівник не може вплинути, це не сприймається так критично.
"Якщо причина пропущеного дедлайну не залежала від вас, краще одразу попередьте свого менеджера. Це одна з небагатьох ситуацій, коли люди проявляють розуміння", – додає Магліо.
Нагадаємо, раніше в Україні проаналізували м’які навички у дітей віком 10 та 15 років. Їх розпитували про допитливість, креативність, відповідальність, пунктуальність, мотивацію тощо.
