Що відбувається довкола Українського ПЕН після скандалу з Винничуком: деталі
Після скандального виключення й повернення Юрія Винничука до Українського ПЕН літературна спільнота почала масову дискусію щодо дискримінації та мізогінії серед письменників, й безпосередньо декого з учасників ПЕН-клубу.
У відповідь на рішення Загальних зборів Українського ПЕН, де 74 осіб виступило проти виключення Винничука, й 42 вистпили "за", з організації вийшли Ілларіон Павлюк та Лариса Денисенко.
Письменник та журналіст Ілларіон Павлюк у дописі в Facebook пояснив своє рішення тим, що Винничука лишили в ПЕН, "а також великою мірою обговорення, що передувало голосуванню, переконали мене, що сенсу лишатися частиною організації немає".
Він додав, що подібні рішення організації "більше б пасували профспілці".
Пізніше про аналогічне рішення повідомила письменниця і правозахисниця Лариса Денисенко:
"PEN дуже чутливий до того, що відбувається в країні. Підтримка читачів та бібліотек на прифронтових територіях, адвокація бранців Кремля, мемореалізація загиблих журналісток, журналістів, літераторів. Іменні фестивалі, премії, багато ініціатив для упроявлення української культури.
Події, що збирають гроші для підтримки ЗСУ. І ще багато всього іншого. Мій вчинок можна сприймати як егоїстичний, але я ціную свою особисту репутацію. Я працюю з темою захисту прав жінок, недопустимістю сексуалізованого насилля".
Вона також пригадала про листування серед членів і членкинь організації, де помітила "не лише неприйнятну форму, а і знецінення голосів жінок, особливо жінок молодих, демонстрацію дивовижної привілейованої глухоти".
Відповідь Українського ПЕН
Президент Українського ПЕН, письменник і журналіст Володимир Єрмоленко зазначив, що більшість членів Виконавчої ради, включно з ним ухвалювали рішення виключити Винничука, але ПЕН вважається демократичною спільнотою, а за статутом Загальні збори є вищим органом.
"Дискусія всередині ПЕН була часом дуже емоційною, але, як на мене, усі сторони спиралися на своє розуміння цінностей. Можливо, часом показуючи певну нечутливість до ціннісних нюансів іншої сторони. Для мене особисто це важливий досвід. Він також показує, що демократія - річ дуже складна, часозатратна, але все ж дуже важлива", - розповів Єрмоленко.
В інтерв'ю виданню "Читомо" він також додав, що ПЕН "образ свободи вираження":
"Адже, як йдеться в Хартії, література не визнає кордонів. Це дуже важливі цінності Хартії, вони ліберальні й інколи навіть такі лібертаріанські.
Є історія переосмислення того, куди рухається міжнародний ПЕН — він рухається в напрямку захисту прав і нюансування теми прав. Однак права — а свобода є, звичайно, засадничим правом — інших людей дещо обмежують твою свободу...
Тут насправді багато питань щодо самої Хартії — цікавих, важливих.
Мені здається, що один із уроків цієї ситуації — це, без сумніву, необхідність спілкування. Я вважаю, що на загальних зборах відбулося конструктивне обговорення, хоча, звичайно, не без емоцій".
Чому виключали Винничука
На початку березня 2025 року Виконавча рада Українського ПЕН виключила з організації письменника Юрія Винничука. Причиною став текст "Була колись розпусна епоха" як реакція на відсторонення від роботи викладача Львівського національного університету Франка, звинуваченого у домаганнях, Йосипа Лося.
Наприкінці лютого український письменник Юрій Винничук відреагував на скандал щодо викладача Львівського національного університету Йосипа Лося, якого колишня студентка звинуватила у домаганнях.
Своїм поглядом Винничук поділився в авторській колонці для видання "Збруч" під назвою "Була колись розпусна епоха". Текст викликав обурення у багатьох дієвців культури.
Колонку він розпочав із твердження, що в часи "розпусної молодості ніхто з нас не чув таких слів, як сексизм, мізогінія чи, прости Господи, аб'юз".
Він додав, що "у порядку речей" також було зайнятись сексом із п’яною непритомною дівчиною, і що навіть якби вона звернулась у міліцію, то їй би ніхто не повірив.
Пізніше Винничук додав низку приміток про колонки, зокрема: "автор цілком щиро солідаризується з колишньою студенткою Львівського університету" та "автор рішуче засуджує негідну поведінку викладача Львівського університету...".
Як повідомляє видання NV, згодом у Facebook письменник також написав, що в колонці не підтримував сторону звинуваченого у домаганнях Лося.
Вже за три тижні, 27 березня, Український ПЕН зібрав загальні збори організації. Під час дискусії та таємного голосування члени ПЕН вирішили залишити Юрія Винничука в організації.
Чим займається Український ПЕН
"ПЕН" ("PEN") – це абревіатура, утворена від англійських слів "poets", "playwrights", "essayists" та "novelists" – "поети", "драматурги", "есеїсти" та "романісти". Український ПЕН був заснований 1989 року і прийнятий до Міжнародного ПЕН 1990-го.
Діяльність Українського ПЕН спрямована на захист свободи слова та прав авторів. Організація сприяє розвитку української літератури та міжнародному культурному співробітництву. Зокрема, важливим напрямом діяльності ПЕН є захист прав політичних вʼязнів.
Від початку повномасштабного вторгнення члени Українського ПЕНу постійно проводять гуманітарні поїздки у прифронтові території та привозять українські книжки у бібліотеки. На УП.Культура публікувалися подорожні замітки Катерини Калитко з поїздки на південь країни; поїздка Катерини Міхаліциної в деокуповану Капитолівку в пам'ять про Володимира Вакуленка та екскурсії для іноземних журналістів деокупованим Ірпінем; репортаж Марії Титаренко про поїзду до постійно обстрілюваного Нікополя.
Також ПЕН запрошує амбасадорів та членів організації на свій склад, де усі разом пакують та комплектують набори українських та іноземних книжок для бібліотек.
Український ПЕН має свої літературні премії, серед них і Премія імені Юрія Шевельова за найкращий приклад української есеїстики. Також організаціє є співтворцем премії Dragoman Prize та премії Георгія Гонгадзе.
Читайте УП.Культура в Telegram i WhatsApp!
