"Космічні коштовності": астрономи виявили найстаріші зоряні скупчення з нині відомих

Альона Павлюк — 27 червня, 09:00
Космічні коштовності: астрономи виявили найстаріші зоряні скупчення з нині відомих
Найдавніше зоряне скупчення, яке помітили завдяки гравітаційному лінзуванню
ESA/Webb, NASA/CSA, L. Bradley, A. Adamo, Cosmic Spring collaboration

Астрономи виявили найвіддаленіші, а отже найстаріші зоряні скупчення з нині відомих. Вони існували ще у перші пів мільярда років після Великого вибуху. Настільки далекі зоряні скупчення науковцям вдалося побачити вперше.

Про це йдеться у дослідженні, опублікованому в науковому журналі Nature, повідомляє IFLScience. Зоряне скупчення – гравітаційно пов'язана група зірок, яка має спільне походження.

Нововідкриті зоряні скупчення існували, коли Всесвіту було 460 мільйонів років (зараз йому 13,7 мільярда років).

Вони масивні, розташовані в невеликій області своєї галактики та значно щільніші, ніж зоряні скупчення, які зустрічаються у "ближчому" Всесвіті.

Побачити їх вдалося завдяки космічному телескопу Джеймса Вебба та явищу гравітаційного лінзування. Масивне скупчення галактик на передньому плані викривило простір-час так, що збільшило і спотворило цю далеку галактику.

РЕКЛАМА:

За видозміненим зображенням, витягнутим у вигляді дуги, вчені змогли виявити зоряні скупчення.

Відбулося це в рамках проєкту "Космічні коштовності" – і така назва недаремна. Ймовірно, саме скупчення випромінюють більшу частину ультрафіолетового світла, що надходить з їхньої галактики.

Вважається, що такі галактики є основним джерелом інтенсивного випромінювання, яке реіонізувало ранній Всесвіт.

Реіонізація – це епоха від утворення перших зірок до приблизно 1 мільярда років після Великого вибуху, коли у Всесвіті домінував нейтральний газ водень. Світло перших зірок і галактик відірвало електрони від водню, іонізувавши його вдруге після Великого вибуху. Для цього потрібне потужне світло, як-от ультрафіолетове випромінювання від гарячих і дуже молодих зірок.

Дослідження показало, що протокулясті скупчення утворилися в слабких галактиках саме в епоху реіонізації.

"Це відкриття також накладає важливі обмеження на формування кульових скупчень та їхні початкові властивості. Наприклад, високі зоряні щільності, виявлені у скупченнях, дають нам перше уявлення про процеси, що відбуваються в їхніх надрах. Це дає нові знання про можливе формування дуже масивних зірок і зародків чорних дір, які є важливими для еволюції галактик", – зазначила співавторка дослідження Анджела Адамо.

Науковці сподіваються, що у майбутньому телескоп Вебба допоможе відкрити ще більш віддалені зоряні скупчення.

Нагадаємо, космічний телескоп Джеймса Вебба зафіксував раніше небачену поведінку зірок.

Реклама:

Головне сьогодні