9 аргументів проти Шкарлета на посаді очільника МОН

3915
29 грудня 2020

17 грудня парламент проголосував за призначення Сергія Шкарлета міністром освіти і науки.

До цього він майже півроку був тимчасово виконуючим обов’язки міністра.

Саме призначення Шкарлета, і те, як відбулося голосування отримало шквал критики.

Проти висловились освітяни, громадські організації, батьківські об’єднання, науковці, студенти та опозиційні партії.

Претендента двічі не підтримав профільний комітет Верховної ради.

Більше того, депутати "Голосу" та ЄС подали заяви щодо кнопкодавства під час голосування за Шкарлета – "за" голосували картки Суркіса та Медведчука, яких того дня не було помічено у Верховні Раді. 

Водночас Шкарлет отримав не лише критику, а підтримку – ректорів низки державних університетів (наприклад, ректорів КНУ та КПІ), профспілки та власне уряду і Офісу президента.

Чому призначення Шкарлета викликало спротив?

Спробую зібрати всі аргументи "проти" максимально нейтрально, з фактами та посиланнями. 

Перша група аргументів "проти" стосується кар’єри Шкарлета до призначення т.в.о. міністра.

Серед них – зв’язки з Партією регіонів, численні факти плагіату, зловживання у закупівлях Чернігівського державного технологічного університету, де Шкарлет був ректором. 

Плагіат

Головним аргументом проти призначення Шкарлета на посаду міністра є звинувачення у плагіаті.

Антиплагіатна ініціатива "Дисергейт" опублікувала факти плагіату у наукових роботах Шкарлета, зокрема, і в його дисертації.

Активісти виявили, що в одній зі статей Шкарлета близько 87% тексту становлять текстові запозичення.

У цій порівняльній таблиці тексту статті з автореферату Шкарлета та дисертації російської науковиці видно запозичення: 

Головним аргументом проти призначення Шкарлета на посаду міністра є звинувачення у плагіаті.
Це скрін порівняння автореферату Шкарлета та дисертації російської науковиці

Окрім плагіату у роботах самого Шкарлета, "Дисергейт" знайшли системні прояви академічної доброчесності у Чернігівському технічному університеті, який він очолював (1, 2, 3). 

Наявність плагіату у роботах Шкарлета підтвердили і у Національному агентстві із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО).

Етичний комітет агентства встановив текстові запозичення без посилань у 4 наукових публікаціях Шкарлета.

Висновок НАЗЯВО про плагіат підтвердили іноземні експерти (1, 2).  

Шкарлет не лише не погодився зі звинувачення у плагіаті, але й подав до суду на НАЗЯВО.

Водночас роботи Шкарлета пройшли перевірку силами комісії Чернігівського національного технологічного університету, де Шкарлет був ректором та Національної академії правових наук України. Ця альтернативна експертиза заперечила наявність плагіату.  

Крім цього, після викриття плагіату у роботах Шкарлета, активісти "Дисергейту" почали отримувати погрози.

Одна із засновниць, Світлана Благодєтєлєва-Вовк заявила про переслідування та погрози згвалтуванням. Активістка пов’язує погрози з її офіційними скаргами в МОН щодо плагіату в роботах Шкарлета. 

Підтримка партії регіонів та колишнього очільника МОН Дмитра Табачника

Сергій Шкарлет був депутатом Чернігівської облради від Партії регіонів та стверджував, що підтримує Віктора Януковича і Партію регіонів з 2004 року. 

У 2013 році Шкарлет отримав нагороду заслуженого діяча науки і техніки України від одіозного ексміністра Табачника.

Крім цього, за часів перебування Табачника на посаді міністра Шкарлет займав почесні позиції в сфері освіти – був членом комітету з Державної премії України в галузі освіти та акредитаційної комісії.

Хоча Шкарлет коментує ймовірну прихильність до Партії регіонів та Табачника тим, що так само отримував нагороди і після зміни влади, навряд чи людина опозиційна до тодішньої політики в освіті могла б зайняти такі позиції у галузі. 

Зловживання у закупівлях університету, який очолював Шкарлет

На початку року Чернігівський технологічний університет придбав пікап Volkswagen Amarok VOLCANO за більш ніж 1,5 млн грн.

Закупівля була здійснена за кошти державного фінансування університету.

Більше того, тодішня міністерка освіти, Ганна Новосад, стверджує, що незадовго до закупівлі, ЧТУ отримав більше фінансування завдяки формульному підходу до фінансування ЗВО, і МОН рекомендував спрямувати на доплати викладачам. 

Шкарлет пояснив покупку потребами навчального процесу та тим, що "Чернігівський національний технологічний університет в жебраках ніколи не ходив".

Наступний блок аргументів стосується вже діяльності Шкарлета на посаді т.в.о. міністра освіти.

Активісти та батьківські об’єднання критикують Шкарлета за наміри "відкотити" ключові реформи в освіті та незадовільну роботу з підготовки закладів освіти до початку навчального року в умовах карантину і змішаного навчання. 

Пасивна позиція МОН у підготовці закладів освіти до роботи під час пандемії 

Важливо сказати, що частину потреб шкіл під час карантину має забезпечувати не міністерство, а влада на місцях.

Проте МОН як головний розпорядник бюджетних коштів, має дбати про фінансове забезпечення шкіл на пов’язані витрати – закупівлі засобів індивідуального захисту, доплати вчителям за додаткове навантаження під час дистанційного навчання, підключення шкіл до інтернету тощо.

МОН на чолі з т.в.о. міністра Шкарлетом запізно внесли зміни до Постанови КМУ "Деякі питання надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам", які дозволили спрямували залишки освітньої субвенції для забезпечення шкіл засобами індивідуального захисту.

А тому школи не могли отримати необхідні маски та антисептики до початку навчального року. Додаткові 540 млн грн на закупівлю засобів захисту було виділено у жовтні.

Дозвіл використовувати залишки субвенції на маски та дезінфектори з’явився вже у листопаді.

Крім цього, невідомо чи школи зможуть закуповувати засоби захисту вчасно та у достатній кількості у 2021 році.

У держбюджеті на 2021 рік закладено 1 млрд грн на забезпечення потреб шкіл в умовах пандемії.

Це на 200 млн грн менше, ніж пропонувалось виділити на засоби дезінфекції і потреби пов’язані з дистанційним навчанням на залишок 2020 року (посилання на це спостереження, с. 18).  

Окремо треба згадати про критику Шкарлета за ігнорування проблем із готовністю шкіл до змішаного навчання.

У кількох заявах Шкарлет робив занадто оптимістичні оцінки щодо готовності шкіл до дистанційного навчання.

Так, у грудні міністр заявляв, що лише 59 шкіл не забезпечені швидкісним інтернетом.

Ця цифра є малоймовірною, оскільки ще у серпні у Мінцифрі заявляли про щонайменше 2 тисячі шкіл, які потребують першочергового підключення до інтернету, щоб надавати освітні послуги онлайн. 

Також, раніше Шкарлет стверджував, що Україна готова до дистанційного навчання "що б там не казали" і наголошував на прикладах впровадження змішаного навчання – таких як Новопечерська школа.

Хоча Новопечерська школа дійсно має успіхи у змішаному навчанні, навряд чи такий приклад є адекватним, коли йдеться про стан готовності шкіл у всій країні. Адже Новопечерська школа – це приватний заклад із достатнім матеріально-технічним забезпеченням, а тому радше є винятком, ніж правилом. 

МОН не запропонувало системного рішення щодо підвищення заробітних плат освітян

Ще у липні 2019 Кабмін ухвалив постанову №822, яка передбачає поступове зростання заробітних плат вчителів до рівня чотирьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб до 2023.

У листопаді цього року КМУ призупинив дію постанови до кінця 2021 року у зв’язку з браком фінансування.

Разом з тим, вчителі все ж отримають підвищення зарплат, хоча і менше – на 30% протягом 2021 року.

Зменшення ваги ЗНО при вступі 

Суттєвий аргумент проти Шкарлета – ймовірне скасування зовнішнього незалежне оцінювання або суттєве зменшення його значення при вступі. 

Контекст: Запровадження ЗНО є однією з найбільш успішних реформ в освітній сфері в Україні, яка створила рівні прозорі процедури для всіх вступників, і таким чином, суттєво зменшила корупцію при вступі.

В позитивних оцінках ЗНО солідарні і експерти, і громадяни (67% підтримки згідно з опитуванням 2020 року). 

Припущення, що Шкарлет збирається зменшити вагу ЗНО при вступі базується на його власних твердженнях.

Так, він вважає неправильним те, що наразі ЗНО займає 90% і більше у конкурсному балі при вступі, а бал шкільного атестату – лише 10% або менше. На думку Шкарлета, таким чином нівелюється роль школи. 

Крім цього, Шкарлет вже не раз заявляв про плани скасувати ЗНО для частини вступників. Спершу йшлося про вступників на заочну форму навчання.

А вже зараз Шкарлет говорить про фактичне скасування традиційного ЗНО за предметами і для вступників на контракт.

Натомість Шкарлет хотів би, щоб вступники на контракт складали лише "тест на здатність до навчання".   

Суперечливі заяви щодо шкільної освіти

Шкарлет та призначені ним працівники МОН зробили декілька суперечливих заяв щодо тривалості навчання в школі (Нова українська школа передбачає поступовий перехід до 12-річного навчання).

На запитання про ставлення до 10-річки, Шкарлет відповідав, що потрібно дослідити досвід інших країн та "подивитись", адже головне – насиченість шкільної програми, а не кількість років навчання.

Як правильно зазначили у статті на nus.org.ua, досвід розвинутих країн – це аргумент за довший період шкільного навчання. Так, у більшості країн Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) тривалість середньої освіти більша ніж 10 років.

Також варто зважати на те, що якість навчання школярів в Україні і так нижча за їх однолітків у країнах ОЕСР. Про це свідчать результати міжнародного дослідження PISA.

Повернення до 10-річки чи навіть збереження у перспективи 11-річки лише поглиблять ці відмінності.

Ще однією загрозою 10-річки є проблеми з інтеграцією України в Європейський простір вищої освіти та загалом міжнародний простір вищої освіти.

Іншими словами, українські школярі після 10 класів навчання не зможуть одразу ж вступити на бакалаврат за кордоном. 

Українські школярі в середньому демонструють нижчий рівень розвитку читацької, математичної
та природничо-наукової грамотності порівняно з середнім рівнем в країнах ОЕСР.
Джерело Ukraine - Country Note - PISA 2018 Results 

Згодом сумніви у доцільності реформи НУШ та 12-річки висловлював не сам Шкарлет, а призначений ним керівник патронатної служби МОН Сергій Захарін (з дисклеймером, що це його особиста думка, а не позиція міністерства). 

Вже у листопаді, Шкарлет заявив, що про повернення до 10-річки не йдеться, і натомість запропонував почати обговорення ідеї початку навчання з 5 років.

Але і це рішення – сумнівне з точки зору реалістичності та корисності. Адже навчання 5-річних дітей в школах потребує відповідних освітніх програм, навчального середовища, вчителів із навичками роботи з дітьми у цьому віці.

Тому підготовка шкіл до початку навчання з 5 років було б складним, довгим та вартісним починанням. 

Ректорське лоббі та розподіл коштів між ЗВО у ручному режимі

Шкарлета часто називають міністром-представником інтересів ректорів.

І справа не лише в тому, що Шкарлет сам працював ректором до роботи у МОН.

Група ректорів державних університетів – ексректор Леонід Губерський (КНУ), Михайло Згуровський (КПІ), Віктор Андрущенко (НПУ) та інші – підтримували призначення Шкарлета та написали колективний лист за призначення його повноцінним міністром. 

Водночас Шкарлет постійно консультується з "поважними ректорами", підтримує їх позиції та навіть проводить з ними спільні наради.

"Поважні ректори" – це не моє оціночне судження, а цитата з телеграм-каналу Шкарлета; я буду використовувати це словосполучення, щоб ідентифікувати групу ректорів, які його підтримують.

Серед вимог поважних ректорів, які Шкарлет відстоює, – відмова розподілу фінансування між ЗВО за показниками діяльності та "перезавантаження" (або і розпуск) НАЗЯВО. Першу вимогу Шкарлет підтримує особливо активно і вже має перші досягнення. 

Контекст: формульне фінансування ЗВО (затверджено постановою №1146) передбачає, що частина державного фінансування розподіляється між університетами на основі визначених об’єктивних показників діяльності (більше про механізм фінансування раджу прочитати тут).

Серед показників: масштаб університету, контингент студентів, позиції у міжнародних рейтингах; обсяг коштів на дослідження тощо.

Мета формули – мотивувати університети розвиватись та покращувати якість освіти.

Натомість, Шкарлет стверджує, що ця формула дискримінує певні університети, оскільки не враховує їх специфіку (наприклад, педагогічні та мистецькі виші).  

Так, 170 млн грн, які мали б бути розподілені між ЗВО з "Фонд розвитку вищої освіти" за оприлюдненою процедурою та із залученням експертів, МОН поділив між університетами у ручному режимі.

Як наслідок, розподіл вийшов нерівномірним, а університети та громадськість не отримали обгрунтування чому певні державні ЗВО отримають додатково десятки мільйонів гривень, а інші – ні. 

Кадрова політика

Одним з проєктів, яким Шкарлет активно займався в МОН стала реорганізація відомства – скорочення кількості директоратів, звільнення працівників та призначення нових, збільшення кількості заступників Міністра до 9 осіб.

В ЄС у такому проекті реорганізації побачили загрозу для реформ в освіті, над якими працюють директорати, та надіслали до МОН попередження.

Контекст: директорати – це структурні підрозділи міністерств, які були створені для вдосконалення системи державного управління.

Завдання директоратів – забезпечення розробки державних політик, моніторинг їх втілення та оцінювання ефекту від впроваджених політик.

Працівники директоратів проходять спеціальну процедуру відбору, яка передбачає когнітивний тест, тест на знання законодавства, співбесіду.   

Запитання викликають не лише звільнення, але й підбір нових людей до команди міністерства.

З приходом Шкарлета на керівних посадах міністерства та підпорядкованих установ опинились люди, яких пов’язують з ексочільником МОН Табчником та просто працівники з сумнівною компетентністю та/або доброчесністю.

Зокрема, це керівник патронатної служби, Сергій Захарін – редактор міжнародного наукового журналу "Modern Science – Moderní věda".

Крім помилок у описі англійською мовою, це видання відоме публікаціями недоброчесних наукових робіт, як то стаття Катерини Кириленко про "лептонного бога".

Як я згадувала раніше, Захарін є прихильником 10-річного навчання у школі. 

Скрін сторінки міжнародного наукового журналу "Modern Science – Moderní věda". Джерело Сергій Шарапов

Серед інших помітних призначень під час перебування Шкарлета на посаді т.в.о. міністра варто згадати Євгена Баженкова, який став в.о. директора Інституту модернізації змісту, бувши фігурантом кримінальних справ щодо розкрадання майна Фонду соціального страхування та екс-чиновником МОН часів Табачника.

Також цікаво, що одним з заступників Шкарлета став Ігор Грабарук – політичний та економічний експерт, який раніше часто висловлювався проти співпраці з міжнародними кредиторами (1, 2).

Звісно, така позиція не є незаконною або недоброчесною, але цікаво чи це не заважає Грабаруку працювати у відомстві, яке отримує підтримку реформ від ЄС та планує масштабну співпрацю з Світовим банком

Інше: захист антинаукових тез про лікування раку содою у шкільному підручнику з хімії

У листопаді в шкільному підручнику з хімії знайшли тезу про те, що соду можна використовувати для профілактики та лікування раку та посиланням на сайт Асоціації пенсіонерів.

Звісно, твердження про лікування соди раком не має наукового підґрунтя. 

Хоча цей підручник було рекомендована для використання в школах ще до періоду перебування Шкарлета в МОН, саме у нинішньому МОН не побачили проблем у підручнику з антинауковою та потенційною шкідливою для здоров’я інформацією, та не прибрали гриф "рекомендовано Міносвіти".

Олена Нікуліна, студентська активістка, випускниця КНУ, спеціально для УП.Життя

Титульна світлина pressmaster/Depositphotos

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Вас також може зацікавити:

Чому Міністерство освіти забуло про освіту?

Шкарлет пояснив, чому заговорив про навчання з 5 років і чому 12-річна освіта має залишитися в школах

Ректори виступають "за", освітяни та науковці "проти" призначення Шкарлета міністром МОН. Що відбувається?

Шкарлет незадоволений розподілом коштів серед вишів та хоче змінити формулу фінансування

Шкарлет пояснив: подав позов проти НАЗЯВО, щоб заяви про плагіат не дискредитували МОН

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.



powered by lun.ua