Кремінь розповів, скільки штрафів українці отримали у 2024 році за порушення мовного закону

Анна Коваленко — 28 грудня, 15:15
Кремінь розповів, скільки штрафів українці отримали у 2024 році за порушення мовного закону
Загальна сума штрафів у 2024 році перевищила 360 тисяч гривень
Фото: Тарас Кремінь/Facebook

За період 2024 року Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь наклав 97 штрафів за порушення мовного законодавства.

Загальна сума стягнень перевищила 360 тисяч гривень, йдеться на сайті мовного омбудсмена.

Найчастіше українці, які порушували мовне законодавства, отримували штраф у розмірі 3,4 тисяч гривень – таких у 2024 році було 89 людей. Інші покарання склали:

  • 1,7 тисяча гривень (один штраф);
  • 5,1 тисяч гривень (один штраф);
  • 6,8 тисяч гривень (два штрафи);
  • 8,5 тисяч гривень (три штрафи);
  • 11,9 тисяч гривень (один штраф).

Мовний омбудсмен нагадав, що 16 липня 2022 року набрали чинності норми законодавства, за якими штраф можуть накласти на власників магазинів та вебсайтів за недотримання вимог про мову в інтернеті.

РЕКЛАМА:

За таке порушення передбачена різна відповідальність, залежно від того, карали за недотримання мовного законодавства раніше. Йдеться про:

  • попередження або штраф у розмірі від 3400 до 5100 гривень за перше порушення;
  • штраф у розмірі від 8500 до 11900 тисяч гривень за повторне порушення протягом року.

Примітка: розміри стягнення актуальні станом на грудень 2025 року.

Повідомити про порушення Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" можна на електронну пошту [email protected] або за адресою: 01001, м. Київ, провулок Музейний, 12.

Нагадаємо, за дев'ять місяців 2024 року Тарас Кремінь отримав 1633 звернення щодо порушення мовного законодавства, що майже вдвічі менше, ніж за аналогічний період 2023-го року.

Найчастіше скарги стосувалися відсутності української версій сайтів, порушень під час обслуговування та мови зовнішньої реклами, вивісок. Найбільшу кількість звернень Уповноважений отримав з Києва – 612, що склало 37% від загальної чисельності.

Мовний омбудсмен назвав найбільшим викликом у сфері мовної політики уповільнення процесів українізації, зокрема через зменшення частки людей, які вважають українську рідною.

За його словами, в Україні простежується скорочення кількості учасників освітнього процесу, які називають державну мову рідною.

"Показово, що лише 37% учнів спілкуються з друзями українською мовою, а 39% – вдома. Крім того, на 10% зменшилася кількість учнів, які надають перевагу українській мові в інтернеті", – розповів мовний омбудсмен.

Реклама:

Головне сьогодні