11 міфів про народні методи лікування ГРВІ: як допомогти та не зашкодити дитині при застуді

Батьків часто цікавлять методи лікування ГРВІ у дітей, які б допомогли швидко побороти захворювання і зміцнили імунітет.

Дехто під час хвороби може вдаватися до  недоказових засобів без призначення лікаря та методів народної медицини. Утім, задля безпеки дитячого організму варто відмовитися  від лікування застуди такими способами.

"УП. Життя" поспілкувалась з педіатринею Катериною Погорєловою про способи лікування грипу та інших ГРВІ, які є недієвими, а іноді навіть небезпечними для дітей.

Міфи про народні методи лікування застуди, противірусні таблетки та антибіотики

За словами педіатрині Катерини Погорєлової, при респіраторних вірусних хворобах у дітей варто приймати доказові ліки, які допомагають полегшити симптоми, та достатню кількість рідини.

"Є доказові засоби, які використовуються при вірусних інфекціях – це симптоматична терапія, а при підтвердженій бактеріальній інфекції – антибіотик", – каже Катерина Погорєлова.

На щастя, зараз методи народної медицини не такі поширені через велику кількість інформації для батьків, додає педіатриня. 

Проте багато людей все ще вірять в чудодійний ефект "противірусних", гірчичників та інгаляцій над картоплею, якого насправді немає.

Міф: Цибуля та часник допоможуть побороти інфекцію

Вживати часник та цибулю можна, якщо вони смакують дитині, адже це додаткові вітаміни групи В та С. Проте побороти вірус чи бактерії вони точно не зможуть.

У народі існує практика, коли натертий часник втирають у ніс. Але це не лише не допомагає, а і є шкідливим. 

Якщо з'їсти цілу цибулину, дуже ймовірно, що почнеться печія чи дискомфорт у шлунку, адже її сік подразнює слизову. 

У носовій порожній слизова оболонка теж може подразнюватись цибулевим соком, що призведе до збільшення виділень. Також можливий опік слизової носа.

Читайте також: Ртуть, наркотики і радіація: що ви знаєте про медицину минулого? ТЕСТ

Міф:  Дихання над парою картоплі є помічним при застуді

При застуді дійсно рекомендують дихати вологим повітрям, але воно має бути прохолодним.

Пара картоплі – гаряча. Можна обпектися, а на шкідливий мікроорганізм чи наявність кашлю така процедура ніяк не вплине. 

"Дихання над парою може спричинити опік дихальних шляхів. Тому такого робити точно не варто", – застерігає дитяча лікарка.

Міф: Потрібно натирати дитину оцтом та "закутувати" її для зниження температури

Коли є температура, то організм продукує тепло, і воно повинне кудись виходити. Експертка додає, якщо при цьому дитину ще закутувати, то їй буде гірше.

"Є такий симптом – озноб, він ’являється, коли температура починає рости. Тоді  не потрібно роздягати дитину, а навпаки намагатися зігріти.  

Проте, коли температура досягає свого піка, дитині стає жарко, видно, як червоніють щоки. У цей момент точно не можна її кутати, адже тепло повинне виходити з організму", – консультує педіатриня Катерина Погорєлова.

Дитяча лікарка зауважує: натирати дитину оцтом теж не можна, бо він, як і спирт, всмоктується в шкіру. Це небезпечно, адже оцтова кислота може потрапити у кров і викликати отруєння.

Є фізичні методи зниження температури: можна роздягнути дитину, протерти водою кімнатної температури все тіло. 

"Ванна з холодною водою також не допоможе, просто роздягніть і обітріть дитину водою кімнатної температури", – додає фахівчиня.

Міф: Полоскання горла сіллю допоможе вилікувати біль 

Дитяча лікарка наголошує: полоскати горло сольовим розчином немає сенсу. Натомість краще використовувати аптечні засоби, які мають в складі знеболювальні компоненти. 

При цьому аптечні спреї, таблетки та розчини для полоскання є симптоматичною терапією та найчастіше призначені для знеболення. Лікарка наголошує, що ці лікарські форми доступні діткам з чотирьох років.

"Полоскання сольовим розчином не допомагають при болі в горлі, до того ж діти часто і не вміють правильно полоскати горло. А сіль сама по собі може подразнювати слизову", – пояснює Катерина Погорєлова.

Педіатриня додає, що при нежиті навпаки рекомендовано промивати ніс сольовим розчином. Проте не варто готувати його самостійно, щоб не нашкодити дитині. 

Можна придбати або сольовий розчин у вигляді крапель, або звичайний фізіологічний розчин з піпеткою для зручного використання. Це симптоматична терапія, яка справді полегшить стан. 

Читайте також: Будьте здорові! Цікаві факти про чхання

Міф: Гірчичники допомагають "прогріти" організм

Завдяки пекучим властивостям гірчиці, вважається, що гірчичники можуть "прогріти" внутрішні органи. Начебто вона допомагає посилити кровообіг й тим самим зменшити біль, запалення чи вилікувати інші неприємні симптоми.

Проте почервоніння шкіри й тепло, які людина відчуває на тих ділянках тіла, де нещодавно був гірчичник, ще не означають, що там щось "прогрівається".

Цього замало, аби посилити кровообіг чи якимось іншим чином втрутитися в роботу внутрішніх органів. Тож подразнення шкіри від гірчичника – це лише ознаки опіку.

"Причина ГРВІ – вірус, а симптоми, які має дитина – наслідок його впливу на організм. Тому незрозуміло, що саме батьки "прогрівають" і який сенс цього.

Тут можна згадати про ефект плацебо, проте небезпечними є можливі опіки від гірчичників. Дітям гірчичники точно не варто ставити", – застерігає лікарка.

Міф: При ГРВІ потрібно застосовувати антибіотики, противірусні та імуностимулятори

"Є кілька доказових противірусних засобів, які призначаються при певному типі грипу та герпетичній інфекції, проте їх можна вживати лише за призначенням лікаря. 

Всі інші противірусні препарати при застуді не діють, можуть спрацювати хіба як ефект плацебо. Насправді на 5-6 день дитина самостійно починає одужувати", – пояснює педіатриня.

Імунна система є дуже складною, організм виробляє певні клітини для того, щоб вони боролись з інфекцією. Лікарка наголошує, що недоказові противірусні препарати (інтерферони до прикладу) взагалі не допомагають організму боротися із захворюванням.

Інтерферони – це протеїни, які виділяються клітинами більшості хребетних тварин, коли до їх організму потрапили віруси, паразити, ракові білки тощо.

Інтерферони вводяться внутрішньовенно для лікування дуже важких захворювань – вірусних гепатитів, онкологічних захворювань тощо та мають багато побічних ефектів.

А якщо говорити про краплі з інтерфероном – це не лише не ефективно, але й асоціюється з токсичністю. Проблема в тому, що молекула інтерферону настільки велика, що не пролізе крізь наші слизові оболонки. Тому такі засоби не працюють при ГРВІ. 

Імуностимулятори теж не піднімуть імунітет, який є складною системою.

Дитяча лікарка пояснює, що аптечні засоби, які нібито підвищують імунітет, не працюють та мають недоведену ефективність.

Це означає, що жоден з них не пройшов достатньо клінічних досліджень і не довів ні свою ефективність, ні, що ще гірше, безпечність.

"А от антибіотики потрібні лише тоді, коли є підтверджена бактеріальна інфекція за допомогою клініки захворювання чи лабораторних обстежень. 

Антибіотик не допоможе при вірусних захворюваннях, адже він бореться з іншими збудниками – бактеріями, а у випадку ГРВІ – недоречний", – каже Катерина Погорєлова.

Читайте також: "Витяжка з телячої крові": чверть грошей на ліки українці витрачають на фуфміцини

Міф: Молоко з медом та настої різноманітних трав і ягід збивають температуру

Експертка наголошує, що при температурі дитині варто  давати  пити багато рідини, щоб організм не був зневодненим і міг боротися з подразником.   

"Не всі діти люблять пити воду, тому це може бути чай з малиною чи медом, компот або узвар. 

Чи мають ці продукти у своєму складі вітаміни? Так. Чи вони вилікують? Ні. Проте це смачний напій для дитини, який їй подобається", – зазначає педіатриня.

Катерина Погорєлова каже, що не обов’язково давати дитині лише теплий чи гарячий чай, коли вона хворіє. Напій може бути кімнатної температури. 

Експертка пояснює, що плюс меду та малини також в тому, що вони містять вуглеводи. Коли дитина хворіє, організм витрачає більше енергії. При цьому хвора дитина часто ще й гірше харчується та не має апетиту. 

"Тому організм шукає, де ще може взяти енергію – починають розщеплюватися жири. 

Виникає підвищення рівня продуктів розщеплення жирів – кетонових тіл, а саме ацетону в крові дитини. Розвивається ацетонемічний синдром", – застерігає педіатриня. 

Щоб такий стан не розвивався – дитині потрібно давати якусь легкозасвоювану їжу, випити чи з’їсти щось солоденьке та корисне, як мед чи малина, що містить глюкозу.

Читайте також: Як підготуватися до сезону грипу: 5 простих рекомендацій

Міф: Потрібно вживати таблетовані вітаміни при ГРВІ

Щодо вітамінів, то педіатриня згадує лише про профілактичне вживання вітаміну Д та введення вітаміну К новонародженим.

"Рекомендую приймати профілактичну дозу вітаміну Д, попередньо узгодивши це з лікарем. Діти, у яких є достатній рівень вітаміну Д, – менше хворіють на респіраторні вірусні інфекції.

Також в пологовому всім діткам роблять укол вітаміну К, що є профілактикою геморагічної хвороби новонароджених", – розповідає  дитяча лікарка.

За словами педіатрині, приймати інші вітаміни сенсу немає, а найкращим варіантом є збалансоване харчування. 

Щоденне приймання полівітамінних таблеток не має довгострокової користі для організму. Тому за можливості краще отримувати вітаміни з їжі. Якщо лікар не діагностував дефіциту певного вітаміну, не потрібно приймати щоденні добавки.

Міф: При застуді потрібно їсти продукти з високим вмістом вітаміну С 

"Конкретних рекомендацій, щоб їсти лише певний продукт, бо він містить багато вітаміну С, немає. 

Щоб отримувати достатню кількість вітамінів, потрібно систематично споживати різні фрукти та овочі", – зазначає дитяча лікарка.

Навіть якщо приймати вітамін С щодня, це не зможе захистити від застуди. Профілактика здатна трохи скоротити час перебігу хвороби. Проте якщо почати приймати вітамін С, коли у вже з'явилися симптоми застуди, це ніяк не вплине на перебіг захворювання. 

Відомо, що вітамін С міститься у високих концентраціях в імунних клітинах, тому його кількість знижується під час інфекції. Його дефіцит послаблює імунну систему та підвищує ризик інфекцій.

Читайте також: Вітаміни та біологічні добавки. Наскільки вони корисні та про що мовчать виробники?

Міф: Для лікування застуди варто попарити ноги у гарячій воді 

За словами фахівчині, такий метод не вилікує симптоми  застуди, проте є великий ризик опіків, якщо не слідкувати за температурою води. 

"Якщо дитині подобається потримати ноги у теплій воді заради розваги, то можна спробувати, але жодного лікувального ефекту цей метод не матиме", – додає педіатриня.

Міф: Розсмоктування медикаментів допоможе немовляті при ГРВІ

Капання хлорофіліпту на груди чи пипку ("дурник") для розсмоктування дитиною начебто має допомагати при застуді. 

Проте дитяча лікарка застерігає, що такий метод не лише недієвий, а й достатньо небезпечний.

"По-перше, це ризик розвитку алергічної реакції, ми не знаємо як дитина на нього зреагує. 

По-друге: яка мета цього розсмоктування? Біль у горлі хлорофіліпт не знімає. А єдиними дозволеним методом знеболення у немовлят є застосування ібупрофену чи парацетамолу", – наголошує дитяча лікарка.

Анна Бей, УП. Життя.

Читайте також: Оксолінова мазь для профілактики грипу: чому це не працює. ПОДКАСТ