Акне, заїкання, мутизм: як тіло реагує на стрес і чим загрожує рік хронічних переживань

"Усі хвороби від стресу", – кажуть у народі. Звісно, це не так, але на здоров’я стрес таки впливає.

Майже рік більшість українців перебувають у хронічному стресі – чують вибухи, втрачають близьких, захищають Україну.

Чому внаслідок стресу випадає волосся, з’являється акне, скриплять зуби вночі і зникає лібідо?

Як гострий та хронічний стрес впливають на організм і як допомогти своєму тілу впоратися з цим? 

Розібратися в цій темі нам допомогли експерти:

• Олександра Щебет – неврологиня;
• Світлана Болгарська – головна ендокринологиня медичної мережі "Добробут";
• Ольга Римаренко – дерматологиня, засновниця медичного центру Rymarenko.Clinic;
• Вікторія Бугро – акушер-гінекологиня;
• Олег Романчук – психотерапевт, дитячий та підлітковий психіатр центру "Коло сім’ї", директор Інституту психічного здоров'я УКУ та Українського інституту когнітивно-поведінкової терапії.

Важливо! Цей матеріал ґрунтується на останніх та актуальних наукових дослідженнях, носить виключно інформаційно-довідковий характер і не може бути основою для встановлення медичного діагнозу. Щоб встановити діагноз, обов'язково зверніться до лікаря!

Як тіло реагує на гострий стрес

Варто розрізняти гострий стрес (разова реакція на стресову подію) і хронічний, який триває протягом довгого часу. 

Зазвичай хронічність – це явище, що триває більше 3 місяців.

"Відповідь на стрес починає формуватися у головному мозку, тому що це наш основний "комп’ютер", командний центр, який керує всіма процесами в організмі", – каже неврологиня Олександра Щебет.

Якщо людина бачить чи відчуває небезпеку, ця інформація надходить до амигдали (мигдалеподібного тіла) – структури головного мозку, що регулює емоції і відповідь на стрес. 

Усі люди реагують на стрес по-різному, зокрема через генетичні чинники.

"Люди, в яких амигдала більша і чутливіша, будуть більш чутливі до навіть низького рівня стресу. А у людей, в яких мигдалеподібне тіло менше і рецептори менш сприйнятливі до стресу, фізіологічні механізми реакції на стрес не будуть спрацьовувати так гостро", – пояснює Олександра Щебет.

Фото: doidam10/Depositphotos

Коли мозок розуміє, що є якась небезпека, уявна чи фактична – активується так звана "стресова вісь" – гіпоталамус-гіпофіз-наднирники (ГГН). 

Гіпоталамус – це ділянка головного мозку, яка відповідає за більшість процесів у організмі, зокрема координує вегетативні функції, регулює ендокринну систему, реагує на зміни у навколишньому середовищі тощо.

Гіпоталамус передає сигнал до гіпофізу – основного нейроендокринного органу в організмі, який керує різними залозами. 

Надниркові залози починають виділяти, зокрема, гормони стресу: адреналін, кортизол, норадреналін. 

Активується симпатична нервова система і відбувається реакція: бий, біжи або завмри. Це еволюційний механізм, який готує нас до поєдинку з хижаком або втечі.

"Насправді реакція "бий" найбільш рідкісна. Найчастіше люди або завмирають, або "біжать" – умовно, не фізично. Хоча, наприклад, коли прилітає ракета, часто можна побачити людей, які просто завмирають в ступорі. Це крайній прояв реакції "завмри", – каже неврологиня.

Під час гострого стресу у людини розширюються кровоносні судини, підвищується артеріальний тиск, пришвидшується серцебиття, спазмуються м’язи.

Стрес впливає на дихання (людина починає задихатися, хапати повітря як риба, швидше дихати). 

Відповідно, від глибокого дихання концентрація кисню в крові стає більшою. Клітини мозку це відчувають і людина стає більш чутливою до навколишніх факторів, підвищується збудливість. 

Шкіра блідне або навпаки – вкривається червоними плямами. Це реакція судин на стрес унаслідок викиду гормонів стресу. 

М’язи спазмуються, що впливає на шлунково-кишковий тракт (відчувається спазм, нудота, біль у животі).

Посилюється потовиділення (особливо на долонях, стопах, під пахвами), виникає тремор кінцівок, підборіддя, всього тіла тощо.

У перші кілька днів стресу реакцією може бути транзиторне безсоння (виникає через стрес або зміну часових поясів і зазвичай триває менше тижня). Його можна подолати за допомогою медитативних практик, дихальних вправ, технік релаксації перед сном.

Також після гострого стресу може навпаки проявитися сонливість – коли після стресової події людина може проспати добу.

Читайте також: Як врятувати психіку і стосунки під час війни: важливі психологічні тексти 2022 року

Як опанувати себе в момент гострого стресу?

✅ У момент гострого стресу дуже важливо заземлитися, звернути увагу на те, що відбувається тут і тепер.

✅ Дихайте глибше і повільніше – це допоможе зменшити паніку. Можна використовувати різні техніки дихання, та найпростіша – вдих, 4 секунди, видих. Також можна подихати в паперовий пакет.

✅ Торкніться руками свого тіла та предметів навколо – відчуйте їхню текстуру та розмір. 

✅ Зробіть кілька ковтків води.

✅ Психотерапевт Олег Романчук радить повторювати про себе або вголос якусь мантру – слова, які заспокоюють.

✅ Якщо поруч є хтось близький, можна взятися за руки, обійнятися.

✅ Якщо існує якась загроза – подбайте про безпеку. Перейдіть в безпечне місце, спустіться в укриття тощо. 

Як тривалий стрес впливає на організм

Через тривалий стрес зменшується об'єм гіпокампу – структури мозку, яка відповідає за формування емоцій та довготривалої пам’яті, розповідає неврологиня Олександра Щебет. 

Погіршуються навички запам’ятовування, навчання, знижується продуктивність, втрачається цікавість до життя. Зменшення гіпокампу сприяє розвитку нейродегенеративних хвороб (хвороби Паркінсона і Альцгеймера).

Підвищується синтез стресорних гормонів, зокрема кортизолу. Це може призводити до цілої низки порушень, наприклад, до набору зайвої ваги, появи цукрового діабету (якщо є спадкова схильність) тощо. 

Фото: IgorVetushko/Depositphotos

Стабільно високий рівень кортизолу знижує опірність організму – загострюються хронічні захворювання, частішають вірусні захворювання. Можуть прогресувати онкологічні захворювання, додає гінекологиня.

Також постійне збільшення частоти серцевих скорочень, підвищений тиск, якими тіло реагує на стрес, можуть сприяти виникненню серцево-судинних захворювань. 

Хронічний стрес збільшує ризик артеріальної гіпертензії (гіпертонії), інфаркту, інсульту. 

Унаслідок тривалого стресу загострюються мігрені, різні соматичні захворювання, через спазмування м'язів може проявлятися больовий синдром у різних частинах тіла (наприклад, може боліти спина, шия). 

Читайте також: Як розпізнати та подолати психологічні травми, які з'явилися під час війни

Якими можуть бути наслідки стресу?

Загалом хронічний стрес запускає цілий каскад реакцій в організмі, які призводять до найрізноманітніших захворювань. Ми зібрали деякі поширені симптоми, які можуть турбувати українців після року хронічного стресу.

Безсоння

Фото: HayDmitriy/Depositphotos

Безсоння внаслідок хронічного стресу може бути короткочасним епізодичним або тривати 2 тижні і довше.

При розладах сну важливо відбудовувати режим, уникати перезбудження нервової системи перед сном, наприклад, не читати новини, не гортати стрічки соцмереж та новини. Помічними можуть бути дихальні вправи і "світські медитації" або техніки mindfulness (майндфулнес).

"Є дуже багато додатків для медитації, які допомагають сконцентруватися на своєму тілі, починаючи з пальців ніг і вгору. Зокрема, Meditopia, Headspace, Memorado, Calm", – каже Олександра Щебет.

Неврологиня додає: часто за порушеннями сну прихований інший розлад, як-от депресія, тривожний розлад тощо. Тоді пацієнту необхідне спеціальне медикаментозне лікування та психотерапія.

Головний біль

Мем: Ukraine/Twitter

Від стресу і перевтоми може частішати головний біль напруги – власне, він пов’язаний з емоційною напругою і з напругою м’язів, що посилюються на фоні тривоги, каже лікарка. 

Пацієнт може відчувати біль з двох сторін голови, у лобі, скронях, очах, у потилиці по типу шапки або каски. Цей тип болю зазвичай виникає у другій половині дня. 

Також може виникати мігрень – це напади інтенсивного пульсуючого болю, який найчастіше є одностороннім і може супроводжуватись нудотою, блюванням. Інколи больовому нападу передує порушення або випадіння полів зору, оніміння частин тіла чи порушення мови, яке досить швидко минає. 

"Дуже почастішав головний біль напруги, мігрені. До мене зараз майже всі пацієнти з головним болем приходять уже "хронічні". 

До війни такого стану не було, тому що хронічний головний біль – це той, який турбує більше половини днів за останні 3 місяці, а з початку війни не у всіх була можливість вчасно звернутися до лікаря", – додає неврологиня.

Якщо головний біль епізодичний, достатньо випити таблетку знеболювального, але якщо це відбувається регулярно – необхідно звертатися до лікаря.

Мутизм

Існує так званий психогенний мутизм – коли людина перестає говорити після гострого стресу, пояснює Олександра Щебет. 

Переважно мутизм є проявом органічних психічних захворювань або може бути наслідком інсульту – тоді стрес не є першопричиною, але може стимулювати прояви.

Загострення аутоімунних захворювань

Аутоімунні хвороби дуже стресочутливі, каже неврологиня Олександра Щебет. 

"Аутоімунні реакції – це коли організм сам себе сприймає як щось чужорідне. Наприклад, аутоімунний тиреоїдит – це коли організм виробляє антитіла до щитовидної залози, вважаючи її якимось чужорідним органом. 

Багато аутоімунних хвороб на фоні стресу загострюються, надмірне виділення гормонів стресу наднирниками також провокує запальні реакції. Загострення псоріазу – це якраз запальна реакція на фоні стресу", – пояснює лікарка.

Хронічний стрес може також запускати аутоімунні процеси, які до цього не проявлялися у людини.

Найпоширенішим є аутоімунний тиреоїдит, який поступово руйнує щитоподібну залозу і призводить до гіпотиреозу, який потребує замісної терапії гормонами щитоподібної залози.

"Коли щитовидна залоза не справляється зі своєю функцією (гіпотиреоз) – ми спостерігаємо навіть когнітивні розлади. Людина починає гальмувати, у неї слабкість, млявість, хочеться постійно спати", – каже ендокринологиня Світлана Болгарська.

Ендокринні захворювання

Фото: Kinga Krzeminska/GettyImages

Хронічний стрес і гормональний збій вкупі з генетичною схильністю та нездоровим способом життя може впливати на розвиток ендокринних захворювань. 

Наприклад, якщо людина перебуває у хронічному стресі, печінка виділяє більше глюкози, що згодом підвищує ризик появи цукрового діабету ІІ типу. 

За спостереженнями ендокринологині, під час війни почастішали випадки дисфункцій щитовидної залози серед чоловіків, вперше виявленого цукрового діабету ІІ типу. 

"Серед військових також багато молодих хлопців з хворобою Грейвса – дифузним токсичним зобом. Коли щитовидка виробляє надлишкову кількість гормонів, це також впливає на психіку.

У людини спостерігаються коливання настрою, коли вона може заводитись з півоберта, неадекватні психічні реакції, погана стійкість до вимог, вразливість, плаксивість", – додає Світлана Болгарська.

Читайте також: Як часто у зайвих кілограмах винні наші гормони? Пояснює ендокринолог

Окремою темою є наслідки хронічного стресу для військових вкупі з пораненнями та небезпечними для здоров’я умовами. У військових можуть бути проблеми з наднирниковими залозами, а звідси – болять коліна, зменшується витривалість до фізичних навантажень.

"Кортизол виробляється хвилеподібно, зранку більше, надвечір менше, бо людина має спати. Наші хлопці не сплять нормально, кортизол на високих рівнях – звісно це впливає на підшлункову, на секрецію інсуліну", – каже ендокринологиня. 

Також надлишкова секреція кортизолу впливає на стан кістково-суглобової системи.

Нудота, блювання, розлади травлення

Так, вас може нудити від нервів. Особливо часто нервова нудота і нервове блювання буває у дітей.

Відчуття нудоти може виникати через підвищення кислотності шлунку, а також – через м’язовий спазм.

"Шлунково-кишковий тракт – це м’язові органи за своєю структурою. Коли йде гостра реакція на стрес, спазмуються м’язи стінок шлунку, м’яз діафрагми. Це "підтискання" може давати нудоту", – пояснює неврологиня.

Стресова нудота зазвичай не буває сама по собі. Якщо шлунково-кишковий тракт реагує на стрес, то у пацієнта зазвичай виникає біль у животі, може бути діарея або закреп.

Також може виникати синдром подразненого кишківника, при якому людина страждає від болей у животі, проносу або закрепу, блювання. 

Розлади харчової поведінки

Фото: photographee.eu/Depositphotos

У стресових умовах розлади харчової поведінки (анорексія, булімія, компульсивне переїдання), які були у людини, можуть загострюватися. Також РХП можуть розвиватися внаслідок нудоти, про яку ми вже згадували.

"У перспективі це дуже змінює харчову поведінку людини, тому що зазвичай ми думаємо – якщо болить шлунок, значить, я щось не те з’їв. 

Людина починає перебирати, виникає дискомфорт з будь-яким прийомом їжі, і людина може почати уникати її. Особливо якщо додається стресове блювання – людина думає, що легше взагалі не їсти, аби не було чим блювати", – каже Олександра Щебет. 

У таких випадках потрібно звертатись не лише до гастроентеролога, а й до дієтолога та психотерапевта.

Набір ваги

Гормональний збій може призводити до коливань ваги, а разом із незбалансованим харчуванням та "заїданням стресу" – до набору маси.

"Найгірше жінкам, що мають синдром полікістозних яєчників – маса росте, рівень інсуліну підвищується і це закріплює високий апетит, тягу до солодкого, а також відображається на менструальному циклі", – пояснює гінекологиня Вікторія Бугро.

Енурез

Під час гострого стресу через підвищений спазм сечового міхура м’яз може виштовхнути сечу назовні мимовільно. 

Якщо це сталося один раз – це нормально, каже лікарка. Однак внаслідок хронічного стресу, зокрема у дітей, енурез може бути частим явищем і це обов’язково потребує лікування.

"Також енурез буває, коли збивається нервова регуляція. Центри сечовипускання у нервовій системі неправильно подають імпульси до стінки сечового міхура – тоді відбувається мимовільне сечовипускання", – каже Олександра Щебет.

Нервові тики

Нервові тики – це мимовільні м’язові скорочення. У дітей вони часто можуть проявлятися у вигляді рухів і звуків, тому що скорочуються м’язи голосового апарата або м’язи кінцівок. Заїкання – це теж своєрідний різновид тиків. 

"Якщо ми говоримо про дітей, тики бувають минущі – зникають, коли проходить стрес, а бувають хронічні. 

З хронічними треба йти і розбиратися до лікаря, тому що тики бувають симптомами якихось інших хвороб", – розповідає неврологиня.

Бруксизм (скрипіння зубами)

Олександра Щебет каже, що під час війни почастішали випадки бруксизму, коли людина скрегоче зубами вночі. Причиною є те, що через стрес жувальні м’язи сильно спазмуються, людина вночі не відпочиває, а продовжує проживати травмуючі ситуації уві сні. 

"Від стресу жувальні м’язи не розслабляються, верхня щелепа треться об нижню, і виходить цей звук скрипіння зубами. Це точно не пов’язано з глистами, як часто про це говорять.

Стоматологи в такому випадку рекомендують ставити на ніч спеціальну капу, щоб захищати зуби, і направляють до неврологів, психіатрів і психотерапевтів", – каже лікарка.

Оніміння кінцівок

"Оніміння, пов’язані зі стресом, відбуваються через різкий спазм судин в кінцівках. Знижується притік крові, потім судини різко розширюються, притік крові збільшується і ми це можемо відчувати як оніміння, поколювання або мурашки в руках чи ногах", – пояснює неврологиня.

Якщо це оніміння постійне (триває постійно і поступово посилюється) – причиною може бути якесь органічне ураження нервової системи. Наприклад, полінейропатія – це стійке відчуття порушення чутливості кінцівок.

Порушення циклу та інші гінекологічні проблеми

Хронічний стрес вмикає в організмі режим "виживання" для збереження ресурсу, тому репродуктивна функція у багатьох жінок стає на паузу.

Може збитись менструальний цикл, зникає менструація, овуляція: у когось затримки місячних, в когось навпаки проривні кровотечі. У підлітків може бути порушення циклу, у жінок репродуктивного віку – аменорея (відсутність місячних пів року і більше).

Також через стрес можуть прогресувати доброякісні пухлини (лейоміоми), захворювання молочних залоз (і груди можуть збільшуватись у розмірах, набрякати і боліти внаслідок підвищення рівня пролактину).

"Під час війни є багато рецидивів онкологічних захворювань. Багато випадків інтенсивного росту вузлів при доброякісних пухлинах, гіперплазії (збільшення) ендометрія, поліпів", – розповідає гінекологиня Вікторія Бугро.

Фото: NewAfrica/Depositphotos

Може виникати перименопауза – коли симптоми клімактеричного періоду виникають ще до менопаузи. 

Для цього періоду характерні припливи, тривожність, депресія, безсоння, проривні кровотечі, прогресування доброякісних захворювань органів малого тазу. 

Під час перименопаузи можуть проявитися злоякісні процеси молочних залоз, репродуктивних органів, кишківника тощо.

Чи може через стрес настати менопауза? Так, але час настання менопаузи все одно залежить від спадковості, пояснює гінекологиня. 

Оваріальний резерв (кількість фолікулів, які є в яєчниках жінки) – це генетично обумовлена ознака. 

"У науковій літературі є дані, які говорять, що оксидантний стрес та хронічний стрес можуть пошкоджувати фолікулярний апарат яєчників, але не аж настільки, щоб відправити в менопаузу молоду жінку, яка біологічно мала її зустріти в 50 років", – зазначає Вікторія.

Синдром передчасно виснажених яєчників, рання менопауза мають чіткі діагностичні критерії. Усі запитання знімає обстеження – наголошує гінекологиня.

Жінкам потрібно здати аналіз на Антимюллерів гормон (АМГ), Фолікулостимулюючий гормон (ФСГ), естрадіол та зробити УЗД органів малого тазу.

Відсутність лібідо

Фото: IgorVetushko/Depositphotos

Зазвичай під дією підвищеного пролактину лібідо зникає – схожий процес відбувається під час лактації. Така зміна нормальна в умовах війни, каже гінекологиня Вікторія Бугро.

"Коли стрес мине, то і статевий потяг повернеться. В умовах війни всі ці стани "терплять", – додає лікарка.

До речі, у чоловіків сексуальне бажання також може знижуватись через хронічний стрес, а посттравматичний стресовий розлад збільшує ризик сексуальної дисфункції.

Водночас може бути навпаки – коли сексуальне бажання посилюється.

"У певних жінок під дією стресу яєчники збільшують синтез тестостерону, що може впливати на статеву поведінку. Це варіант норми. 

Не варто втрачати голову, ніяких "як в останній раз" – пам‘ятаємо про презервативи. Найбезпечнішим і найдоступнішим способом зняти сексуальне напруження є мастурбація", – радить Вікторія Бугро.

Випадіння волосся

На фоні стресу може відбуватися випадіння волосся – як у жінок, так і в чоловіків. 

Фото: Doucefleur/GettyImages

"Волосся має у своєму розвитку та рості 3 основні фази. Коли людина переживає гострий стрес, відбувається порушення кровообігу в шкірі голови, зокрема порушення постачання кисню і поживних речовин. Також перехід у хронічну фазу стресу з виділенням гормонів стресу буде призводити до випадіння волосся", – каже дерматологиня Ольга Римаренко.

Зазвичай випадіння відбувається за кілька місяців після гострої стресової реакції – від 2 до 6 місяців. З досвіду дерматологині Ольги Римаренко, відновлення триває близько пів року.

Також волосся може випадати внаслідок залізодефіцитної анемії, дефіциту вітаміну D, дисфункції щитовидки, надлишку чоловічих статевих гормонів і важко перенесеної вірусної інфекції. 

"Переважно це наслідок недостатності різних мікроелементів і вітамінів та ендокринних розладів. Обов‘язково треба звертатися до ендокринолога і здавати аналізи. 

Якщо виключені ендокринні порушення, тоді вже можна говорити про мезотерапію, маски, якийсь догляд. Але насамперед трихологи відправляють пацієнта до ендокринолога", – додає Світлана Болгарська. 

Як зрозуміти, що волосся випадає занадто сильно? Лікарка радить найпростіший тест – провести гребінцем або рукою по волоссю. Якщо у руці залишилося більше 5 волосинок – треба звертатися до трихолога та ендокринолога.

Шкірні захворювання

Фото: Boy_Anupong/GettyImages

Якщо виділяється надмірна кількість гормонів стресу, це може вплинути на виділення гормонів щитовидної залози, статевих гормонів – тому після гострої стресової реакції може бути збій циклу. 

Якщо відбуваються порушення гормонального фону внаслідок хронічного стресу, це впливає як на основні функціЇ організму (обмін речовин), так і на стан шкіри. 

Активізується робота сальних залоз, шкіра стає більш сприйнятливою до інфекцій. Зменшуються репараційні властивості – виразки та рани довго загоюються. 

"У дітей може з’являтися дитяча екзема, атопічний дерматит, схильність до гноячкових захворювань шкіри. І у жінок, і у чоловіків може з’являтися акне, випадіння волосся, себорейний дерматит", – каже дерматологиня Ольга Римаренко. 

Шкіра стає більш жирною, адже кортизол і порушення балансу статевих гормонів активізують роботу сальних залоз. Можуть з‘являтися акне (прищі), підвищена жирність шкіри обличчя, голови, спини.

Фото: macrovector/Depositphotos

Акне – це хронічне захворювання, яке через стрес може загострюватися і з’являтися вперше навіть у літніх людей. 

Коли налагоджується гормональний фон, акне зменшується, людина може вийти у ремісію, але для цього потрібно обов’язково звертатись до лікаря-дерматолога. 

"Люди часто самостійно собі купують ретиноїди, кислоти, але шкіра облазить, червоніє, акне ще сильніше загострюється, тому не варто цього робити. Це складні хімічні формули, є дуже багато їхніх варіацій, тому краще обирати засоби разом зі спеціалістом", – каже Римаренко.

В умовах стресу дуже поширеними є атопічний дерматит, екзема, розацеа – усе це захворювання, спровоковані фактором нервової системи. 

Розацеа – це хронічне неінфекційне захворювання, для якого характерне почервоніння, набряк шкіри, висипання. Ця хвороба пов'язана зі станом судин шкіри, впливом нервової системи на запалення судинної стінки і потрапляння запальних біологічно-активних речовин у шкіру. 

У людей, які мають хронічні захворювання, як-от псоріаз, атопічний дерматит, екзема, загострення викликають і гострий, і хронічний стрес. Починається запалення шкіри, свербіж, навіть якщо людина тривалий час була в ремісії.

Дуже часто відбувається загострення герпесу, розповідає лікарка.

"Це герпес на обличчі, в носі, лабіальний, генітальний герпес. Або гострий фолікуліт – запалення волосяних фолікулів, гнійнички", – додає Ольга Римаренко.

Фото: PantherMediaSeller/Depositphotos

Також на фоні стресу проявляється ідіопатична кропив’янка – людина раптово починає покриватися пухирями, як після контакту з кропивою. 

"За період війни щомісяця 2-3 людини приходили з ідіопатичною кропив’янкою. Воно пече, зудить, інколи болить. І причини кропив‘янки не можуть причини встановити, тому вона називається ідіопатична. 

У лікуванні часто застосовують препарати, які впливають на нервову систему", – додає неврологиня Олександра Щебет.

Лущення шкіри може з’являтися при декількох захворюваннях, зокрема, при грибковій інфекції, псоріазі, себорейному дерматиті (при цьому від стресу людина може роздирати шкіру, чухатись, що погіршить стан шкіри).

Найчастіше йдеться про себорейний дерматит.

"Коли йде запальна реакція в сальних залозах і шкірі, шкіра лущиться. Тут лущення – це прояв не стільки сухості (як при неправильному догляді), а саме запальної реакції", – пояснює Римаренко. 

Себорейний дерматит – це подразнення і запалення шкіри у зонах, де висока концентрація сальних залоз. Запалення може супроводжуватися почервонінням, лущенням шкіри носа, крил носа, брів, на лобі. 

Зрештою, одна з найпопулярніших скарг під час війни – старіння шкіри, каже дерматологиня. У пацієнтів з’являється сухість шкіри, ламкість волосся та нігтів, зморшки, переміщення тканин обличчя вниз, пігментні плями, гіперпігментація, гіперутворення на шкірі. Цим змінам також сприяє хронічний стрес.

Розтяжки у підлітків

Чи можуть від стресу з’явитися стриї (розтяжки) на тілі? Ендокринологиня Світлана Болгарська пояснює: розтяжки з‘являються при гіперкортицизмі (синдром Іценка-Кушинга) – це важка ендокринна хвороба, а не вплив стресу.

Водночас розтяжки ще притаманні для гіпоталамічного синдрому, з яким діти стикаються у період пубертату – і от у підлітків стрес може погіршувати ситуацію. 

"У дітей зараз може почастішати цей синдром, тому якщо ви помітите рожеві або бордові розтяжки у підлітка – треба звертатись до дитячих ендокринологів", – наголошує лікарка. 

Надмірне оволосіння

Надмірне оволосіння, зокрема поява темного волосся у жінок над губою, може виникати через надлишок чоловічих статевих гормонів в організмі жінки або тоді, коли ці статеві гормони неналежним чином метаболізуються в організмі. 

Це явище також може бути у жінок внаслідок синдрому полікістозних яєчників, порушення з боку статевих органів, каже Світлана Болгарська. 

"На ці ендокринні порушення також може вплинути стрес, бо він безпосередньо впливає на гіпоталамо-гіпофізарну систему, і гіпофіз виділяє гормони, які також впливають на функції статевих органів", – додає лікарка.

Як протидіяти стресу і запобігти його згубному впливу?

✅ Подбайте про здоров’я 

Фото: magone/Depositphotos

Насамперед, якщо ви не перебуваєте на фронті і маєте таку можливість – встановіть режим.

Усі лікарі рекомендують планувати день, лягати спати і їсти приблизно в однаковий час, збалансовано харчуватися.

Усі поради щодо здорового способу життя актуальні і під час війни – для гінекологічного здоров‘я корисно їсти жирну рибу та різноманітні овочі.

Уникайте "запивання" стресу алкоголем або "закурювання" цигарками – згодом це тільки підсилюватиме тривожність і вплив хронічного стресу на організм.

✅ Проходьте обов’язкові обстеження

Якщо ви перебуваєте у відносно безпечному місці, не забувайте про щорічні обов’язкові обстеження у терапевта, ендокринолога, гінеколога.

Жінкам обов’язково проходити огляд у гінеколога раз на рік (має включати пап-тест або цитологічне дослідження мазка з шийки матки, огляд, а при наявності скарг – УЗД молочних залоз, органів малого тазу), а також щорічний скринінг функції щитоподібної залози.

❌ НЕ займайтеся самолікуванням – обов’язково звертайтеся до лікарів

Можна почати з сімейного лікаря/терапевта, який спрямує вас до вузькопрофільного спеціаліста.

Обов’язково зверніться до лікаря, якщо помітили такі "червоні прапорці":

• проблеми зі сном, які тривають довше 2 тижнів;
• різкі коливання ваги;
• погіршення зору;
• збій або відсутність менструального циклу; 
• будь-які нетипові виділення із піхви;
• больовий синдром у різних проявах, якого не було раніше;
• поява виділень із сосків молочних залоз;
• сухість у роті;
• зуд шкіри, висипання, лущення тощо;
• підвищений тиск;
• частий головний біль;
• гнійничкові ураження шкіри;
• немотивовані набряки (якщо на ніч не їли солоного, але прокидаєтесь з набряком);
• зменшення фізичної витривалості;
• зміна морального самопочуття (плаксивість, часті панічні атаки, тривожність, нав’язливі думки тощо);
• постійна втома;
• будь-які інші симптоми, які приносять дискомфорт.

✅ Відновлюйтеся

Фото: EpicStockMedia/Depositphotos

"Ми маємо відновлюватись – це найголовніше при хронічному стресі. Сон, прогулянки, фізична активність, гумор – потрібно навіть на війні зберігати можливість, де ми можемо почерпнути підтримку, сили, поспівати, поспілкуватись", – наголошує Олег Романчук.

✅ Дбайте про ментальне здоров’я

"Варто розуміти, що кількість певних розладів може зрости. Але це не значить, що ми безсилі протистояти цьому. 

Нам важливо не легковажити, але з іншого боку – не катастрофізувати і не думати, що ми будемо душевно покаліченим народом. Ми не є безпомічними перед стресом", – каже психотерапевт.

На його думку, для боротьби з наслідками стресу важливо зміцнювати психологічну стійкість.

✅ Якщо ви можете вплинути на ситуацію – дійте

"Ми можемо генерувати стрес не від стресової події, а думаючи, що щось станеться. Часто у нас є стрес від стресу, коли ми додумуємо, нагнітаємо. 

У такі моменти можна сказати собі "зараз війна, я тривожусь, я маю почуття, і це нормально, але я вистою". Дуже важливо навчитися опанувати ці переживання", – пояснює Олег Романчук. 

Психотерапевт радить помічати, коли переживання некорисні, не стосуються реальної проблеми або не ведуть до дії. 

"Коли людина переживає за шось, що може не статись, але вона не має ніякого впливу, і просто перекручує думки – варто зупинитися і подумати, що натомість ми можемо зробити у цій ситуації.

Подумайте, як ви можете вплинути на ситуацію і сконцентруйтеся на реальному житті", – каже психотерапевт.

Дія – це одна з найкращих стратегій, запевняє лікар. Він радить спробувати знайти галузь, у якій ви будете корисні, волонтерити, піклуватися про когось, продовжувати роботу.

При цьому важливо регулювати навантаження – деколи можна позбутися другорядних обов‘язків, щоб концентруватися на головних.

✅ Створіть "меню ресурсних активностей"

У "меню ресурсних активностей" психотерапевт радить записувати всі речі, які ви можете зробити для свого відновлення: прогулянка, читання книги, музика, поезія, візит до батьків, побачення, пробіжка.

Дуже важливо писати реалістичні активності, які ви можете контролювати і робити регулярно.

"Це список ідей на вибір – так само як ми приходимо в ресторан і бачимо меню страв. Важливо щоденно дисципліновано застосовувати ці активності", – каже Олег Романчук.

✅ Не тримайте біль в собі

Фото: anatoliycherkas/Depositphotos

Психотерапевт радить звертатися до фахівців із психічного здоров’я, а також розділити біль із близькими. 

"Багато людей проживають втрату – ніякими словами тут не втішити. Та вони потребують розділити з кимось цей біль. Варто звертатися до психотерапевта", – каже експерт.

✅ Не бійтеся просити про допомогу

"Звісно, не можна просто казати "радійте і веселіться". Дуже важливо допомагати людям, залежно від обставин. Наприклад, якщо вони втратили дім, надати їм прихисток", – каже Олег Романчук.

✅ Не відкладайте життя на "після війни"

"Ми маємо робити все, щоб наблизити перемогу. Але наші діти не матимуть другого дитинства. Треба читати їм казки, допомагати їм вчитися. Літні батьки потребують нас сьогодні, а не коли закінчиться війна. Ми не знаємо, скільки будемо жити і коли помремо, але треба святкувати життя: одружуватись, народжувати дітей. 

Смуток і радість можуть співіснувати: людина може переживати втрату, але все одно радіти якимось гарним новинам", – вважає психотерапевт.

За його словами, позитивні емоції є неймовірно важливими для відновлення сил і захисту від стресу, адже вони дають організму сигнал "зараз час відновлювати здоров‘я". 

"Важливо знаходити сенс: бути підтримкою для когось, тримати в думках тих, кого ми любимо. 

І підтримувати надію, мати велику мрію. Не в тому сенсі, що завтра закінчиться війна – це псевдооптимізм, який веде до розчарування. А надію, що буде перемога, і кожен на своєму місці має зробити для цього все необхідне", – додає психотерапевт.

Олена Барсукова, "Українська правда. Життя"

Фото обкладинки: HayDmitriy/Depositphotos

Читайте також: Як подолати затяжний стрес: зі стану "виживання" в "розвиток". Поради психолога