Зараз культура "віртуалів" зникла майже безслідно – більшість моїх студентів не чули ані про "Фофудью", ані про "Пісьма братана"
Может это поклонение работе – это бегство? Потому что если не будет этой постоянной суеты без свободной минуты – не будет смысла в жизни
Уявіть собі таку картину. На велетенському плакаті зображено Миколу Азарова з буквариком і напис: "Навіть він так-сяк читає, а тобі, що, слабо?"
Если я скажу, что я гетеросексуальна и тем не менее пойду на гей-прайд – вы мне поверите и пойдете со мной? А если я признаюсь в том, что лесбиянка или бисексуалка – вы посчитаете меня извращенкой и не дочитаете статью?
Украинское дело о прививках было проиграно, так и не дойдя до суда. Отец погибшего мальчишки просто оказался в папке "другие". Но он не мог написать судье: "положи, мол, дело моего мальчика в "первую папку". Не в папку "другие", а в папку "свои".
Причина відсутності покращення дуже очевидна: привладним і провладним хлопцям культурне життя просто байдуже. Відсутність на слуханнях профільних "гуманітарних" міністрів - це скандал. Але такий передбачуваний
Синдром людської байдужості ― хвороба, від якої немає ліків. Його може побороти кожен, але на те треба величезна воля і людяність. Сила простягнути руку тому, хто, здається зараз посковзнеться, але може потягнути тебе за собою. Сила допомогти незнайомцю, який валяється обабіч дороги чи то п’яний, чи то мертвий.
Премія BFA оцінює представлені колекції двох попередніх сезонів. Долю нагород визначає група запрошених...
18-річний студент-медик із Іраку буквально бомбардує соцмережі своїми фото, на яких демонструє "найкрасивіше...
Пропаганда модного нині спортивного способу життя втілена у спортивних рекламних кампаніях. Навіть бренди,...
До календарного літа і відпусток залишаються лічені дні. А в гонитві за яскравими і легкими, як фруктове...